Ще років десять тому невелике село Кудрівка на Чернігівщині практично гинуло. Йому світило те ж майбутнє, що й багатьом іншим таким населеним пунктам у глибинці – стати типовим «селом старих людей», де на вулицях не зустрінеш молоді і не чути дитячого сміху.
Але завдяки зусиллям небайдужих місцевих мешканців та бізнесмена – вихідця із села - сьогодні це процвітаючий населений пункт, відомий далеко за територією Чернігівщини. А молодих мешканців та дітей стає дедалі більше. У чому секрет і чому в Кудрівці жити добре - дізнавалася журналістка Коротко про.
Кудрівка розкинулася між лісами на 100 кілометрів на північний схід від Чернігова. До прикордонної території не належить, тож живе навіть під час війни більш-менш спокійно. З одного боку – річка, з іншого – ставок. Мальовничі місця, з таких малюють пейзажі. Чудове місце для відпочинку, а з недавніх пір і для життя. Якраз перед війною, 23 лютого 2022 року, тут запрацювала сироварня. Втім, велика війна хоч і сплутала карти у розвитку підприємства, але сировари пристосувалися працювати в таких умовах, як і решта в Україні – сьогодні тут роблять більше 100 кг крафтового сиру на день. Клієнтів та постійних покупців вистачає, навіть у черзі стоять.
Що цікаво, у невеликому селі на 800 осіб є власний футбольний клуб «Кудрівка», який цього року потрапив до Прем'єр-ліги. Зміщення центру життя у глибинку та невеликі населені пункти – явище для українського футболу останнім часом не нове. Але ФК "Кудрівка" на даний момент рекордсмен. Та що там, навіть стадіон свій на 500 глядачів має з гордою назвою – «Кудрівка-Арена». Місцеві жартують, що у штаті клубу чи не стільки ж людей, скільки мешканців у самому селі. Перебільшують, звичайно, але хіба що трохи.
До речі, плани у команди амбітні. Задніх серед найкращих в Україні пасти точно не збираються, а там дивись - і конкуренцію «Динамо» із «Шахтарем» складуть. От тільки місцеві вболівальники поки що абсолютно серйозно гадають, а раптом їхні футболісти в єврокубки вийдуть? Потрібно ж фанатів із якоїсь Франції чи Англії десь зустрічати-розміщувати? Питання поки що відкрите, адже свого готелю в селі немає.
Загалом місцеві своїми буднями задоволені, наскільки це сьогодні можливо. Все критично важливе для життя у них є: школа з облаштованим укриттям, Будинок культури, медпункт, пошта. До райцентру з іншими благами цивілізації недалеко – 20 км.
Але є проблема: мало дітей, у зв'язку з чим під загрозою закриття опинилася місцева школа. Підростаючого покоління не вистачає. Подумали і вирішили покликати переселенців із дітьми – пропонують житло, причому безкоштовно. Але з однією умовою: щоб діти навчалися у місцевій школі.
– Це житло для переселенців викуповує меценат, виходець із нашого села, – зазначає Коротко про директорка школи Оксана Рудя. - У нього тут мама живе. Ще п'ять років тому про наше село ніхто не знав, але ось знайшлася людина, яка зацікавлена в тому, щоб його зберегти. Ім'я своє він вважає за краще не афішувати, але допомогу надає. Це звичайні сільські хати з грубками, криниця – у дворі. Говоримо все як є, нічого від людей не приховуємо. Все, що пропонуємо, у хорошому стані. Ну, може, мінімальний косметичний ремонт зробити потрібно, бо там давно ніхто не живе.
До речі, у майбутньому ті, хто переїхав, можуть викупити житло в особисту власність. У громаді ціни задирати не мають наміру, попросять від 30 до 100 тисяч гривень.
Наразі вже є охочі переїхати – це переселенці з прикордоння і ті люди, яким стало не по кишені винаймати житло в інших регіонах. Але будинки ще не викуплені, тож можливості прибрати там і розчистити подвір'я немає – деякі виглядають занедбаними.
– Звернень дуже багато, до 20 на день може бути, – зазначає Оксана Рудя. – Це тільки ті, на які я встигаю відповісти, а ще скільки пропущених та повідомлень у вайбері… Ось поки ми десять хвилин з вами говоримо, у мене вже три пропущені. Будинків, які господарі погодилися продати, маємо сім. Минулого року також було сім вільних будинків – усі заселили. Звичайно, хат, де ніхто не живе, набагато більше, але вони в аварійному стані, і їх ми нікому не пропонуємо. Лише ті, у яких уже можна жити.
Будиночки мебльовані – десь є майже всі меблі, десь за мінімумом. Де не вистачає меблів – їх часом допомагають дістати волонтери. Опалення тільки пічне, вода у колодязі. Душу немає, що також декого не влаштовує. Якщо їхати сюди, треба налаштовуватись на сільський побут. Але перевага покриває всі незручності – постійних обстрілів, як у прикордонні, тут немає.
Робота є – потрібні працівники на сироварню, сюди ж можна здавати молоко, що теж дає дохід, також можуть запропонувати працевлаштуватися у школі, у системі сільського благоустрою. Місцеві запевняють: робота тут є завжди.
– Новоселам даємо землю, можуть займатися сільським господарством. Багато хто так і робить: садять картоплю та продають, – розповідають місцеві. - Чернігівщина – це аграрний край, тут немає великих підприємств, тож люди звикли розраховувати лише на себе і ні на кого більше. Багато хто банально збирає лисички в лісі, ягоди на продаж. Тримають також худобу. Ми допоможемо, чим зможемо. Спочатку також даємо дрова.
Ще кілька років тому здавалося, що у цьому селі стане ще менше мешканців. Так би й сталося, якби закрили школу. Поблизу інших закладів освіти немає, а возити дітей за 25 км – складно.
– Хвалитися не хочемо, але ми не опустили руки, вирішили поборотися за нашу школу, – продовжує Оксана Рудя. – Їй «світило» закриття, як і решті, де навчається менше 60 дітей. А для нас це серйозна проблема, бо тоді дітям довелося б далеко добиратися. Це ж, напевно, три автобуси треба шкільні. А де їх взяти? І виїжджати треба о п'ятій ранку, а то й раніше.
Поки в школі навчається 67 дітей, до вересня ця цифра напевно зросте, враховуючи «хвіст» переселенців, що вже вишикувалися в чергу на переїзд. Це на 25 більше, ніж чотири роки тому. Вже навіть є заявки на прийом нових учнів. Тож, схоже, школа має шанс на порятунок.
Кудрівка – село у Сосницькому районі Чернігівської області України.
Засноване у 1672 році
Населення: близько 800 осіб
Розташування: на правому березі річки Убедь, приблизно за 18 км від Сосниці та 93 км від Чернігова
У селі є середня школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пошта, кілька магазинів.
Працює відділення Нової пошти та крафтова сироварня. Є стадіон та спортивний зал
На околицях знайдено сліди давньослов'янських і скіфських поселень, а також давньослов'янське городище.
З приводу проживання у селі Кудрівка звертатись за телефоном 066 433 81 76 – Оксана Олексіївна Рудя.