Українські школи навперебій хизуються випускниками, які набрали 200 балів - завершилась основна сесія Національного мультимедійного тесту (НМТ). Остаточні результати будуть 4 липня, однак переважна більшість вчорашніх школярів вже отримали результати іспитів у свої персональні кабінети на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
На молодь чекають нові хвилювання, пов’язані зі вступною кампанією, а тим часом батьки та освітянська спільнота обговорюють підсумки тестування-2025. Традиційно критики більше, ніж позитиву. Журналістка Коротко про зібрала основні моменти і поцікавилася думкою експертів.
Ґрунтовний «розбір польотів» зробив вчитель історії у Першому інноваційному приватному львівському ліцеї PIPL Lyceum Олександр Сапропонов.
- Цьогорічне НМТ показало, що рівень знань дітей падає. Освітні втрати останніх років часто катастрофічні, і закривати на це очі не варто. Нам це може подобатись або ні, дратувати чи ні, але факт залишається фактом: діти не стали краще вчитись, і цього року це було особливо помітно, - написав він.
Щодо свого фаху, то педагог вважає, що програму НМТ з історії треба скорочувати, бо обсяг інформації неймовірний, засвоювати його стає все складніше, а в підсумку до тесту входять 30 запитань, які охоплюють всього 10-12% від шкільної програми.
- Діти часто просто не знають, на що акцентувати увагу, що повчити краще, що запам'ятовувати, бо НМТ – це рулетка, суцільний рандом, і ти ніколи не можеш бути впевнений, що запам'ятав усе, - наголошує Олександр Сапронов.
За його досвідом, іспиту з історії діти бояться над усе - через абсолютну непослідовність у виборі питань від екзаменаторів на конкретну сесію НМТ. Через величезну, просто-таки неймовірну кількість дат, прізвищ, плакатів, карт, карикатур, монет, фотографій та графіків.
- У якийсь момент я зловив себе на думці, що головне завдання НМТ – не перевірити знання і розуміння історії, а запитати щось у такому форматі, щоб заплутати дитину… Нема простих питань, все більше питань, де навіть про хрещення Русі чи Акт проголошення Незалежності запитають так, що спробуй зрозуміти, про що воно.
На переконання вчителя, НМТ з історії має бути дворівневе: для гуманітаріїв складніше, для технічних, природничих спеціальностей - простіше.
- У нас же наче як індивідуальний підхід, всі діти – унікальні та особливі, а як доходить до іспиту – старий радянський підхід. Мені дуже не подобається, що я маю дитину, яка вступає на політологію, і дитину, що йде на прикладну математику, вчити однієї й тієї ж історії, - міркує Олександр Сапронов.
Він також звертає увагу на проблему, яку нібито не помічають освітянські керівники:
- Треба щось робити з 11-м класом. Мене дуже дратує, коли діти в 11-му класі не вчаться в школі, навіть не ходять до школи, а просто наймають 3-4 репетиторів і готуються до НМТ. Після того як для вступу до університету відмінили середній бал атестата, цінність 11-го класу наблизилась до нуля, - зазначає педагог.
Під постом Олександра Сапронова більше ста коментарів. Власне, як під кожним дописом, що стосується НМТ. Настільки це гостра тема.
«Спершу ми запроваджуємо НУШ (Нова українська школа), де знання не головне, а потім саджаємо дітей за НМТ, де потрібні знання лише голих фактів. Просто серце розривається від усього цього…»
«З української мови формулювання питань теж наворочене, і оце використання геометричних фігур замість цифр - таке собі нововведення».
«В 11-му класі діти дійсно часто не йдуть у школу, і школа заплющує на це очі. Бо не витягують, щоб вдень вчитися в класі, а ввечері – з репетитором, та й репетитори вже хочуть працювати вдень. Хто четвертим тестом буде здавати хімію, той не вчить біологію, хто здаватиме біологію - ставить хрест на фізиці…»
Крім складності і химерності тестів, гостро обговорюються стреси, які переживають випускники, готуючись до НМТ і під час НМТ. Добре скласти 4 предмети в один день, коли на кожний тест відводиться лише година, може не кожний. Багато хто згадує жахливий випадок в Ужгороді, коли з вікна гуртожитку викинувся 16-річний юнак. За джерелами "Суспільне. Ужгород", він вчинив самогубство через невдале НМТ.
