Пекло для українців у Шереметьєво: хочеш на могилу батька — здай ДНК і присягни у любові до Путіна
На жаль, поїздка на окуповану територію України часом виявляється необхідною навіть у розпал великої війни з Росією. Причини у всіх різні, але вагомі: старі родичі, нерухомість під загрозою віджиму тощо. І РФ навіть іноді пускає громадян України, але є нюанс. Коротко про - про те, як Росія з особливим маніакальним цинізмом знущається саме над українськими донеччанами.
Були надії…
Якщо до кінця 2022 - початку 2023 року донеччан, які їхали з підконтрольних територій України або з-за кордону, зі скрипом, але пропускали на російських кордонах, то зараз існує лише один спосіб проїхати в окупацію через Росію. Це термінал D московського аеропорту " Шереметьєво ", де росіяни влаштували справжній фільтраційний пункт. І за найскромнішими описами очевидців, там відбувається пекло.
- Я вирішив поїхати до Донецька після кількох років життя в Німеччині. Я вирушив до рідного міста, де стоїть порожня батьківська квартира. Була думка спробувати її якось продати, щоб вона не потрапила до списку безхазяйного житла. До того ж, я давно не був на могилі батька, - розповів свою історію Коротко про колишній донеччанин, а зараз житель Берліна Андрій В. – Ще 2021 року я зміг проїхати до Донецька за українським паспортом. Були сподівання, що зможу і зараз.
Як каже Андрій, він знав, що в Шереметьєво на нього чекає фільтрація, тобто допит російськими співробітниками спецслужб. Спеціально не готувався, хоча і чув, що треба чистити всі гаджети від будь-яких двозначних фотографій, контактів, повідомлень... Понадіявся на удачу, вік (категорія 50+) та невинність.
- За 130 євро я доїхав автобусом з Німеччини до Білорусі, до Мінська. На руках я вже мав квиток на літак Мінськ – Москва авіакомпанії «Белавіа». Їхав до Мінська близько доби, і під час шляху мені на електронку надійшов лист від «Белавіа» з вимогою купити квиток на найближчий зворотний рейс із Москви до Мінська, інакше мені буде відмовлено у посадці на рейс до Москви. Я здивувався, тим більше, що й ціни різнилися: якщо квиток "Мінськ - Москва" обійшовся мені в 65 євро, то зворотний - вже більше 100, - розповів співрозмовник.
…і померли
Зрозуміло, що Білорусь готова лизати п'ятки Росії і виконувати всі її вимоги. Також зрозуміло, що ймовірність того, що пасажира з українським паспортом буде депортовано з Москви, підбирається до 100%.
- На нашому рейсі я був один із паспортом України, і мене одного відправили на фільтрацію, яка відбувається до паспортного контролю. Чекав я в невеликій залі, де були встановлені стільці та апарати з перекушуванням. Переді мною своєї черги «фільтруватися» чекали близько 20 осіб – у результаті на паспортний контроль вирушили лише чотири щасливчики, яким дозволили рухатися далі. У відмовників – сльози, розпач, істерики – незалежно від віку та статі… – згадує наш співрозмовник.
– В очікуванні фільтрації можна провести до двох днів. Були везунчики, які проходили протягом 6 годин – не знаю, як це у них виходило. Я прибув о 9-й ранку і тільки о 16:00 за гучномовцем оголосили моє ім'я і запропонували пройти в "опитувальну», – каже Андрій. – До цього мене сфотографували фас та профіль, я віддав свій мобільний телефон, назвав усі паролі та пін-коди. Весь час я читав книгу, решта тих, хто чекав, ділилися своїми історіями щодо цієї поїздки, одна одної сумнішою.
У залах очікування на депортацію зараз хоча б вистачає крісел, раніше люди спали на підлозі. Фото: надане Андрієм В.
Причепляться навіть до Гітлера
У «опитувальній» українцю підсунули на підпис папір, що він не заперечує проти застосування до нього «засобів виявлення недостовірної інформації», простіше кажучи, детектора брехні. Відеокамери знімали фільтрованого і збоку, і згори, і з екрана монітора у співробітника спецслужб.
"Опитувальна" розправа тривала хвилин 40-60, каже співрозмовник.
- Пройшлися по біографії. Потім дістали роздрук - список моїх контактів у телефоні. І пішли з'ясовувати майже по кожному: хто це, де я з ним познайомився, про що спілкувався. Якщо врахувати, що контакти я не видаляю з моменту покупки телефона кілька років тому, згадати, про що я говорив у 2016 році, наприклад, із сантехніком, якого викликав один раз, я не міг, – каже Андрій. – Потім відкрили соцмережі, зокрема Telegram. Знайшли в моєму листуванні слово «Гітлер» і причепилися, що я мав на увазі. До речі, у цьому листуванні йшлося обговорення голлівудського фільму про мушкетерів, і Д'Артаньяна там грає темношкірий артист. Я написав щось на кшталт «цікаво, у голлівудських фільмах про Гітлера нацистів теж гратимуть африканці?» Виявилося, це мало не провокація!
