До місця вбивства Владислава Бевза та Миколи Білика у Шаргороді тягнеться нескінченна низка людей. Ось підходять двоє дітей, очевидно, учнів молодших класів. Вони принесли цукерки. За ними одразу ж – молода дівчина, кладе на тротуар квіти - червоні гвоздики. Слідом до символічного меморіалу з квітів та іграшок поспішає чоловік із ведмедиком у руках.
Гора квітів та іграшок на ділянці вулиці, де вчора, 10 вересня, загинули від рук свого ж колишнього вчителя двоє школярів, зростає. Як і зростає кількість пліток, а може, десь і правди навколо обставин вбивства. Таку трагедію, ще й пов'язану із дітьми, неможливо забути. І можна бути впевненим: на похорон у сусідній Копистирин, звідки родом обидва хлопчики, у п'ятницю прийде багато людей.
- Я і сама туди поїду – це недалеко, - зазначає Коротко про місцева мешканка Світлана Крафт.
Вона стала однією із очевидців події, проїжджала повз. Але те, що перед її очима відбувається не звичайна легка бійка, а вбивство, в перші секунди, звичайно, не здогадувалася.
Четвер у Шаргороді – базарний день, тож у місті - народу тьма. Люди обговорюють лише одне: хто винний? Здавалося б, дивне питання – підозрюваного вже затримано. Та й очевидців багато, його навіть намагалися наздогнати. Але деякі жителі… повернули свої погляди у бік убитих. А саме Миколи Білика. Нібито він сам довів нападника «до ручки» – діставав вчителя, хамив, не виявляв поваги… Так, це в минулому – він уже навчався не в селі, а в ліцеї в Шаргороді, але старі образи не кожен здатний пробачити. Ось і молодий вчитель, не набагато старший за учня, нібито не зміг тому забути відсутність поваги та визнання його авторитету.
Хоча є й інші версії, які обговорюють ще більш охоче.
- Подейкують навіть, що він нібито знущався з молодшого брата цього вчителя, - шепочуться місцеві.
Хтось у цьому чомусь переконаний, інші дивуються – як це раніше чутки про таке в селі не пішли б? Втім, жодних підтверджень цьому немає.
– Таких, хто тепер захищає вчителя, дуже багато, особливо серед користувачів у місцевих групах у соцмережах, – зазначають нам місцеві жителі. – Якщо не більшість. Пишуть, що, мовляв, а якби у вас у родині таке трапилося, то ви як відреагували б? Багато хто впевнений, що вчителя довели до відчаю, аж до того, що він схопився за ніж. «Самі знаєте, які зараз діти - можуть і до самогубства довести». У Шаргороді серед населення єдиної думки немає, але таких розмов на захист вчителя багато. Дуже.
Є й такі, хто дивується, як цього вчителя взагалі допустили до занять, ще й в молодшій школі. Про конфлікт говорять: якось в укритті у школі під час тривоги він накинувся на Колю та душив його. З цього все й почалося: поліція, заява, звільнення зі школи, суд, що відбудеться наприкінці вересня... Йому ставлять у провину «легке тілесне ушкодження», за яке максимум рік підмітав би вулиці. Тепер йому загрожує довічне.
– Втім, через нього ж звільнили попередню директорку школи, завдяки якій він там стільки тримався, незважаючи на всі скарги батьків та дітей, – знизують плечима місцеві. - Вона ж після звільнення на нього з ножем не кидалася...
Таким конфліктним і агресивним Олексій П. був із дитинства – так кажуть його старі знайомі. Якщо щось - все вирішував кулаками. Тож у окрузі його боялися.
Дарина Коломієць його, як і вбитих хлопчиків, добре знала – вони з одного населеного пункту. Ось що вона пише на своїй сторінці.
- Альоші з дитинства говорили, що за себе треба стояти, якщо щось не подобається – давай по морді, – пише Дарина. - Дитиною він був хороший, але з підліткового віку агресивний, це не секрет ні для кого, хто його знав. Одного разу він навіть на мене замахнувся, щоб просто налякати. Я злякалася. Його багато хто боявся. Він змалку займався з боксерською грушею. А у підлітковому віці, коли ми навчалися у гімназії, то «грушею» ставали інші. ЗМІ писали, що директор школи, в якій він працював – у Копистирині, заплющувала очі на скарги дітей, що вчитель англійської використовує ненормативну лексику та фізичні дії щодо учнів. Закінчилося тим, що одного із загиблих він душив. Це було у квітні. При інших дітях та вчителях. Вчителі відбили. Мама Миколи написала заяву. Альоша звільнився зі школи. Є багато іншого, що я знаю, але це все на рівні чуток. Я вірю, бо знаю Альошу, але розповідати не буду.
- Ця тема не вщухає – ця подія дуже болить Шаргороду, - зазначає Коротко про одна з місцевих мешканок. – Тільки й розмов, що про це, але не всьому треба вірити. Після того, як пішли чутки, почали говорити навіть, що Коля зґвалтував дружину цього вчителя. Хоча в нього і дружини ніякої немає.
Люди мало не з перших хвилин після того, що трапилося, роблять припущення. Тож чому вірити – невідомо. «Поховали» навіть бабусю одного з хлопців, яка нібито померла від серцевого нападу після вбивства. Це теж виявилося чутками, жінка жива.
Підозрюваному вже обрали запобіжний захід – 60 днів під вартою без права виходу під заставу. Фото: Національна поліція України
Підлітків поховають 12 вересня у селі Копистирин на місцевому цвинтарі, який знаходиться на в'їзді до села з Шаргорода. Прощання розпочнеться від їхніх будинків об 11-й ранку.
Запобіжний захід для підозрюваного у подвійному вбивстві вже обрали - тримання під вартою без права внесення застави.