Дональд Трамп хоче хоч когось приєднати до США. Президент опублікував карту Венесуели у кольорах прапора США з підписом «51-й штат». Що потрібно, щоб стати штатом США, хто стоїть «у черзі» і що там із Гренландією та Канадою (усе не так просто), — розбиралися у Коротко про.
У соцмережі Truth Social Дональд Трамп опублікував карту Венесуели у кольорах американського прапора з підписом «51-й штат». За день до цього, як передає Fox News, Трамп заявив, що «серйозно розглядає» ідею зробити Венесуелу частиною США.
У Венесуелі трохи отетеріли: виконувачка обов’язків президента Венесуели Дельсі Родрігес різко відкинула цю ідею: «Це ніколи не буде можливим, тому що якщо у венесуельців і є щось, то це любов до нашої незалежності», — заявила в.о. президента Дельсі Родрігес і додала, що Венесуела «не колонія, а вільна країна».
Втім, можливо, Трампу байдуже — Венесуела, Гренландія чи Панама, — таким чином він просто хоче увійти в історію. Але насправді є інші території, які давно хочуть стати 51-м штатом всесильної Америки. То що для цього потрібно?
Основне правило прописане у статті IV Конституції США. Головна умова — бажання Конгресу і президента США.
Процедура зазвичай виглядає так:
Конституція США не забороняє прийняти і незалежну країну: наприклад, Гавайське королівство до приєднання було окремою державою.
Останніми прийнятими до складу США штатами були: у січні 1959 року Аляска як 49-й штат і в серпні 1959 року Гаваї — 50-й штат. Процедура здається простою: проголосували — і на підпис! Але ні. І тут перешкоди не технічні, а політичні.
Під суверенітетом США перебувають кілька морських територій, які не мають статусу штату, найбільші з них — Пуерто-Рико, Гуам, Північні Маріанські острови, Американське Самоа та Американські Віргінські острови. Їхні жителі — громадяни США, але не голосують на президентських виборах, мають своїх представників у Палаті представників США, але без права голосу.
Пуерто-Рико, острівна держава в Карибському морі, — найвідоміший і найреальніший кандидат. Пуерто-Рико — територія США з 1898 року.
На острові сім разів (!) проходили референдуми щодо статусу. У 2020 і 2024 роках більшість тих, хто голосував, підтримала статус штату — 52% і 56% «за». У грудні 2022 року до нижньої палати Конгресу США навіть внесли законопроєкт про статус Пуерто-Рико, але він не набрав голосів у Сенаті.
Головна проблема — політика: багато республіканців побоюються появи нових сенаторів-демократів від «штату Пуерто-Рико». За більшості демократів ситуація ще може змінитися.
Дивно, але мало хто звертає увагу, що «Вашингтон, округ Колумбія» — теж не штат США! Так склалося історично, і тепер це не можуть владнати. Жителі Вашингтона платять федеральні податки, але фактично не мають повноцінного представництва у Сенаті. Палата представників кілька разів схвалювала законопроєкти про перетворення округу Колумбія на штат, але Сенат блокував ініціативу. Тут також демократи й республіканці не можуть з’ясувати, хто від цього майбутнього штату отримає більше місць у Конгресі.
На Гуамі (острів у Тихому океані, головна військово-морська база США неподалік Китаю) розмови про статус тривають десятиліттями, але більшість місцевих політиків вимагає: просто більшої автономії або «вільної асоціації». Підтримка повноцінного статусу штату невисока.
Північні Маріанські острови пов’язані зі США договором про вільну асоціацію. Масового руху за штат немає.
На Віргінських островах час від часу обговорюють розширення прав і автономії, але серйозного руху за статус штату зараз немає.
А що ж із «улюбленою іграшкою» Дональда — Гренландією? Нагадаємо, що про намір приєднати до США цей данський острів Трамп заявив одразу після обрання. Тоді ж він захотів Панамський канал і перейменував Мексиканську затоку на Американську затоку.
Зараз, як вдалося з’ясувати BBC, американські дипломати намагаються згладити кризу, до якої призвели погрози президента США Дональда Трампа захопити територію силою.
Невелика робоча група у Вашингтоні веде переговори, і їй вдалося досягти прогресу, не привертаючи особливої уваги, поки адміністрація президента США занурена у війну в Ірані.
Американські чиновники запропонували, щоб три нові військові бази були формально визнані територією США, розповіло Бі-бі-сі джерело, обізнане з перебігом переговорів.
Ці бази на півдні Гренландії, згідно з планом, мають насамперед займатися спостереженням за морською активністю Росії та Китаю в північній частині Атлантичного океану — між самим островом, Ісландією та Великою Британією, кажуть співрозмовники Бі-бі-сі.
Сусідню Канаду Трамп теж неодноразово тролив, запрошуючи стати 51-м штатом США. Але уряд Канади однозначно виступав проти, як і більшість жителів. Але не всі.
На початку травня прихильники відокремлення у західній канадській провінції Альберта оголосили, що зібрали 300 000 підписів для проведення вже у жовтні 2026 року референдуму про незалежність від решти країни.
Після чого передбачається, що Альберта може подати заявку на вступ до США. Ба більше, в Оттаві багато хто вважає, що події у бунтівній провінції підбурює адміністрація Трампа.
У січні, відповідаючи на запитання про можливість здобуття незалежності, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Альберта стане «природним партнером» для США: «Я думаю, ми повинні дозволити їм прийти до США, і Альберта — природний партнер для США». El País
Втім, у Канаді, як і в будь-якій іншій країні, існує складне законодавство, спрямоване на те, щоб «ніхто нікуди не пішов».
Крім того, корінні народи провінції (індіанці племен крі, інуїти) подали позов про те, що відокремлення Альберти порушить їхні права. А в наш час права корінних народів можуть переважити будь-які референдуми.
Але й без того сепаратисти поки навіть близько не мають більшості. За незалежність Альберти готова проголосувати третина населення. Опитування CBC News, опубліковане наприкінці квітня, показало, що 67% респондентів проголосували б проти референдуму про сепаратизм; 27% висловилися «за», а решта 6% не визначилися.
Тож і тут 51-й штат Трампу поки не дістанеться. Венесуелі доведеться відбиватися самій.