- Чимало дітей після тестування потребують допомоги психолога, бо отримали не ті бали, на які розраховували. Від колеги чула про хлопчика, якого навіть мусили госпіталізувати через депресію, – каже психолог Інна Ковальська. – Напружену розумову працю протягом чотирьох годин не кожен підліток здатен витримати, а якщо цьому передували обстріли та безсоння... Всі діти різні, але порядок один для всіх. Батьки гніваються, кажуть, що дитина старанно вчилася, а от цим випробуванням знецінили всі роки шкільної науки. І не дай боже – і таке буває – лають дитину.
З історії питання: НМТ запровадили навесні 2022 року замість Державної підсумкової атестації і скасували ЗНО, яке вимагало присутності великої кількості дітей у школах в один день, чим наражало на небезпеку обстрілів. Зараз випускники складають тести малими групами в різні дні протягом півтора місяця. І тільки в учбових закладах, де обладнані бомбосховища. В Міносвіти обіцяють повернути ЗНО, коли скінчиться війна.
У соцмережах досі жваво обговорюється казус з експериментом, який в середині червня провела вчителька англійської мови Андріана Паук. Вона попросила двох колег - з Великобританії та США - пройти НМТ з англійської за 2024 рік. І… носії мови, які самі її викладають у Китаї, не змогли відповісти правильно на декілька запитань після прочитання цілком зрозумілого тексту. Американець набрав 157 балів з 200 можливих, британка – 153.
- Бо питання створені так, щоб максимально заплутати, а не перевірити знання мови, - переконана українська вчителька. - …Обурення, розпач, розчарування - ось з чим виходять після тестування наші випускники.
В Українському центрі оцінювання якості освіти встали стіною на захист тестів, проте коментатори розповідають, що діти, які на пробному НМТ вільно набирали 180–190 балів, на сесії не могли подолати поріг у 160.
- Справа не тільки в формулюванні запитань, - коментує для Коротко про репетиторка Ірина Лизована. – Пробний тест діти складають у спокійній обстановці, вони в цей день нічого не мають в голові, крім англійської. На основній сесії НМТ англійська – це предмет на вибір. Він пишеться останнім – після української мови, математики та історії. Елементарний людський фактор: забути оте все і сконцентруватися на англійській мові просто нереально. Дитина втомлена, емоційно здута. Збитися з пантелику можна на елементарному. Я сама не певна, що після історії та математики склала б англійську навіть на 160 балів.
Ще один скандал спалахнув навколо тестів з математики. Оперна солістка Ольга Матушенко заявила, що її донька, талановита художниця, не зможе отримати в Україні вищу освіту, бо не склала тест з математики, хоча й навчалася з репетитором.
- І ось тепер через цю абсурдну вимогу талановита дитина змушена шукати освіту за кордоном. Бо наша держава вважає, що для того, аби вступити на живопис, графіку чи ілюстрацію, потрібно знати синуси, алгоритми та функції, - обурювалася співачка.
Дискусії довкола присутності математики в обов’язкових предметах НТМ тривають з 2021 року, проте Міносвіти не змінює свої позиції. Запізніло для нинішніх вступників замміністра Михайло Винницький в інтерв’ю «Мейканемо» дав пораду, як обійти складну науку. Виявляється, 100 балів зі 200 можна просто вгадати, якщо виконувати прості арифметичні дії.
Депутатка Київради Зоя Ярош пішла ще простішим шляхом – вибрала варіант «А» в усіх завданнях тесту і теж отримала 100 рейтингових балів. Такий досвід може придатися випускникам наступного року. Проте математик Наталія Венгрін, відома своїми уроками у тіктоці, не радить на таке покладатися, бо «рулетка» може підвести. Був рік, коли у правильних відповідях були два чи три варіанти «А», решта – суцільні «Б».
