Втратити єдине житло через борги цілком реально, навіть коли ти стара самотня людина, якій більше ніде голову прихилити. У такому становищі опинився 76-річний киянин Іван Берестецький через комунальну заборгованість. Формально у його історії все законно, але після її розголосу поліція Дніпровського району столиці порушила кримінальну справу і має перевірити всі факти. Що сталося і чому - в матеріалі Коротко про.
На СЕТАМ - державну електронну платформу торгів арештованим майном - квартиру Івана Леонідовича виставили навесні. Як пише obozrevatel.com, спершу лот не зазнав попиту, але згодом ним зацікавилися. Претендентів було всього три, і всі так чи інакше пов’язані з рієлторською фірмою, власник якої і став переможцем. Однокімнатне помешкання в житлово-будівельному кооперативі на проспекті Шухевича коштувало покупцеві 1 мільйон гривен.
На момент продажу квартири борг пенсіонера за комунальні послуги перевищив 870 000 гривень. Левову частка складала вода. У будинку на 500 квартир пенсіонер єдиний не мав лічильника, тому всю різницю між показниками, що передавали у «Водоканал» інші мешканці, і показниками, які фіксував домовий лічильник, списували на Івана Леонідовича.
У кооперативній квартирі на Троєщині чоловік мешкав з 1980 року, за комуналку, як свідчать ЗМІ, нібито перестав платити з 2004-го. Крім відсутності лічильника, був ще один недолік – кран, що протікає. Сусіди розповідали, що пенсіонер, аби не чутно було дзюрчання, прилаштував до носика гумовий шланг, і вода тихо стікала в каналізацію. Як довго це тривало - двадцять, десять, п’ять чи два роки - невідомо.
- Різниця в показниках може бути з різних причин - хтось підкручує квартирні лічильники, хтось може робити несанкціоновані врізки, десь у підвалі крапає вода чи були аварійні прориви, - консультує нас сантехнік з Подільського району на ім’я Олександр.
Якщо в квартирі немає лічильників, нарахування здійснюються за нормами споживання. Користувачі соцмереж, які сприйняли до серця історію пенсіонера, обурюються, що на нього одного повісили ще й весь надлишок за домовим лічильником.
- У листопаді 2018 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка регулює розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Згідно з цим документом, всі небаланси, втрати покладаються на тих, хто не має облікового пристрою, - пояснює голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. - Перекладати все на одну людину - це така своєрідна трактовка урядової постанови, але вона правочинна.
Однак експерт вважає, що у даному випадку є певні ознаки змови кооперативників та рієлторів, щоб заволодіти квартирою пенсіонера за відносно невелику суму. Експерт не виключає такий сценарій:
- Йому могли терміново нарахувати величезну суму боргів. Ми ж розуміємо, що зараз йдеться про людину трохи неврівноважену. Треба перевіряти, за який період пенсіонеру нарахували і як швидко виставили борг. Два роки назад ці борги могли бути не такими критичними, а зараз дописали небаланси.
Олег Попенко зважує на те, що певну суму боргу, яка накопичилася, могли раніше погашати за рахунок відрахування з пенсії (до 20%). Суму ж, яка зараз накопичилася, вже ніхто не піддасть реструктуризації через її розмір.
Зі свого боку в ЖБК кажуть, що регулярно просили Берестецького реструктуризувати борг, і саме через відмови цивілізовано вирішити проблему за багато років накопичилося 14 виконавчих проваджень.
Комусь сильно сподобалась однокімнатна квартира в будинку на проспекті Шухевича. Фото: wikimapia.org
Треба бути справедливим: настає час, коли людина не стільки набуває життєвого досвіду, скільки втрачає його. Сусіди Івана Леонідовича недобрим словом його не згадують, зла він нікому не робив, хіба тільки раз залив мешканців поверхом нижче, витрати на ремонт свого обладнання та збитки не погасив. Тільки за цим позовом від ЖБК Дніпровський райсуд Києва зобов’язав пенсіонера заплатити понад 200 000 грн.
Кажуть також, що людиною був відлюдькуватою, нікого до себе не пускав, порад не слухався, іноді показував дулі, писав листи до президента та у Верховну Раду замість ходити на суди.
До останнього не вірив, що його можуть виселити з квартири, а коли прийшли ламати замок - плакав. Яким було на примусове виселення судове рішення, поки невідомо. Журналісту OBOZ.UA, який взявся розшукувати безхатька, новий власник дав хибну адресу. Поліція знайшла чоловіка в терапевтичному відділенні лікарні №8, куди його доставили просто з вулиці через поганий стан. Ми поцікавилися в Департаменті охорони здоров’я КМДА, чи він досі перебуває під наглядом лікарів, але там відповіли, що це конфіденційна інформація. Поки відомо, що Івана Леонідовича в лікарні відвідували соцпрацівники, ніби шукали для нього варіанти.
Зараз квартиру боржника знову виставили на продаж - вже за 1 мільйон 800 тисяч гривень. Виходить, що продавали за гроші, майже вдвічі менші від реальної вартості.
- Якщо процедура дотримана, то це нормально. На торгах майно завжди продається значно дешевше, ніж на ринку. В цьому і суть торгів, - каже адвокат Ігор Бузовський.
Після відрахувань з вартості квартири у Івана Леонідовича залишиться близько 125 000 гривен, з яких мають вирахувати виконавчий збір - 10% від суми боргу. Тобто на руки - майже нічого. Але є маленька надія повернути житло - у коментарі ТСН заступниця голови КМДА Марина Хонда розповіла, що після порушення кримінальної справи на квартиру накладено арешт, хоча поки в поліції це офіційно не підтвердили.
- Якщо знайдуть порушення правил, порушення в нарахуванні боргів, процедурі примусового виселення - торги можуть бути анульовані, - зазначає адвокат Ігор Бузовський. - Але за пенсіонером залишаться його боргові зобов’язання, і з ними все одно доведеться розбиратися.
За новим законом про виконавчу службу єдине житло можуть примусово продати лише тоді, коли сума боргу перевищує 50 мінімальних зарплат - це 432 000 гривень (до змін поріг становив 20 мінімальних зарплат). Ці обмеження діють незалежно від типу заборгованості.
Протягом дії воєнного стану і рік після його скасування заборонено примусово стягувати житло у військовослужбовців.
Без дозволу органу опіки та піклування не можуть вилучити чи продати житло, де право власності або право користування мають діти до 18 років.
Перш ніж накласти обмеження на житло, виконавча служба повинна перевірити, чи є у боржника інше майно, яке може покрити борг: банківські рахунки, автомобілі, ліквідні меблі чи техніка.
Примусове виселення після продажу житла відбувається тільки за рішенням суду.