Теракт у Оленівці: Три роки. Один вибух. Сотні доль і жодного вироку
Три роки з дня трагедії в колонії в окупованому селищі Оленівка на Донбасі – і відповіді на всі запитання поки що немає. Один із найтяжчих військових злочинів росіян залишається безкарним. Коротко про - про те, як все було і що зараз.
З 2014-го – не райський куточок, а пекло для мешканців
Селище Оленівка під Донецьком зараз окупанти завзято називають «Оленівка», ніби намагаючись максимально стерти з пам'яті людей будь-які згадки про свої злочини.
Раніше Оленівка для донеччан була символом двох цілком мирних речей – булочок (у Оленівці був комбінат хлібопродуктів, а місцеве борошно закуповували інші регіони і навіть країни) та дороги до Азовського моря (Оленівка знаходиться на одному з маршрутів до Маріуполя та інших приморських міст і селищ).
З 2014 року Оленівка перестала асоціюватися з булочками – бойовики «ДНР» встановили у селищі блокпост, пропускаючи людей «в Україну» настільки повільно, що піші та автомобільні черги обчислювали тисячами людей та машин. У чергах зневірялися, плакали і вмирали. "Стояння на Оленівці" могло займати і добу, і більше. Які тут булочки, яка дорога до моря.
Після окупації Маріуполя та інших підконтрольних Україні населених пунктів стараннями росіян «Оленівка» тепер означає лише одне – в'язницю. І як би не намагалися окупанти створити тут видимість мирного життя, наприклад, встромивши світлофор на перехресті, де машини з'являються раз чи двічі на годину, гнітюча аура тут продовжує тяжіти.
Окупанти підготувалися
У травні 2022 року після довгої оборони Маріуполя захисники, які зібралися на заводі «Азовсталь» – бійці полку «Азов», морські піхотинці, прикордонники та інші (близько 2500 захисників), – вирушили в полон за наказом вищого керівництва України. Мовляв, цей процес контролюють ООН та Червоний Хрест, відкритий гуманітарний коридор, здавайтеся, а потім як карта ляже… 211 тяжкопоранених було відправлено до Оленівки, де їх розмістили у Волноваській виправній колонії №120.
Далі хронологія злочину свідчить, що 28 липня 2022 року 193 українські бійці, в основному з полку «Азов», перевели в новозбудований барак у промзоні колонії. Нібито будівлю спеціально обладнали для утримання полонених. Того ж дня адміністрація колонії чомусь змінила правила: полоненим заборонили виходити з барака після 23:00, хоча раніше це дозволялося.
Крім того, адміністрація різко зменшила кількість охорони – до однієї людини, а біля барака з'явився невеликий окоп, який цілком міг стати в нагоді для укриття.
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року, між 22:00 та 01:00 у бараку пролунав потужний вибух. За даними Офісу Генерального прокурора України, загинули щонайменше 40 людей, ще 130 отримали поранення. З працівників колонії чи охоронців ніхто не постраждав.
Аналіз фото з «бараку» показав, що причина вибуху – термобарична зброя. Фото: Скріншот відео Reuters
Брехня про «Хаймарси» - правда про термобаричну зброю
Росіяни відразу заявили, що колонія була обстріляна ЗСУ з «Хаймарсів». Нібито Україна навмисне вирішила знищити своїх же бійців, щоправда, з якою метою - так чітко й не пояснили. Жодних доказів ні про що не було, міжнародних спостерігачів на місце злочину не пустили.
Україна відкинула свою причетність до обстрілу, всі спецслужби та військові підрозділи у спільній заяві назвали обстріл організованим вбивством та військовим злочином, спланованим Росією. У Генштабі ЗСУ однозначно заявили: російські війська цілеспрямовано здійснили обстріл, щоб приховати тортури та розстріли українських військовополонених.
Трохи згодом, після аналізу знімків, викладених в інтернеті самими ж росіянами, було встановлено, що вибух був зсередини «барака» і причина його – термобарична зброя. Про це розповіли піротехніки, які вивчили знімки: за характером пошкоджень та горіння тіл йшлося про підрив речовини з високою температурою в середині бараку, а не зовнішній обстріл. Експертизи тіл загиблих, проведені після повернення, показали сліди хімічних речовин, характерних для термобаричних боєприпасів.
