Останнім часом зростає кількість звернень щодо насильства та жорстокого поводження з дітьми, зокрема булінгу. Це звернення й про фізичне насильство і зі сторони дітей, і зі сторони педагогічних працівників, повідомила в інтерв’ю "РБК-Україна" освітній омбудсмен Надія Лещик.
- Нерідко таку поведінку в дітей формують батьки. Однією з причин є те, що вони зайняті на роботі й не приділяють достатньо уваги дітям, і діти намагаються привернути увагу до себе. Або ж є насильство в сім'ї, не обов'язково фізичне, може бути і психологічне, - зазначила Лещик.
Вона наголосила, що війна погіршує психологічний стан людей і ми частіше можемо відчувати неконтрольовані прояви гніву. Це може позначатися на поведінці з дитиною.
- Але ж і до війни у нас був булінг, та зараз кількість випадків зросла. Також впливають, звісно, соціальні мережі, - додала омбудсмен.
За її словами, існує кілька проблем на законодавчому рівні, які перешкоджають захисту від булінгу. Так, через недостатні строки накладення адмінстягнення 20% справ, які доходять до суду, закриваються через сплив строків. Також справи затягують адвокати, або батьки з різних причин відмовляються від доведення до суду, бо їм легше перевести дитину в іншу школу чи в інший клас.
Щодо випадків, коли булером стає вчитель, омбудсмен наголосила, що українське законодавство містить прогалини – педагог навіть після визнання факту може продовжити працювати в закладі освіти.
- На мою думку, вчитель, який таке вчинив, не має працювати в закладі освіти. Має бути певний період відсторонення. На термін від року до трьох – відсторонення від посади, яка передбачає роботу з дітьми, - наголосила вона.
Лещик додала, що ще однією значною проблемою є відсутність законодавчого захисту для студентів та учнів профтехосвіти.
- Важко застосувати поняття булінгу, якщо є психологічне чи економічне насильство, і немає фізичного. Ми прагнемо розширення захисту на повнолітніх здобувачів освіти, - додала вона, наголосивши, що існує законопроєкт, який пропонує певні зміни, але його треба допрацьовувати.