Переховується в Греції, “віджимає” в Україні. Як екс-чиновник Андрій Задирака організовує рейдерські захоплення землі в різних регіонах
Колишній заступник голови правління Державної продовольчої зернової корпорації України Андрій Задирака, якого звинувачують у шахрайстві і зловживанні повноваженнями, нині переховується від українського правосуддя в Європі. Це не заважає йому та підконтрольним компаніям здійснювати незаконну експансію на землі сільськогосподарського призначення в різних регіонах країни. Поки на батьківщині Задираці загрожує до 12 років із конфіскацією майна, Задирака та його компанії фігурують у низці справ про незаконне відчудження земель колишніх колгоспів, місцевих громад і просто пересічних людей, які оточення екс-чиновника бере під контроль і самовільно обробляє, отримуючи надприбутки. Частину земель на 600 млн грн. уже повернули законним власникам. Проте це лише початок боротьби.
За часів Петра Порошенка Андрій Задирака був відомим бізнесменом-чиновником у вузьких колах аграрного бізнесу. Заступний голови правління Державної продовольчої зернової корпорації - посада, що, через свою потенційну коруптогенність, дозволяла не задумуватися про майбутню пенсію навіть його онукам, а політичний вплив на продовольчу безпеку і міжнародні домовленості із покупцями державного зерна - годі переоцінити. Утім, на - в прямому і в переносному сенсі - “хлібній” посаді Задирака, що мав до цього багатий управлінський досвід в агросекторі, пропрацював трохи менше чотирьох місцяців. І з карʼєрної драбини довелось спускатися.
Втім, обжившись численним звʼязками та розібравшись у сумнівних схемах, він не став займатися “класичним” сільським господарством. Натомість організував на базі підконтрольних підприємств - своїх, родини, партнерів - цілий конвеєр з рейдерського захоплення земель “що погано лежать” на основі сумнівних судових і нотаріальних рішень. Головна мета: отримувати масиви за безцінь та витісняти з ринку конкурентів, які йдуть чесним шляхом і намагаються вибудовувати довгострокові партнерські звʼязки із пайовиками.
Колгосп - громада - кишеня
Найгучніша справа, яка нині змушує Задираку переховуватися від правосуддя в Європі, стосується схеми із виведення із власності громади понад 1,3 тис. га в Малинському районі Житомирської області. Загальна вартість наділів оцінювалась Житомирською обласною прокуратурою в 600 млн грн. Саме майно уже повернули в розпорядження місцевих мешканців. А от відповідальних ідеологів схеми все ще притягають до відповідальності.
Згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, історія починається 30 років тому, коли колективне сільгосппідприємство ім. Мічуріна отримало в межах Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області у колективну власність 1528,5 га земельних ділянок для подальшого розпаювання. В 2000 році селяни вирішили переформатувати КСП у кооператив “Морозівський”. В 2005 році 635 га землі із отриманого від колгоспу масиву вирішили передати до земель запасу сільради. В 2006 році кооператив вирішили розформувати.
Як встановило слідство, не пізніше кінця 2019 року, тобто через 13 років після останніх активних подій довкола підприємства Задирака вирішив “відновики” кооператив і заволодіти його землями, які були передані сільській раді. Для цього винайняли колишнього керівника кооперативу, організували фіктивні загальні збори і скасували ліквідацію “Морозівського”. Далі всіх попередніх співвласників-селян з кооперативу виключили, а в засновники завели своїх людей. Діяли ймовірно спільно із підприємцем Олександром Шептієм. Він раніше, як вказано в судових матеріалах, “застосував подібну схему із земельними ділянками припиненого КСП імені Чкалова”.
Через певний час, замовивши технічні роботи з оформлення ділянок, партнери переписали їх на ТОВ «Морозівський - земля». В 2021 році вартість 47 земельних ділянок оцінили близько 45 млн грн. За схему Задираці оголосили підозри за статтями про організацію шахрайства в особливо великих розмірах (до 12 років з конфіскацією майна) та пособництва зловживанню службовими особами своїм становищем (стосується незаконних рішень, винесених на вимогу чи прохання організаторів схеми нотаріусами). Повідомлення про підозру було здійснено ще в березні 2023 року. Проте в ході слідчих дій було встановлено, що Задирака в липні 2022 року безпідставно перетнув кордон України в Одеській області в сторону Молдови - і більше не повертався. При цьому злодій ініціював вчинення нотаріальних дій у консульстві України в Салоніках, а також згодом виходив на онлайн-звʼязок у судові засідання саме з цього міста, підтверджуючи особисто, що перебуває у Греції.