Прошерстивши телефонну книжку та соцмережі (інші наші співрозмовники говорили, що росіяни мають технічну можливість побачити навіть видалені з гаджета контакти та повідомлення), Андрія відправили до зали чекати вердикт – пустять його в РФ і далі на батьківщину до Донецька чи ні.
- Тих, кого пропускали, гучномовцем називали і просили з речами пройти в центр зали. До них підходила дівчина у мундирі прапорщика та відводила на паспортний контроль. Мені ж за кілька хвилин наказали взяти речі і піти до кімнати опитування. Так я зрозумів, що моя подорож закінчена, – продовжує співрозмовник. – У мене взяли зразки ДНК (ватною паличкою з внутрішньої сторони щік) і відправили до сусідньої кімнати, де якийсь лейтенант, не дивлячись мені в очі, пробубнів з аркуша текст, що мені відмовлено у в'їзді до Російської Федерації «до закінчення СВО».
Потім мене відвели до зони очікування депортації назад до Мінська, паспорт віддали стюардесі. У столиці Білорусі мене та інших депортованих зустріли люди з автоматами і в їхньому супроводі відвели до кімнати, де повернули паспорти, відмовні листи, і ми всі заповнили опитувальники, що ніяк не пов'язані з терористами. Переночував я в кімнаті матері та дитини за 150 білоруських рублів (близько 50 доларів). Ще через три дні я автобусом повернувся з Мінська до Берліна.
«Друзів у Росії немає»
Побувати на батьківщині не вдалося не лише Андрію. Інший наш співрозмовник – Всеволод (ім'я змінено) намагався проїхати до Донецька з підконтрольної території України. У Всеволода у Донецьку – квартира та старенька мама. Йому 62 роки, мамі – майже 90.
– Я практично пройшов фільтрацію, у мене не було в телефоні нічого підозрілого. Але у «допитній» мені запропонували під відеокамеру зробити заяву, що я підтримую Путіна, СВО та Росію. Я благав: «Хлопці, ну мені ж ще повертатися, у мене сім'я!» А, не хочеш? Тоді до побачення, до кінця "СВО" в'їзд заборонений. До речі, їх ще зачепило, що за декілька тижнів до поїздки до Донецька я був в Угорщині туристом. «А що це ви робили в Євросоюзі ?» - запитали мене. Відповів, що просто гуляв гарними вулицями і їв марципани. Додав: «Угорщина дуже дружелюбно ставиться до Росії». І на це почув холодне: «Росія у Європі друзів не має», - поділився своєю історією Всеволод.
Іншим його «колегам на нещастя» були виписані заборони на в'їзд до Росії терміном на 50 років. Він також каже, що були й ті, хто заходив до «допитної» кімнати, але ніхто не бачив, щоб вони звідти виходили.
Висланим людям на виході пропонують взяти буклет руху зрадника Медведчука. Напевно, для повноти відчуттів від візиту до РФ. Фото: надано Андрієм В.
Вся справа в гаджеті
Найслабша ланка, як показує практика перетину кордону через Шереметьєво українцями, це телефон. Невинні пости та жарти можуть бути не так зрозумілі, а контакт «Вася Майор» може привести прямо до російської в'язниці.
Тому ось кілька порад для тих, хто готовий ризикнути та спробувати проїхати до рідного міста в окупації.
- Готувати гаджет до поїздки треба заздалегідь, найкраще за місяць-два. Купити новий телефон, встановити на ньому нову сім-карту, заново зареєструватися на цей номер в одній-двох соцмережах. Чим старша людина, тим менше соцмереж їй треба.
- Влаштувати активне листування з перевіреними людьми, щоб у соцмережах була історія. Фото собачок, квітів та дітей, рецепти, зачіски, нові штани перед дзеркалом, листування з бабусею про її здоров'я та з братом про те, які кеди краще купити, гіфки «Бажаю гарного дня!». Чим невинніше і дурніше будуть фото і листування, тим краще. Жодних фото людей у формі, зброї, мостів та будинків, навіть якщо це красивий старовинний особняк, доріг та поїздів. Тільки не треба робити фото в один день – у вас є місяць, а краще – більше.
- Список контактів повинен складатися не менше ніж із 5-10 осіб, інакше виникнуть підозри. По кожному варто знати історію знайомства. Якщо чистити контакт-лист на старому телефоні, краще скинути телефон до заводських налаштувань, а номери передбачливо переписати на папірець і залишити вдома.
- Телефон має бути робочим та активним. Новий пустий телефон однозначно на фільтрації буде мінусом.
- Деякі видаляють не пости або канали в телеграмі або фейсбуці, а повністю програми з гаджету. Заздалегідь подбайте про способи їхнього відновлення з урахуванням того, що на окупованих територіях не працюють українські мобільні оператори.
- Сказати, що немає телефона – не вийде. Розвернуть одразу ж.
