Мінкультури включило обряд "Дівування" і мосяжництво до культурної спадщини
Міністерство культури та інформаційної політики України внесло до Національного реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини два нові об’єкти. Про це йдеться на сайті відомства.
- Серед них: обряд «Дівування» у м. Баштанка Миколаївської області; мосяжні традиції Гуцульщини. Відтепер місцеві громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України про охорону елементів нематеріальної культурної спадщини, - йдеться в повідомленні.
Як пише Миколаївський обласний центр народної творчості, дівування - обрядове деревце (зазвичай сосна або вишня), яке є важливим символом традиційного українського весілля. Його встановлюють у коровай на столі перед молодятами, позначаючи завершення юнацького періоду життя та вступ у новий статус - чоловіка і дружини. Весільний хліб із дівуванням розрізають і роздають гостям на другий день святкування.
На Баштанщині для обряду дівування випікають печиво у формі сердечок, бантиків, кружечків, вісімок та метеликів. Його нанизують на міцні нитки й рядами закріплюють на металевій конструкції, що складається з одного чи кількох кругів різного діаметру, з'єднаних стрижнями.
За формою баштанське дівування нагадує діжку, що може досягати двох метрів заввишки. Ця форма символізує побажання молодятам повного й щасливого життя.
Мосяжні традиції Гуцульщини - це унікальне ремесло виготовлення виробів із мосяжу (сплав міді з цинком), яке має давнє коріння в культурі гуцулів. Мосяжні вироби виготовляють у Карпатах століттями. Це ремесло передавалося з покоління в покоління.
Традиційно це різноманітні предмети побуту і прикраси — керамічні фурнітури, посуд, дзвіночки, прикраси для одягу, елементи декору, традиційні гуцульські поясні пряжки, застібки, фібула тощо. Мосяжні вироби часто були подарунками на весілля, символізували добробут, захист і статус власника.
- 14 травня Міністерство культури й стратегічних комунікацій внесло до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини елемент "Традиція дзвонарської справи Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тредзвону перемоги".
- У квітні сокальська сорочка увійшла до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Відповідний наказ підписав міністр культури й стратегічних комунікацій України Микола Точицький.