Через неявку за викликом на допити та на інші слідчі дії, Задираку уже давно мали б оголосити в міжнародний розшук. Проте цього не стається. Єдине, про що відомо, так це про здійснення щодо нього Державним бюро розслідувань спеціального розслідування (in absentia, тобто без участі підозрюваного) ще з квітня 2024 року. Зараз справа передана до Коростенського міжрайонного суду Житомирської області і 09.05.2025 року мало відбутися підготовче засідання.
Тут важливо додати, що паралельно із розплутуванням кримінального павутиння, зітканого Задиракою і компанією, прокуратура паралельно боролась за поверення земель Малинській громаді (до якої кілька років тому було приєднано Морозівську) у господарському процесі. За даними прес-служби відомства, земля площею понад 1,3 тис га і потенційною ринковою вартістю у понад 600 млн грн. повернулась до громади рішенням Верховного суду у вересні 2024 року.
Рейдерство під копірку
Варто відзначити, що із кількох десятків компаній, якими володіє або керує, згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, Андрій Задирака або члени його родини і близькі бізнес-партнери, ще з півдесятка фігурують у схожих кримінальних і господарських справах, де компанії обманним шляхом забрали собі від кількох десятків до кількох сотень гектарів землі у громад або колишніх колгоспів, фактично позбавивши людей законної можливості взяти участь в розпаюванні земельних наділів. Наприклад, у одній зі справ фігурує партнер Задираки в компанії “Полісся” Антон Куценко (незаконне заволодіння понад 1000 га землі в Ємільчинській громаді Житомирщини). Олександр Шептій, партнер по СВК “Морозівський”, є фігурантом справи про відчудження земель КСП ім. Чкалова (2700 га), ще одна компанія Задираки “Агропаладіум-Плюс” незаконно заключала договори оренди і обробляла земельні ділянки окремих громадян. Належна ж Задираці та партнерам компанія “Полісся” фігурує в справі про “відродження з небуття” колгоспу з 90-х, зміну власників та незаконне заволодіння 117 га колишнього КСП у Сущанській громаді Олевського району Житомирської області - справа перебуває в судах. Аналогічні схеми з перереєстрацією старих колгоспів та зменшенням кількості учасників із сотень до 1-2 лояльних осіб партнери Задираки провернули в підприємствах “Дуга”, “Долина”, ім. Пархоменка, “Авангард”, “Березники”, “Зоря”, “Новий шлях”, сукупно заволодівши близько 2000 га земель місцевих громад та земель лісогосподарського призначення, незаконно перепрофілювавши їх на сільськогосподарські.
Та крім очевидних, існують також опосередковані звʼязки бізнес-імперії Андрія Задираки, на які варто звертати увагу потенційним бізнес-партнерам, але передусім - правоохоронним органам. Частиною активів втіклого екс-чиновника управляють його тесть Іван Логвиненко (бенефіціар ТОВ “Агро Інвест Лугини”, “Острозька зернова компанія”, “Лугинська зернова компанія”), а також родина юристів Дармограй: Тетяна Дармограй керує земельним банком, її чоловік, колишній суддя Ємільчинського райсуду Іван Дармограй забезпечує “правову підтримку”, у тому числі, в місцевих судових органах, а їхня дочка Дарина Матвієнко (Дармограй) представляє інтереси компаній в земельних спорах в судах. До їхнього кола входять також найкраща подруга Тетяни - державний реєстратор Ірина Демʼянчук та її дочка Ольга Омелянчук. Крім того, в таких активах як “Каширська зернова компанія”, “БСК Агро” та “Поліська аграрна група”, які фактично контролює Задирака, його інтереси фактично представляє Олександр Кураков, колишній менеджер власника іншого крупного агробізнесу - групи “Провагроінвест” Павла Бабіча.
У кожному з випадків незаконного заволодіння землею місцеві громади за підтримки прокуратури оскаржують рішення недоброчесних реєстраторів, через яких проходять фіктивні збори “відроджених” колгоспів та подальша передача земельних наділів в приватні руки. Проте масштаб зловживань явно свідчить про те, що господарських судових процесів в цьому випадку явно недостатньо, аби припинити свавілля організаторів. Попри те, що головний ідеолог схем Андрій Задирака переховується за кордоном, в Україні все ще залишаються його молодші партнери та родичі, на яких записано майно і частина бізнесу. Ба більше, за даними від джерел на аграрному ринку, прямо зараз, у дні, коли суд має слухати кримінальну справу щодо Задираки, його компанії уже вибудовують нові схеми із виведення з державної та комунальної власності іще приблизно 1,5-2 тис. га в Житомирській та Рівненській областях. Це свідчить про те, що тільки рішучими зусиллями правоохоронних органів та судової влади із притягнення до відповідальності за економічні злочини проти власності, а також за шахрайство в особливо великих розмірах і розграбовування майна місцевих громад – можна досягнути зменшення рівня розгулу таких схем в українських регіонах.