- Я вже три роки не вчителюю, займаюсь репетиторством, багато дітей готувала до НМТ. Сам по собі мультитест не складний, про це говорили всі мої учні. Але на 200 балів і вони не складали, бо діти є діти, вони можуть бути неуважними, робити технічні помилки, - пояснює Наталя Венгрін. – Від своїх колишніх колег у школі знаю і про дітей, які не склали іспит. Впевнено скажу, що проблема не в конкретній дитині, не в конкретній школі і не в математиці. А в позиції: те, що важко дається, дитина може не вчити. Математика - не той предмет, який сьогодні хочу, завтра – не хочу вчити. Це цеглинка за цеглинкою. Якщо на першому поверсі ви не доклали, п’ятий може завалиться і з репетитором.
Педагог вважає, що обвинувачувати складачів тестів не можна, навпаки, багато завдань сучасні і креативні.
- Але біда в тому, що в багатьох школах дають лише поверхневі знання, що випускники, дорослі фактично люди, не вміють читати, розуміти суть речення, в якому закладене завдання. Підручники написані надто академічно, вони не прив’язані до життя. Тому елементарна задача - вирахувати місця в літаку - для багатьох видалася нереальною. Хоча це не інтеграли, не алгоритми, а просто треба було поміркувати.
В той же час є і добра новина. Цього року прохідні бали у вузи мають бути не надто високими. Аби щоб мати допуск до конкурсного відбору на бюджет, потрібно мінімум 130 балів, на контракт – мінімум 100. На медичні, юридичні, дипломатичні спеціальності вузи можуть виставити 150 балів.
З 11 по 19 липня буде проводитися додаткова сесія НМТ. Вона призначена для тих, хто зареєструвався із запізненням (у травні) або хто не зміг взяти участь в основній сесії через поважні причини.
Віктор Громовий, шеф-редактор порталу "Освітня політика":
- Ми маємо справу з кризою жанру. Будь-яка система, яка не розвивається, поступово деградує. Я багато разів писав і говорив, що ці тести мають визначати спроможність людини здобувати вищу освіту. А не просто давати бали, які можуть бути випадково завищеними або заниженими.
На думку експерта, варто взяти за зразок психометричний вступний тест, розроблений в Ізраїлі. Він відомий як РЕТ.
– PET проводиться з метою спрогнозувати шанси на успіх в академічних дослідженнях. Він оцінює кількісне мислення, вербальне мислення і знання англійської мови. Всіх кандидатів оцінюють за стандартною шкалою, яка поєднується з результатами іспиту на отримання шкільного атестата. На підставі цього приймальні комісії у ВНЗ і ранжують своїх абітурієнтів. В Ізраїлі іспити будуються на розумінні, у нас – на пам’яті. Віддресирували репетитори, а як ти сам потім будеш вчитися у ВНЗ, нікому не цікаво.
Іванна Коберник, співзасновниця громадської організації “Смарт Освіта”:
- Я особисто беру участь у приверненні уваги суспільства і громадськості до тесту з історії, який дуже перевантажений вимогами зубрити і відтворювати факти, терміни та дати. І дуже мало перевіряє встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Дещо інша ситуація з математикою. В жоден мистецький чи спортивний вищий навчальний заклад України не потрібен високий рівень складання тесту з математики. Тобто фактично достатньо лише подолати поріг" склав - не склав": правильно вирішити лише 5 завдань рівня 5–6 класу, можливо, одне 7-го. В тесті справді є кілька достатньо складних завдань, щоб виявити випускників, яким важливо показати себе, аби вступити на омріяну спеціальність. Тому я вважаю, що державна підсумкова атестація з математики обов’язково має бути для всіх.
Щодо дискусій про якість тестів, експертка нагадує, що вона відбувається кожного року, і в нинішньому нічого нового не відбулося.
- Точки зору залежать від особистого досвіду. Ті, хто добре склав, пишуть, що тест легкий. Хто мали складнощі – ті мають претензії. Що стосується побудови НМТ, то в Україні це необхідно через війну. З безпекових та матеріальних (дефіцит обладнаних комп’ютерами приміщень) причин у нас зараз мало можливостей відкривати центри тестування. Відповідно дітям, особливо у прифронтових областях, доводиться далеко їхати, щоб скласти тест. Їздити кілька разів або ж знімати кімнату під ночівлю вимагає значних затрат. Тому всі тести проводяться в один день. Наразі цьому немає альтернативи.