На території Київської обласної лікарні триває тиха війна. Державна клініка виживає недержавну. Ціна питання – 115 квадратних метрів. Простоює цінне обладнання, відомий лікар позбавлений можливості робити у столиці операції за своєю унікальною методикою. Про це «КП в Україні» розповіла киянка Олена Павленко, яка називає Ігоря Курильця рятівником своєї матері.
На медичних сайтах можна зустріти відгуки про двох Ігорів Курильців – батька та сина. Обидва працюють у «Міжнародному центрі нейрохірургії» (МЦНГ). Курилець-старший, який був заввідділенням у столичній Лікарні швидкої допомоги, заснував цю клініку в 2001 році разом з британським нейрохірургом Генрі Маршем. Знаковою рисою нового центру стали європейські технології.
– 15 років тому ми орендували приміщення у 1-му хірургічному корпусі Київської обласної клінічної лікарні, – розповідає Ігор Курилець-старший. – За цей час було зроблено близько 6000 операцій. Лікарня отримувала орендну плату та ще близько 2000 гривень у касу з кожного пацієнта за проведення аналізів, утримання, обслуговування. Усіх це влаштовувало, жодних проблем не виникало аж до грудня минулого року, коли було призначено нового головного лікаря Івана Клюзка. Він подивився на нашу присутність під іншим кутом зору та виставив певні умови. А коли я сказав, що вони неприйнятні, наказав вимітатись за три дні.
Станом на грудень 2021 року, на території Київської обласної лікарні було 30 орендарів. І у всіх виявилися прострочені договори – підвів коронавірус. З оголошенням карантину перестала працювати комісія з оренди Київської облради.
- Плата вносилася, договори було надруковано, але не затверджено. Ми єдині з усіх почали наполягати на тому, щоби залишитися на старому місці, - каже наш співрозмовник.
Засновники "Міжнародного центру нейрохірургії" Ігор Курилець-старший (ліворуч) та Генрі Марш. Фото: neurosurgery.com.ua
Як то кажуть, з кожним може бути. Не знайшов спільної мови з господарем квартири – шукай нового та збирай речі. Ось тільки з клінікою така побутова формула не працює.
- Наш операційний блок ліцензовано. У ньому зберігаються наркотики, які ми використовуємо для наркозу. Щоб перевозити такі препарати, потрібен дозвіл МВС та отримання ліцензії на зберігання у новому приміщенні. Ми маємо рентген-апарат. Це джерело іонізуючого опромінення. Переміщувати таке обладнання можна лише з дозволу Державного агентства з ядерної енергетики, інакше – кримінальна справа. А на отримання всіх цих дозволів може піти до півроку, – пояснює Ігор Курилець. – Крім того, ось уже 10 років ми будуємо свою лікарню, розраховували, що закінчимо роботи до кінця 2022 року та отримаємо всі ліцензії вже на власне приміщення.
Центр подав на орендодавця до суду, але до розгляду не дійшло. У січні 2022 року сторони затвердили мирову угоду. Але тут трапилася всім бідам біда – війна.
– Роботу ми змогли відновити у квітні, коли Кабінет міністрів дозволив проводити планові операції. Зробили п'ять операцій, а у травні знову кажуть: стоп! Головлікар забороняє оперувати. Я ходив на прийом до Клюзка, він сказав, щоб я віддавав своїх пацієнтів його лікарям, а там, мовляв, буде видно. Довелося писати скаргу, але й це не допомогло, – запевняє лікар.
З червня роботу центру в Києві фактично було зупинено. Пацієнтів довелося перенаправляти до Стрийської філії МЦНГ (Львівська область). Киянці Олені Павленко єдиній вдалося прорвати облогу.
- У мами був дуже складний випадок – пухлинна менінгіома у шийному відділі спинного мозку, – розповідає жінка. - Куди я не зверталася, скрізь говорили, що треба видаляти кілька хребців, а це повний параліч чи навіть смерть через літній вік. Один із лікарів порадив звернутися до Ігоря Петровича, і це стало нашим порятунком. Мама стала на ноги вже на другий день після операції, а зараз повноцінно пересувається. Але для цього нам довелося витримати бій.
За словами Олени, її мамі, незважаючи на сплачений рахунок та медкарту, відмовлялися надати у лікарні палату, намагалися нав'язати лікаря з обласної лікарні, і лише загроза виклику поліції допомогла залагодити скандал.
– Везти хвору до Стрия через її стан ми не могли, – згадує Ігор Курилець. - Відмовити в операції я теж не міг, тому що в цьому випадку підходила саме моя методика. Після операції головлікар заявив мені, що це «неподобство» і більше це не повториться. Гадаю, він просто вважає нас конкурентами. У нашому центрі працює дуже професійна бригада лікарів, а ціни нижчі, ніж у державних клініках. Саме тому ми залучаємо велику кількість пацієнтів, за рахунок чого трималися на плаву.
Центр нейрохірургії продовжує вносити до лікарні орендну плату – 60 000 гривень на місяць, але операційний блок зачинено. Невелику кількість не дуже складних операцій команда Курильця робить у клініці Київського міжнародного університету, але для складних там не вистачає бази. Конфлікт знову вийшов на судовий рівень. Лікарня розірвала у першій інстанції мирову угоду, центр подав апеляцію.
Ось і до поліції дійшло. Після погроз викинути все обладнання на вулицю Ігор Курилець написав заяву до Шевченківського райуправління.
- Ми громадяни України, в Україні триває війна, весь світ допомагає українцям, а українці – один одному. Але виявилося, що наша операційна нікому не потрібна. Хоча там є обладнання, якого в лікарні немає і яке лікарня раніше використовувала, – розводить руками лікар.
Ми, безумовно, хотіли вислухати думку з приводу конфлікту головного лікаря Київської обласної лікарні, але Іван Клюзко виявився небагатослівним:
– Є правові поля та є законодавство України. Воно для Курильця, Іванова, Петренка однакове. У мене немає жодного конфлікту. Я керівник державної лікувальної установи, стою на сторожі законів, які охороняють інтереси державної лікувальної установи. Ось таке завдання поставлене. Немає нічого особистого та нічого особливого. Є закон, і я мушу його виконати.
Генеральний директор та старший нейрохірург МЦНГ, кандидат медичних наук. Спеціалізується на захворюваннях хребта, спинного та головного мозку. Проходив стажування у Великій Британії, Франції, Бельгії, Угорщині. Першим в Україні застосував операційний мікроскоп та нейронавігацію у нейрохірургії. Член Асоціації нейрохірургів Великої Британії.