Виконавці знайдені, замовники в тіні: 7 найгучніших політичних убивств в Україні
Підозрюваному у вбивстві ексспікера і народного депутата Андрія Парубія обрали запобіжний захід. Це вже не вперше, коли поліція оперативно затримує виконавця, але залишаються питання: а хто замовники і чи несуть вони відповідальність? Кореспондентка Коротко про згадала гучні замовні убивства на політичному ґрунті і чим закінчилось їх розслідування.
Вадим Гетьман: стрілка знайшли випадково
22 квітня 1998 року. Розстріл колишнього голови Нацбанку, «батька української гривні» Вадима Гетьмана став одним з найгучніших політичних злочинів на теренах незалежної України. Кілер підстеріг державного діяча, коли той заходив у ліфт своєї багатоповерхівки в Печерському районі Києва, і випустив шість куль. Відомого політика і фінансиста підвело те, що він не любив ходити з охоронцями і здебільшого відмовлявся від їх супроводу. Це і відмітили двоє найманців, які стежили за жертвою.
Член «банди Кушніра» Сергій Кулєв під час суду. Луганськ, квітень 2003 року. Фото: jnsm.com.ua
На момент загибелі Вадим Гетьман очолював створену ним Українську міжбанківську валютну біржу, перед тим вдруге балотувався до Верховної Ради. Програвши своєму основному конкуренту, він оспорював результати виборів по округу в суді і 23 вересня мав їхати до свого виборчого штабу. Конфліктна версія на цьому ґрунті розглядалася серед можливих причин вбивства, але більше припущень було щодо змови російських олігархів, які хотіли відновити контроль над фінансовими ринками в Україні, і протистояння Гетьмана з прем'єр-міністром Павлом Лазаренком.
Остаточно замовник не названий досі, проте найімовірнішою вважається версія щодо Лазаренка, оскільки в справі спливла «банда Кушніра», яка вже виконувала пов’язану з інтересами прем’єра низку замовних убивств. Зокрема, організувала розстріл бізнесмена Євгена Щербаня у Донецькому аеропорту в 1996 році.
Виконавця вбивства знайшли тільки у 2021 році і то випадково. Учасник «банди Кушніра» Сергій Кулєв був затриманий за хуліганство із зброєю, на слідстві зізнався у вбивстві Гетьмана і був засуджений довічно. У 2005 році він просив про помилування - написав, що обмовив себе, але залишився у в’язниці.
Підтвердити слова Кулєва про причетність Лазаренка (він це тільки чув) не було можливості. З трьох зв’язкових, які могли напевне знати, двоє зникли безвісти, один був убитий в листопаді 1998-го.
Народний депутат і ексголова НБУ Вадим Гетьман (в центрі) та тодішній голова Нацбанку Віктор Ющенко тримають перші монети незалежної України, 1996 р. Фото: ФБ Український інститут національної пам’яті
Георгій Гонгадзе: експертизи не допомогли
17 вересня 2000 року. Про розкриття резонансного вбивства журналіста, опозиційного до влади Леоніда Кучми, у 2005 році першим оголосив президент Віктор Ющенко. Основним виконавцем був оголошений начальник Головного управління кримінального розшуку МВС генерал Олексій Пукач, співвиконавцями - троє його підлеглих. Офіцери міліції отримали від 12 до 13 років ув’язнення, генерал - довічне. У вироку Пукачу зазначалося, що він отримав наказ убити Гонгадзе від тодішнього міністра МВС Юрія Кравченка. Цього допитати вже не могли - у 2005 році Кравченка знайшли мертвим з двома кульовими пораненнями в голові. Смерть кваліфікували як самогубство.
Затримання Олексія Пукача. Фото: uk.wikipedia.org
Сам Пукач заявив, що погодиться з вироком, якщо в одній клітці з ним будуть сидіти Леонід Кучма й Володимир Литвин, але пояснень своїм словам не дав. Цій заяві передував так званий «касетний скандал» - записи, які нібито зробив на диктофон, схований під диваном в кабінеті Кучми, майор з його охорони Микола Мельниченко. Зміст плівок оприлюднив голова Соцпартії Олександр Мороз у 2000 році - через два місяці після зникнення Гонгадзе. Він повідомив, що на записах майора Леонід Кучма, голова його адміністрації Володимир Литвин, міністр МВС Юрій Кравченко і голова СБУ Леонід Деркач обговорюють діяльність журналіста і що з ним треба розібратися.
Йшли роки, проводилися експертизи, відкривалися й закривалися кримінальні папки, вибудовувалися конспірологічні версії, накручувалися політичні скандали, мінялися слідчі, генпрокурори, мінявся уряд. Проте в історії вбивства молодого перспективного журналіста досі не поставлена крапка. Замовники й вигодонабувачі офіційно не визначені.
