Юрист поставив під сумнів обґрунтованість звинувачення ДБР проти бізнесмена Ігоря Зотька
Звинувачення Державного бюро розслідувань проти власника однієї з найбільших ліцензованих компаній грального бізнесу в Україні ТОВ "УкрГеймТехнолоджі" (бренд PIN-UP.UA) Ігоря Зотька не мають під собою жодних доказів і ґрунтуються на вигадках слідчих.
Про це пише у своїй колонці на сайті "Апостроф" блогер та юрист Михайло Шнайдер.
Він зазначив, що Ігорю Зотьку інкримінують скоєння злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України – пособництво державі-агресору.
Однак юрист звертає увагу, що аналіз фактів та інших юридичних і економічних аспектів свідчить, ставить під сумнів обґрунтованість цих звинувачень. Так, за версією слідства, "УкрГеймТехнолоджі" сплачувала ліцензійні платежі компанії GuruFlow Team LTD (Кіпр), яка нібито мала боргові зобов’язання перед російською компанією. Ці кошти, на думку слідчих, могли потрапляти до Росії та використовуватися для сплати податків або інших цілей, які опосередковано фінансували війну.
Адвокати Ігоря Зотька всі звинувачення слідства відкидають, вказуючи на відсутність у силовиків доказової бази. Представники захисту стверджують, що ліцензійний договір із кіпрською компанією був укладений ще у 2021 році, а кожен платіж проходив через фінансовий моніторинг в Україні, який не виявив жодних порушень. Крім того, GuruFlow Team LTD належить громадянці України, не має жодного стосунку до російських компаній, афілійованих структур чи боргових зобов’язань перед ними.
Будь-які твердження про наявність зв’язків GuruFlow Team LTD із російськими компаніями виглядають вигаданими, оскільки жодних доказів цього немає, вказує Шнайдер.
Юрист зазначив, що стаття 111-2 була введена у квітні 2022 року, а слідство стверджує, що дії, які кваліфікуються як пособництво, почалися ще у 2021 році. Однак закон не має зворотної дії.
Він також вказав і на інші суперечності.
"Щодо підслідності справи. Розслідування за статтею 111-2 КК України має здійснювати СБУ, адже вона стосується питань національної безпеки. Проте справу розслідує ДБР, що ставить під сумнів процесуальну чистоту дій. Недоведеність умислу. Пособництвом державі-агресору можуть вважатися лише умисні дії, спрямовані на передачу активів її представникам. У випадку Зотька йдеться про виконання законного ліцензійного договору, укладеного задовго до війни, що не має жодних ознак умисного пособництва", — додав він.
Крім того, навіть якби борги перед росіянами існували, то українське законодавство не передбачає відповідальності за те, як контрагент використовує отримані кошти, вказує юрист.
За словами Шнайдера, логіка звинувачень виглядає небезпечною, оскільки за нею під статтю 111-2 можна підвести будь-які господарські операції, наприклад, з іноземними компаніями, які продовжують діяльність на території Росії.
Юрист також звернув увагу, що ТОВ "УкрГеймТехнолоджі" є одним із найбільших платників податків у своїй галузі. За час роботи компанія перерахувала до державного бюджету майже 5 млрд грн податків. Зараз на рахунках компанії арештовано 2,6 млрд грн. Таким чином, блокування діяльності компанії означає втрату податкових надходжень у понад 500 млн грн щомісяця, зазначив юрист. Крім того, Ігор Зотько та його компанія активно підтримували армію та гуманітарні ініціативи.
Шнайдер підкреслив, що дії ДБР щодо переслідування великого платника податків підривають довіру до державних інституцій, негативно впливають на інвестиційний клімат, а також ставлять під сумнів захист доброчесного бізнесу.
"Справа Ігоря Зотька – це приклад того, як недосконалість законодавства та неправомірні дії правоохоронних органів можуть використовуватися для тиску на бізнес, який підтримує економіку країни та допомагає армії", — констатував він.
