Директор музею у Дніпрі: Половецьких баб залишилися одиниці – тисячі вже знищено
Кам'яні статуї з населених пунктів на лінії фронту на Донеччині звозять в історичний музей у Дніпрі - один із найстаріших музеїв у країні, заснований ще 1849 року. Як зберігають зараз половецьких баб, Коротко про розповіли співробітники музею.
«Бабу візьміть! На передовій знайшли»
Буває, біля дверей музею зупиняється побита осколками і закамуфльована брудом машина, а з неї звучить втомлений голос бійця: «Бабу візьміть! На передовій знайшли». Співробітники музею навіть не можуть згадати, скільки разів так було. Один із останніх (на фото зверху): усміхнені військовослужбовці передають фронтову знахідку на відповідальне зберігання. Дніпропетровський національний історичний музей імені Яворницького для пам'ятників – як переселенський хаб, де є можливість перечекати лихі часи.
Баби простояли по тисячі, а деякі – по п'ять тисяч років в українських степах, зараз вони можуть розсипатися в крихту під градом ворожих снарядів. Поки врятувати вдалося 14 таких статуй – усі вони у Дніпрі.
В.о. директора музею Олександр Старик. Фото: ФБ Олександр Старік
Такі статуї збереглися переважно лише в українських і південно-російських степових областях, де колись і зупинялися їхні творці. Були вони у Маріуполі, Луганську, Бердянську.
– Це дуже цінне історичне джерело для вивчення того періоду, до якого вони належать, а також світогляду, вірувань та навіть способу життя людей, – поділився з Коротко про археолог, в.о. директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького Олександр Старик. – Це цінний артефакт для будь-якого музею. Дуже довго до них було недбале ставлення. І лише останнім часом почали трошки розуміти їхнє значення та популяризувати їх. Тому зараз кожна така статуя, особливо для нас, має надважливе значення. Їх залишилося дуже мало - з тієї причини, що спочатку населення їх використовувало для своїх потреб, а зараз вони досить часто потрапляють під вогонь на лінії фронту.
За словами Олександра Старика, ще у ХІХ столітті таких баб в Україні було кілька тисяч. Наразі залишилися одиниці.
В історичному музеї у Дніпрі зберігається одна з найбільших колекцій кам'яних баб у Східній Європі. Фото: facebook.com/yavornytskiymuseum
Скіфи ваяли "баб-чоловіків" зі зброєю, а половці – з чашами
Узагальнюючим словом « баби » називають усі статуї. Тюркськими мовами, які використовувалися в племенах, що жили в наших степах, «баба» означає "батько" або "дід". Хоча називаються й інші значення: "ідол", "камінь з написом".
Статуї, які зберігають в історичному музеї у Дніпрі, належать до різних періодів. Одні – до бронзового віку, інші – до епохи скіфів, третіх створили половецькі давні скульптори. Це може бути подоба як жінки, так і чоловіка. "Баб-чоловіків" здебільшого робили скіфи. Вони уособлювали воїнів і зображувалися з рогом для вина, часто зі зброєю. У половецьких інша відмітна ознака – у руках кожна з них тримає посудину, сакральну чашу.
Деяким із давніх статуй, за словами співробітників музею, приблизно п'ять тисяч років. Іншим – близько двох із половиною тисяч. Але найбільше збереглося саме половецьких статуй, яким близько 700-800 років.
– Їх робили з різних матеріалів, найчастіше – з піщанику, але могли бути і з граніту, – пояснює Коротко про наукова співробітниця музею Вікторія Обух. - Піщаник - це досить м'який камінь, тому він більше страждає і від часу, і від природних умов, і від механічних пошкоджень. Таку статую легше пошкодити.
Робота з порятунку пам'яток у музеї не зупиняється. Фото: ФБ Олександр Старік
Культ предків
Дніпропетровському музею пощастило – тут зберігається одна із найбільших колекцій кам'яних баб у Східній Європі. Усього – 102 стародавні скульптури. Плюс ще 14 вивезених військовими та волонтерами з Донецької області.
У Великій Новосілці Донецької області половецьку статую з пісковика виявив один із військових – співробітник історичного музею у Дніпрі. Цінний тисячолітній артефакт фахівець упізнав, звісно ж, одразу. Трохи пізніше було виявлено ще три. За участю інших військових та волонтерів чотири статуї завантажили та вивезли подалі від лінії фронту. Нині вони перебувають у музеї у Дніпрі.
Останні поповнення колекції кам'яних баб у Дніпропетровському історичному музеї – це кілька половецьких баб із Донецької області, які наприкінці минулого року привезли бійці із 3-ї штурмової бригади.
– Статуї уособлювали предків, які мають допомогти тим чи іншим племенам досягти певних бажань, – пояснює Олександр Старик. – У якийсь час служили уособленням богів, але найчастіше були пов'язані з культом предків. Зі статуями розмовляли, їх використовували в обрядах, встановлювали в культових місцях, на курганах та святилищах. Також їм приносили жертви. Головний зв'язок – з культом предків.
Розбиту на шматки половецьку бабу XI століття волонтери вивезли із Донецької області рік тому. Фото: facebook.com/yavornytskiymuseum
На кам'яних баб одягли кевларові бронежилети
Дніпро не можна назвати спокійним містом – прильоти тут трапляються досить часто, лінія фронту близько. Тому з початком війни довелося надягати "броники" і на баб. Спочатку захистом служили мішки з піском навколо статуй, потім їх замінили на кевларові жилети. Тож поки подивитися статуї не можна – заховані за бронею.
Половецькі баби, яких вивезли з-під обстрілів, є унікальними та характерними не для всіх територій України, а саме для степової зони.
– На жаль, вже є випадки їх пошкодження на території, де ведуться бойові дії, тому це дуже важливо – вивезти ці статуї, – зітхає Вікторія Обух. – Часто це робиться у дуже складних умовах.
Проте залишати собі цінні кам'яні артефакти дніпровські музейники не планують: після перемоги їх повернуть у ті місця, звідки вони походять. На Донбас. Тут вони найчастіше зберігалися на території районних музеїв, курганах, але були і на приватних територіях.
– У нас вони тимчасово зберігаються під пильним оком вчених, які займаються їх вивченням та реставрацією – у разі потреби, – зазначають у музеї.
Деякі зі статуй доводиться буквально збирати по шматках. Що ближче лінія фронту, то менше залишається можливості їх рятувати.
Після війни для сотні статуй з експозиції планують побудувати лапідарій із клімат-контролем, реставраційною майстернею та дослідницьким центром, а також створити каталог кам'яної пластики.
На час війни кам'яні баби у Дніпрі прибрали з вулиці та одягли на них кевларові "броники". Фото: facebook.com/yavornytskiymuseum