Євросоюз назвав винуватцем злочину Росію, Генсек ООН Антоніу Гуттереш пішов далі, ніж просто висловити традиційне занепокоєння, і навіть створив місію щодо встановлення фактів інциденту. Але оскільки пускати на місце події європейців ніхто не збирався, місія припинила своє існування менш ніж за пів року. Внутрішнє розслідування ООН лише підтвердило те, до чого прийшли в Генштабі ЗСУ: теракт був спланований російськими силами з використанням термобаричних зарядів 30Ф74.
Питання до Міжнародного комітету Червоного Хреста відпали, щойно він заявив, що тільки реєстрував бійців під час «евакуації» з «Азовсталі» і доступу до полонених не мав.
Встановлено достовірно
Офіс Генпрокурора України 29 липня 2022 року розпочав досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни. За цей час вдалося встановити таке:
- супутникові знімки Maxar від 27 і 30 липня 2022 показали, що був пошкоджений тільки один барак, а інші будівлі не отримали навіть подряпини;
- внаслідок перехоплених розмов бойовиків «ДНР» з'ясувалося, що вибухівку цілком могли закласти усередині приміщення. Тим більше, що знімки із супутників Planet Labs від 28 липня показали незвичайну активність вантажівок біля бараку, що може свідчити про доставку вибухівки;
- за тиждень до вибуху бойовики «ДНР» загрожували полоненим «Азова» «показовим покаранням» за їхню роль в обороні Маріуполя;
- ні про які «Хаймарси» і не йдеться – уламки та характер руйнувань остаточно спростовують версію бойовиків. Власне, уламків ракет взагалі не було виявлено;
- СБУ встановила, що російські війська розмістили системи залпового вогню «Град» біля колонії і активно обстрілювали позиції ЗСУ, але вогню у відповідь не отримували;
- полонених дійсно систематично катували, і причетних уже ідентифікували – Сергій Євсюков, ексначальник колонії, та його заступник Дмитро Неєлов. На їхньому рахунку – тортури та знущання не менше ніж над 100 українськими військовослужбовцями, яких відводили до спеціально створеного на території колонії «дисциплінарного ізолятора». До українців застосовували різні види фізичного насильства та психологічного тиску, які супроводжували постійними погрозами «повільного» вбивства.
Забігаючи наперед, скажемо, що у грудні минулого року Євсюкова було підірвано у своєму автомобілі в центрі окупованого Донецька.
Крім того, російська сторона опублікувала списки загиблих із помилками в іменах та датах народження, що значно ускладнило ідентифікацію жертв.
Мітинги з вимогами покарання винних проходили не лише в Україні, а й по всій Європі. Фото: Грати
Про що розповіли бійці
В інтерв'ю різним ЗМІ звільнені колишні військовополонені Оленівської колонії підтвердили підготовку російських бойовиків до скоєння злочину 29 липня. Справді, барак у промзоні готували спеціально, полонених вишикували за списком та заборонили виходити. Окупанти використовували колонію як живий щит, розміщуючи РСЗВ та САУ та обстрілюючи з них ЗСУ. Ударів у відповідь не було, тому що ЗСУ знали про полонених у Оленівці. А після вибуху пораненим не надавали допомоги протягом п'яти годин, багато хто помер від втрати крові та больового шоку.
– Це був спланований теракт, – заявив боєць «Азова» Олег Совенко.
Інші бійці, зокрема з позивним «Сармат», зазначив, що всі українці, які вийшли з «Азовсталі» і опинилися в Оленівській колонії, сподівалися на обмін за Женевською конвенцією.
– Ми йшли в полон. Ми сподівалися на Червоний Хрест, – наголосив «Сармат».
Як уже було сказано, Червоний Хрест буквально «відхрестився» від своєї участі у розслідуванні цього військового злочину, вказуючи на те, що Росія не допускає слідчих ні з України, ні з ООН, ні з КК до місця трагедії. І навіть звернення українських правозахисників до Міжнародного кримінального суду з доказами не може зрушити міжнародне розслідування з мертвої точки – причиною називається відсутність доступу до Оленівки.
Тиждень тому Верховна Рада України встановила 28 липня Днем пам'яті захисників, добровольців та цивільних осіб, які загинули у полоні, – на згадку про трагедію в Оленівці.
