Серед собачників у Києві тільки й розмов: реєструвати улюбленців чи ні. З 12 травня таку процедуру оголосили обов’язковою для собак і добровільною для котів. Кошатники зітхнули з полегшенням, а власники гавкаючих чотирилапих мають іти до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). З собакою чи ні – це на їх вибір, але з пакетом документів – це напевне. Навіщо потрібна реєстрація, яке покарання за невиконання правила - цікавилася журналістка Коротко про.
Одразу наголосимо, що нічого революційного не сталося. У жовтні 2007 року столична міськрада затвердила Правила утримання собак та котів у м. Києві, де йдеться, що «обов'язковій реєстрації підлягають собаки, що належать на правах власності або інших підставах фізичним або юридичним особам». З цими правилами ми жили майже двадцять років і живемо далі. Хіба що до 12 травня цього року власник собаки мав звертатися до комунального підприємства "Центр ідентифікації тварин" за адресою проспект Відрадний, 61, а тепер процедуру додали до компетенції ЦНАПів. Столична влада переконує, що таким чином полегшила нам життя, а що відбулося насправді - розповів народний депутат Богдан Яременко, який вирішив «по-новому» зареєструвати свого песика.
- Прийшов вранці в ЦНАП, де мені люб’язно запропонували зробити це самостійно онлайн, "бо якщо у нас, то треба принести фото собаки розміром 10 на 15". Цікаво, у кого дома є роздруковане фото 10х15 свого собачки? Онлайн, виявляється, теж не робиться. Тобто десь на сайті КМДА зареєструватися і залишити дані про себе і свого песика можна. А ось пройти повну процедуру реєстрації неможливо.
Секрет в тому, що після маніпуляцій на сторінці електронного Реєстру домашніх тварин на сайті КМДА все одно доведеться їхати на проспект Відрадний, 61, або вулицю Героїв Енергетиків, 5а (колишня Електротехнічна), де знаходиться відділення Київської міської лікарні ветеринарної медицини. Саме туди Богдана Яременка і відправили.
- І "вишенька на торті" - фінал електронного листа "Більш детальну інформацію про реєстрацію тварин можна переглянути на сайті КП "КМЛВМ", який перекидає законослухняних киян на сайт Паріматч (букмекерська контора. – Ред.), - розповідає про свої пригоди народний депутат.
Отже, ще раз наголошуємо: нічого нового не відбулося. Переклавши реєстрацію тварин на ЦНАП, міська влада просто привернула увагу киян до підзабутої чинної вимоги. Либонь, сподівання були на те, що її сприймуть як нову, і це підштовхне власників реєструвати своїх собак.
У ЦНАП треба подавати:
Власник собаки отримає реєстраційне посвідчення і номерний індивідуальний жетон для "утриманця".
Щоб внести дані до електронного Реєстру домашніх тварин, треба пройти реєстрацію або авторизацію через Київ ID, обравши один із запропонованих варіантів: НБУ Bank ID (Ощадбанк), Приват Bank ID або ЕЦП (електронний цифровий підпис).
Так виглядає QR-паспорт для тварини, створений українською командою Animal ID. Фото: https://store.animal-id.net/ua/ukraine
Столична влада наполягає на тому, що реєстрація відбувається в інтересах самих собак та їх власників. Мовляв, якщо тваринка загубиться, хазяїна легше буде відшукати за даними з реєстру. Однак у власників тварин є свої аргументи проти походів до ЦНАП.
- У січні цього року я взяла в дім собачку, зробила їй щеплення і ветеринарний паспорт. Всі ці дані є в реєстрі клініки. Чому їх не можна перенести в міський реєстр, чому не роздати по ветлікарнях оті номерні жетони? – каже киянка Вікторія Чепурна, власниця мальтіпу. – За такої системи принаймні було б розуміння, скільки в Києві відповідальних власників, які дбають про вакцинацію. А міську владу це не цікавить, реєструйте хоч скаженого пса, тільки платіть. Той, хто не робить собаці щеплення, до ЦНАП точно не піде.
Користувачі соцмереж підозрюють, що справа в грошах. Ціна реєстрації складає 210 гривень.
- Це не критична сума для людини, яка працює, але суттєва для пенсіонерів. Я не думаю, що той жетон і папірець про реєстрацію вартують таких грошей, - знизує плечима Вікторія,
В той же час людина, яка не змушена дуже економити, має способи сама захистити свою собаку від того, що вона загубиться.
- Зараз всі ошийники і шлеї продаються з QR-паспортами. При його активації профіль тварини і її власника заноситься в міжнародні системи ідентифікації тварин. Є система чіпування, є сервіси, які дозволяють відстежувати пересування тварини по GPS. Це значно ефективніше, ніж номерні бляхи, які чіпляли на тварин ще при Союзі, - каже Вікторія.
Міська влада обіцяє, що виручені від реєстрації кошти дозволять більш ефективно планувати розвиток міської інфраструктури та сприяти дотриманню ветеринарно-санітарних норм. Йдеться, зокрема, і про майданчики для вигулу собак. Правда, ніхто не пояснює, як їх можна "встромити" в стару інфраструктуру, а нова будується в основному за рахунок інвесторів.
Обговорюючи активність міської влади щодо «собачого питання», юристи посилаються на Кодекс про адміністративні правопорушення, де стаття 154 передбачає покарання за порушення правил утримання собак і котів. В ній, зокрема, згадується і про «утримання незареєстрованих собак». Санкції передбачають винесення попередження або штрафи:
Теоретично вигідніше іти до ЦНАПу, бо реєстрація оплачується один раз за життя собаки, а штрафи можуть накладати по кілька разів на рік. Практично незрозуміло, як будуть працювати покарання за непослух.
- Щоб накласти штраф, поліція має зафіксувати порушення протоколом. Можна припустити, що власників собак змусять носити при вигулі довідку про реєстрацію як документ, що посвідчує її «особу». Але для цього треба ухвалювати окремий закон, а вимога про обов’язкову реєстрацію не поширюється на всю Україну, - зазначає адвокат Олексій Сиротін. – У Законі "Про захист тварин від жорстокого поводження", на який посилається київська влада, сказано про обов’язок власника щодо ідентифікації тварини. А це зовсім інше поняття, для ідентифікації достатньо ветеринарного паспорта або чіпування.
До речі, крім Києва, вимога реєструвати домашніх улюбленців діє і в Харкові. Але в першій столиці під неї потрапляють також коти та інші «непродуктивні тварини» (треба розуміти, що пацючки, білочки, черепахи тощо). Щоправда, гроші беруть тільки за «гав» і «няв». На сайті харківського Центру поводження з тваринами виставлені такі розцінки: 150 грн – за кішку, 195 грн – за собаку.