"Не знаю, де мене візьмуть" - що заважає військовим виходити з СЗЧ і як це подолати
Протести проти посилення покарань для військових не були такими масштабними, як Картонковий майдан за НАБУ, але в чомусь зіграли свою роль: законопроєкт про безальтернативну в’язницю за непокору командирові відклали.
На черзі - питання про СЗЧ. На початку вересня депутати у першому читанні проголосували за пропозицію унеможливити звільнення від кримінального покарання за статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України - "Самовільне залишення військової частини і дезертирство". Прогнози експертів невтішні: у разі ухвалення такого закону тисячі порушників військових правил підуть у тюрми або будуть переховуватися.
Але час на переосмислення ще є. Спрощений порядок виходу із СЗЧ втратив чинність 30 серпня, однак діє ст. 401 ККУ, яка дозволяє уникнути в’язниці за умови першого порушення і добровільного повернення до військової частини через ухвалу суду. В інтересах порушників - скористатися цим шансом, в інтересах держави - усунути проблеми, які ускладнюють цей процес. В чому вони полягають і як можуть бути вирішені - Коротко про допоміг розібратися військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов, чия команда має велику практику у таких справах.
Чому йдуть у СЗЧ
Роман Лихачов називає кілька категорій порушників.
- Тікають у перший день з полігону в знак протесту проти «бусифікації», побиття в ТЦК, формального проходження ВЛК.
- Іноді чоловіків привозять у ТЦК просто в капцях, спійманими, коли виносили сміття або гуляли з собакою. Основна частина таких не хоче повертатись і не шукає військових частин, - констатує адвокат. - Військові, які втомилися від довгої служби без перспективи звільнення і захотіли перепочити. Вони не проти повернутися, але ще не визначилися коли.
- Пішли в знак протесту проти несправедливості: мають підстави для звільнення чи відпустки, а командир не підписує рапорт; втратили здоров’я, а не відпускають на лікування; критикували командира, а той сказав, що «кине на м’ясо»; і тому подібне.
- Частину таких немає сенсу повертати, бо вони вже не можуть служити, частина хоче повернутися, але на інше місце служби, - каже Роман Лихачов. - Хочуть перевестися в іншу бригаду, де служать родичі або більше довіри командуванню. Тут гарантія збереження військового потенціалу фактично стовідсоткова.
Можна підсумувати: коли народні депутати з огляду на резонанс і поради експертів до другого голосування повернуть таку норму в законопроєкт, половина фігурантів справ за статтями 407 і 408 ККУ повернуться в армійські лави.
Як знайти частину
У четвертої категорії порушників проблем з поверненням, як правило, немає, бо є попередні домовленості. Це досвідчені бійці або хороші спеціалісти, яких з власної волі не хоче відпускати їхній командир і радо готовий взяти інший. Складніше ведеться другій і третій категоріям, що не мають знайомих, які б посприяли підказкою або зв’язками, тому просто не знають, куди можна проситися.
- Майже кожен військовий, хто до нас звертається з питань СЗЧ, шукає військову частину, яка дасть йому письмову згоду на повернення, а з цим реально важко. Іноді кажуть приїхати до частини за отриманням згоди - а як приїхати, якщо на першому блокпосту арештують? Або пропонують спершу пройти ВЛК, а хто ж таке направлення людині з СЗЧ дасть?
Найбільше проблем у колишніх «обмежено придатних», які визнані придатними до тилових посад. «Де знайти частину» і «Ким можна повернутися» - одні з найчастіших запитань в групах військових юристів. У відповідях - хаос: одні кажуть, що всі бригади беруть всіх, другі пишуть, що беруть тільки придатних штурмовиків, треті - що всіх, здорових і не дуже, кидають на «нуль», четверті - що це брехня… Голова реально йде обертом.
Наш експерт бачить вихід такий:
- Необхідно створити портал, де був би список військових частин, готових брати із СЗЧ, і контакти осіб, через яких готуються письмові згоди на повернення. Також треба максимально спростити механізм отримання таких згод: форма заяви – робочий день для розгляду - результат. І розмістити анкети у вільному доступі. Військові будуть вибирати і швидко повертатись, а не дзвонити знайомим, друзям або шукати поради через соцмережі, - переконаний Роман Лихачов.
Також адвокат наголошує, що з моменту отримання письмової згоди на повернення із СЗЧ треба передбачити кілька днів, щоб людина мала можливість спокійно доїхати до слідчого, військової частини.
- Не хапайте по дорозі, не саджайте в СІЗО. Саме цього багато хто боїться і не знає, що робити, бо «прийду до слідчого з письмовою згодою на повернення, а мене зразу в застінок…».
Кого не хочуть брати
Щодо несправедливості, то є такі історії. У військового дружина на 9-му місяці вагітності, на руках у неї двоє малих дітей. Командир відпустку не дає. Чоловік іде у СЗЧ, щоб допомогти при пологах і після народження третьої дитинки отримати право на звільнення зі служби. Але для цього і щоб позбутися кримінальної справи, йому треба повернутися в якусь частину, а ніхто не бере: «нахіба, якщо він відразу звільниться».
У військового - переламані руки-ноги. Командир каже, що то байдуже - рушай і штурмуй посадку. Хворий іде у СЗЧ, щоби якось підлікуватися, навіть, може, отримати інвалідність. Щоб закрили кримінальну справу, треба повертатися. Знову ж - хто візьме «дохлячка», щоб його або списувати, або відправляти на доліковування. Виходить, що один шлях - у в’язницю.
Що потрібно:
- передбачити можливість звільнення з військової служби, якщо під час СЗЧ з’явилися на те підстави,
- передбачити можливість пройти ВЛК під час СЗЧ, медичне обстеження і лікування. Дозволити закриття кримінальної справи, якщо людина списана зі служби за станом здоров’я.
Справи має закривати слідчий
Суттєвий недолік амністії по СЗЧ криється в тому, що після повернення військового до частини - своєї чи нової - кримінальна справа не припиняється автоматично. Її має закривати суд, перевантажений купою інших справ.
- Суд може місяцями тримати справу. У мене був клієнт, який за наявності письмової згоди пів року повертався до частини, поки не покінчив життя самогубством. Справи про СЗЧ повинен закривати слідчий після повідомлення про повернення військового до частини. І треба встановити конкретні строки, наприклад, протягом одного дня. Щоб не було ситуацій, коли слідчий місяцями каже «почекайте», - вважає Роман Лихачов.
Повторна ВЛК і презумпція невинуватості
На переконання правозахисника, для зменшення кількості правопорушень за 407-ю і 408-ю статтями ККУ потрібно запровадити обов’язкову відеофіксацію проходження ВЛК і визначити як обов’язковий повторний медогляд мобілізованого, якщо він звернувся із такою заявою.
- Якщо буде з’ясовано, що після «5-хвилинної» ВЛК у ТЦК та СП людині написали фіктивну придатність, покарання має бути невідворотним і показовим.
Ще один суттєвий момент - контроль доказовості порушених кримінальних справ.
- Дуже багато безвісти зниклих, полонених, загиблих неправомірно "закинуто" в СЗЧ. У нас була ситуація, коли такий статус присвоїли чоловікові, який зник, пішовши зі своїм підрозділом на штурм. Українські війська відбили цю територію, бійців знайшли в окопі. Вже була підтверджена загибель на бойовому посту, а людина все одно числилась в СЗЧ.
Роман Лихачов наголошує, що має діяти презумпція невинуватості військових. Якщо людина зникла під час бойової операції, якщо немає доказів, що вона збиралася кинути службу, її не можна записувати в порушники закону.