Замовників вбивства журналіста Георгія Гонгадзе так офіційно й не знайдено. Фото: рravda.cоm.ua
Павло Шеремет: суд призупинений
20 липня 2016 року. Вибух пролунав о 7:45 на перехресті вулиць Хмельницького та Івана Франка в центрі Києва. Горів автомобіль Subaru, який належав керівниці інтернет-видання «Українська правда» Олені Притулі. Проте в машині була не вона, а цивільний чоловік журналістки і колега по творчому перу - Павло Шеремет. З машини його витягли ще живим, смерть констатували у кареті швидкої допомоги.
Уроженець Мінська, Павло Шеремет пробував учитися на історика, міжнародного економіста, але журналістика перемогла. В Білорусі переслідувався за опір режиму Лукашенка, переїхавши до Росії, став у опозицію режиму Путіна. В Україну приїхав у 2012 році і тут залишився. Спершу працював на російські ЗМІ, потім переключився на українські. Маючи друзів у трьох сусідніх, але недружніх країнах, він, вочевидь, мав і ворогів.
Машина, де був Павло Шеремет, підірвалася на саморобному пристрої. Слідчі вилучили записи відеокамер, де проглядається, що його прикріпили до днища чоловік та жінка. Олена Притула дала свідчення, що перед вибухом вони з Павлом помітили за собою стеження. В шпигунстві запідозрили колишнього співробітника СБУ, потім - колишнього офіцера з поліції, але точних доказів не знайшли. Не підтвердилися усі версії з «російського сліду», на якому свого часу наполягав тодішній голова МВС Арсен Аваков.
Імена підозрюваних, які були оголошені на брифінгу 12 грудня 2019 року, просто шокували. Основними фігурантами справи виявилися дитячий кардіолог з "Охматдиту" Юлія Кузьменко, військовий медик Яна Дугар, музикат і сержант ЗСУ Андрій Антоненко. Всі троє - патріоти, волонтери, учасники ООС. Патріотично настроєне громадянське суспільство не могло прийняти такі звинувачення, тим більше, що непевними здавалися мотиви, які нібито ґрунтувалися на націоналістичних поглядах.
Підсудні вину не визнають, вона і досі не доведена. Всі фігуранти справи, в тому числі другорядні, давно на свободі - працюють, волонтерять, воюють. З 24 лютого 2022-го розгляд справи в суді призупинений.
Ні виконавця, ні замовника вбивства журналіста Павла Шеремета досі не знайшли. Фото: fakty.com.ua
Катерина Гандзюк: рідкісний випадок покарання замовників
31 липня 2018 року - 4 листопада 2018-го. Облита сірчаною кислотою, вона більше трьох місяців боролася за життя, але організм не витримав. Напад на 34-річну Катерину Гандзюк стався біля її дому, коли молода жінка йшла на роботу. Опіки становили близько 40% тіла.
Слідство у справі Катерини Гандзюк тривало 5 років. Фото: wikimedia.org
Випускниця двох вишів, Катерина рано зайнялася громадською діяльністю і політикою. З 2003 року очолювала обласну організацію «Батьківщина молода», була депутаткою Херсонської облради. У 2012-му стала співзасновницею Агенції громадянської журналістики «МОСТ» та сайту most.ks.ua, який єдиний в регіоні моніторив державні закупівлі та витрачання публічних фінансів. Після Євромайдану була обрана депутаткою Херсонської міської ради. У листопаді 2016-го призначена там в. о. керівника справами виконавчого комітету.
Після нападу 31 липня 2018 року на Херсонщині, а потім по всій Україні розгорнулася акція «Хто замовив Катю Гандзюк?». Громадськість вимагала судити не тільки виконавців (ними виявилися колишні учасники АТО, розвідники 5-го батальйону Української добровольчої армії), а й замовників. Причиною замаху на Катерину називали викриття нею корупції у місцевій владі та боротьбу проти незаконної вирубки лісів, зокрема в Олешківському районі.
Схоже, це та рідкісна історія, де слідству вдалося намацати весь кримінальний ланцюжок, хоча його учасники вигадували хитрі комбінації, щоб уникнути відповідальності. Після трьох років судової тяганини 26 червня 2023 року вирок оголосили: голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру як замовнику злочину, кримінальному авторитету Олексію Левіну (він же Москаленко) як організатору. Обоє отримали по 10 років позбавлення волі.
Владислав Магнер та Олексій Левін отримали по 10 років ув’язнення. Колаж obozrevatel.com
Ірина Фаріон: замовник сам собі
19 липня 2024 року. Замовник, організатор, виконавець - і все сам-один? На лаві підсудних - 19-річний парубок із Дніпра, син військовослужбовця ЗСУ, першокурсник журфаку. Він не визнає своєї вини у вбивстві відомої мовознавиці, але прокурори наводять все нові і нові докази.
Меморіальна дошка Ірині Фаріон на фасаді ліцею № 75 у Львові, де навчалась мовознавиця. Фото: wz.lviv.ua
Увечері 19 липня Ірина Фаріон записала черговий епізод із циклу «Ген українців» на львівському телеканалі «НТА» і зібралася на вечерю до доньки з онуками. На початку восьмої вечора вона чекала біля свого будинку на таксі, коли життя обірвали постріли в голову. Не приходячи до тями, політична та громадська діячка померла.
