• Головна
• Суспільство

Фото: ФБ Andrew Bondik

Головне для вчителя – зробити так, щоб учні не засинали на уроці, а очі в них горіли, і вони хотіли дізнатись більше нового. Саме таке завдання поставив перед собою вчитель історії та географії з Дніпра Андрій Бондік, який написав альтернативний підручник з історії України. 

Чому саме для п’ятих класів, що цікавого в «Історії України» Андрія Бондіка, а також як оцінили підручник школярі - читайте у матеріалі Коротко про.

Від первісних людей до Київської Русі

Одразу невеликий тест: пригадайте прізвище першого президента УНР, назвіть точні дати початку Першої та Другої світових воєн чи ще краще: поясніть, що таке радіовуглецевий аналіз… Важко чи не надто? А насправді це питання, на які мають знати відповіді п’ятикласники НУШ.

Багато батьків (та й учнів, іноді навіть вчителів) кажуть, що підручники написані так, що цікавості в дітей не викликають. Той же підручник з «Історії України» для п’ятикласників виглядає складним і нудним.

Андрій Бондік на власному досвіді переконався: вивчення історії за «класичним» підручником НУШ більше нагадує пересування «галопом по європах». У невелику книгу автори підручника вмістили усе, що змогли: від кам’яної доби до російсько-української війни, від прадавніх знарядь праці до сучасних технологій.

- У 5-му класі починається вивчення історії України, і програма мені бачиться абсолютно нелогічною, дискретною, без логічної послідовності і такою, що аж ніяк не прищеплює інтерес дітей до цього предмета, - розповідає Коротко про вчитель історії та географії з Дніпра Андрій Бондік. – То ж я вирішив підкорегувати програму. І написав власний підручник.

Книгу «Історія України з малюнками. Звідки ми взялися і як стали тими, ким ми є» Андрій Бондік написав за три місяці. Працював над підручником впродовж минулорічних літніх канікул. Каже, одразу знав, якою має бути книга. Але і до думки учнів дослухався.

- Цього навчального року працював за своїм же підручником з двома п'ятими класами, - каже автор книги. – Роздруковував окремі розділи або задавав як домашку в електронному вигляді. Ось так книга проходила випробовування на дітях (усміхається). Зрозумів, що учням «заходить» мій підручник. Там же є доволі складні теми, наприклад, що таке радіовуглецевий аналіз, як археологи дають датування тій чи іншій знахідці. І діти опанували цю тему.

У своїй «Історії України» Бондік охопив історичні часи від первісних людей аж до Київської Русі. Важливі факти минувшини старався викладати у досить легкій для сприйняття дітьми формі. Ще одна перевага підручника – багато малюнків і фотографій. Але чи подобається така книга самим п’ятикласникам? Про це трохи нижче.

Книгу «Історія України з малюнками. Звідки ми взялися і як стали тими, ким ми є» Андрій Бондік написав за три місяці. Фото: ФБ Школа STEAM

«Навчальний матеріал має бути цікавим»

Андрій Бондік викладає історію та географію у приватній дніпровській школі Steam. Каже, дирекція цього навчального закладу всіляко стимулює вчителів створювати власні робочі матеріали. Тому школа оплатила верстку та друк його альтернативного підручника.

- У школі, де я працюю, ми друкуємо такі книжки для дітей, тобто для наших школярів їх не треба буде купувати, - каже Андрій Бондік. - Всі інші, хто забажає, зможе собі придбати примірник. Є Google-форма, є можливість обрати тип підручника (залежно від формату, обкладинки). А ще можна замовити з моїм же автографом.

Вартість підручника у форматі А5 і м’якій обкладинці 440 грн, у форматі А4 і м'якій обкладинці - 620 грн, А4 і твердій обкладинці - 930 грн.

- Альтернативний підручник – це, звісно, добре, але як стимулювати дитину до навчання за ним же? – запитуємо.

- Все просто: навчальний матеріал має бути цікавим, - усміхається вчитель. - Це і є головна мета мого підручника. Ця книга написана мовою, яка дітям зрозуміла. У підручнику багато кольорових ілюстрацій і мало домашки. У мене вийшов навіть не "класичний" МОНівський підручник, а книжка для читання з максимальною кількістю цікавих фактів. Більш того, ви можете розгорнути будь-який розділ і дізнатися нову тему. Не треба вимагати від дитини осягнути весь предмет у всіх його глибинах. Не треба перевантажувати учнів великою кількістю матеріалу. Краще зробити предмет цікавим і нескладним. Тоді діти будуть вчитися, тому що для них світ все ще є цікавим.

Оцінити альтернативний підручник з-під пера Андрія Бондіка спробувала кореспондентка Коротко про. Особливо зацікавили ретрофотографії. Деякі – з власного архіву автора. Та коли справа дійшла до тексту, виникла проблема. Зізнаюся, свій 5-й клас закінчила так давно, що вже й навчальної програми не пам’ятаю. Тому звернулася за допомогою до п’ятикласників, яким продемонструвала перші сторінки книги.

- Про історичні фейки цікаво, - гортає розділи альтернативного підручника 5-класниця Вікторія. – То літали американці на Місяць чи ні? Ми таке на наших уроках з історії не вчили.

- А мені малюнки подобаються, яскраві і їх так багато,- приєднується до розмови однокласник дівчинки Артем. – От про культурний шар на малюнках все зрозуміло, навіть якщо не читати текст.

Діти вголос читають про Людину умілу і Людину прямоходячу, і вже сперечаються щодо різниці між ними і Гомо Сапієнсами. Читають про родинне дерево і починають пригадувати імена прабабусь і прадідусів. А коли дізнаються, що у підручнику мало домашнього завдання, то одразу оцінюють книгу у 12 балів по 12-бальній системі.

Фото

Фото

30 Травня07:00

До речі

Повторюється чи ні?

Побутує думка, що історія циклічна. Деякі вчені кажуть, що, мовляв, те, що трапилося колись, обов’язково повториться. Не завтра чи через місяць, а через кілька століть.

Кореспондентка Коротко про запитала у вчителя історії і географії з Дніпра Андрія Бондіка, чи дійсно історія повторюється.

- Скажу так: історія безумовно може нас чомусь навчити, - відповідає Андрій Бондік. – Давайте наведу свіжий і найбільш болючий приклад: російсько-українська війна. Наші стосунки з РФ були очевидними щонайменше останні 400 років. І циклічно повторюються. Те ж саме можна сказати про наші стосунки з Заходом. Тобто є певні цивілізаційні патерни (шаблони. – Авт.), які не зникають. Більш того, історія інколи навіть вимушена повторюватися.

Тому, не знаючи історії власної держави, ризикуємо не мати майбутнього. Історія України – це не минувшина, а таке собі дзеркало для розуміння сьогодення. Іноді викривлене, пошкоджене, але все ж показує українцям можливі загрози, які надто багато разів надходили з певних сторін.