Українським полярникам з антарктичної станції імені академіка Вернадського вдалося зняти цікаві оптичні ефекти. На відео — два паргелії, або несправжні сонця. Це невеликі плями, що розташовані обабіч справжнього сонця на одному рівні з ним. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Зазначається, що, окрім того, видно повне паргелічне коло — лінію, що проходить через сонце, паргелії та усе небо паралельно до горизонту (неначе на небі лежить обручка з камінчиками). Перед цим полярники також помітили 22-градусне сонячне гало навколо світила, але воно зникло досить швидко й не встигло потрапити на відео.
- Усі ці ефекти належать до родини гало — оптичного явища в атмосфері, що проявляється як вторинне світіння. Воно виникає через заломлення та відбиття променів сонця в крижаних кристалах. Такі кристали зазвичай знаходяться у перистих або перисто-шаруватих хмарах або ж зависають нижче в морозно-вологому повітрі у вигляді алмазного пилу, - йдеться у повідомленні.
Залежно від форми кристалів і траєкторій променів утворюються різні форми гало. Найчастіше можна побачити саме кругове гало навколо джерела світла — сонця, місяця чи навіть ліхтарів. Рідше зустрічаються паргелії, парселени (від місяця), зенітні дуги чи світлові стовпи.
- А от повне паргелічне коло є унікальним явищем, адже має дуже складний механізм формування. Він поєднує відбиття променів від зовнішнього боку кристала та кілька способів внутрішнього — аж до 5-кратного заломлення світла всередині кристала. Різні механізми відбиття відповідають за формування різних ділянок паргелічного кола, - пояснюють науковці.
Також пояснюють ще один цікавий факт - кругові гало і паргелії здебільшого розміщені на відстані 22 градусів від сонця. А все тому, що за стандартних умов кристали мають шестикутну форму. Кожен кристал діє неначе призма: промінь заходить через одну його грань, а виходить через іншу, заломлюючись саме на 22 градуси. Якщо кристали досить товсті й пластинчасті, то перші паргелії можуть створювати наступні — вже на відстані 44 градуси (теж дуже рідкісні).