Різкі заяви, нетерпимість до російської мови навіть з вуст наших захисників, гучні скандали... Всі ці версії певною мірою поєдналися в мотивації радикально настроєного хлопця, який, за версією слідства, стріляв у Фаріон. Бо вона, на його думку, розколювала Україну. «…Вата і вишивата довели, що є сторонами однієї медалі", - писав В’ячеслав Зінченко невідомому в соцмережі. Хлопець рік стежив за Фаріон і вивчав літературу, як підготуватись до злочину.
У Зінченка, і це було оприлюднено на суді, нібито знайшли цілий «розстрільний список», куди входили народні депутати та діячі, які, на його думку, заважали державі нормально розвиватися.
Між тим певні сторінки в цій трагедії досі не розкриті. З матеріалів, що досліджувалися у Шевченківському районному суді Львова, відомо, що Зінченко цікавився діяльністю радикальних організацій в Україні та у Росії і вів переписку з особою, яка могла бути його куратором злочину і забезпечувала, зокрема, матеріальну його частину.
Чи будуть знайдені або принаймні названі особи, які викривили психіку юного патріота, залишається під знаком питання.
Судове засідання по справі вбивства Ірини Фаріон: донька мовознавиці Софія Особа і підозрюваний В’ячеслав Зінченко. Фото: Радіо Свобода
Андрій Портнов: знайшли за кордоном
21 травня 2025 року. Кілька влучень у спину і контрольний - в голову. Всього на місці знайшли дев’ять гільз. Іспанська поліція визнала, що в Посуело-де-Аларкон, передмісті Мадриду, діяв досить професійний кілер. Жертву він підстерігав біля американської школи, куди колишній український політик зранку привіз дітей. З місця злочину стрілець втік, як вважає слідство, на мотоциклі. Від’їзд могли прикривати спільники.
За часів Януковича Андрій Портнов грав у владі ключову роль. Фото: wikipedia.org
Офіційно версії убивства колишнього відомого чиновника адміністрації Віктора Януковича не оприлюднені, неофіційно обговорюються: конфлікт на ґрунті бізнесу в Іспанії, певні боргові зобов'язання, «сакральна жертва Кремля», щоб звинуватити у злочині українських націоналістів. Портнов завжди вважався проросійським політиком, фігурував у складених 28 лютого 2014 року Генпрокуратурою списках осіб, причетних до організації масових вбивств на Майдані, був під санкціями і мав відкриту у 2018 році справу про державну зраду.
Втім, після втечі у 2014-му заслуженому юристу вдалося повернутися в Україну у 2019-му і відновити свої права. Він став активним переслідувачем експрезидента Петра Порошенка, написав щойменше чотири заяви про відкриті проти нього кримінальні справи - за інцидент з українськими моряками у Керченській протоці, щодо телеканалу «Прямий», «Кузні на Рибальському» та Вищій Раді правосуддя. Через це його запідозрили у співпраці з Офісом президента Зеленського.
За чутками і після другої втечі з України (3 червня 2022 року) Андрій Портнов не втратив зв’язки з ОП і свій вплив на судову систему в Україні. У липні цього року у Верховному суді Петро Порошенко назвав його ідейним натхненником санкцій проти п’ятого президента.
Портнова застрелили поряд із елітною школою у Мадриді, куди він привіз на уроки дітей. Фото: Getty Images
Андрій Парубій: кілера змусили?
Андрія Парубія називали «комендантом Майдану». Фото: facebook.com/andriy.parubiy
30 серпня 2025 року. Андрія Парубія називають "лицем нової української політики". Він був одним із засновників радикальної Соціал-національної партії України (1991 рік), комендантом «Українського дому» під час Помаранчевої революції, одним із найвидніших учасників Революції гідності, секретарем РНБО у 2014 році, головою Верховної Ради (квітень 2016 - серпень 2019 року), автором резонансних політичних заяв і запеклим ворогом «російської імперії». Втім, останні п’ять років відійшов від високих трибун, хоч і був народним депутатом.
Вбивство Андрія Парубія чимось подібне до вбивства Андрія Портнова, тільки виглядає скромніше: 8 куль, кілер сам-один і втік на електричному велосипеді. Про затримання підозрюваного поліція доповіла Володимиру Зеленському, а той повідомив про це українцям у ніч на 1 вересня.
Наразі відомо, що це 52-річний житель Львова, затриманий був у Хмельницьку, збирався сховатися за кордоном. Мав певні обставини, за яких вчинив вбивство (чоловіка нібито шантажували сином, який у російському полоні), дає перші покази. У справі є «російський слід».
Правоохоронці категорично відкидають версії, що вбивство Андрія Парубія може мати щось спільне з убивством Ірини Фаріон.
Затримали підозрюваного у вбивстві Андрія Парубія за 36 годин – 52-річного львівянина росіяни шантажували сином, який потрапив у полон. Фото: Національна поліція України
