• Головна
• Суспільство

Фото: nus.org.ua

У серпні ми прощаємося з літом і готуємо дітей до школи. Це приємні, але й нервові клопоти. Тим більше зараз, коли триває війна і на перший план виходять питання безпеки. Які форми навчання можна обрати, крім традиційної, що нового пропонує офлайн-школа, чи є мотивації для вчителів - в огляді Коротко про.

Дистанційне навчання в силі

У середині липні освітян та батьків стурбувала заява віцепрем’єра - міністра цифрової трансформації Михайла Федорова про скасування наказу Міністерства освіти і науки №1112, яким регулювалося дистанційне навчання: «...Разом ми будемо шукати шлях, як досягати цілей і виводити дітей в офлайн, у безпечні школи». Після цих слів під загрозою розриву зв’язків з Україною опинилися діти за кордоном, під загрозою закриття релоковані з тимчасово окупованих територій школи та школи у прифронтових містах та селах.  

На щастя, тривога тривала недовго. Михайло Федоров уточнив, що дистанційне навчання, безумовно, залишається, наказ №1112 скасовують, щоб навпаки - зберегти середні заклади з такою формою освіти. Також були вилучені деякі норми з наказу №1115.

Що змінилося:

• знято особливі вимоги до наповнюваності дистанційних класів не менше 20 учнів. Тепер вони такі ж, як для очних та змішаних форм навчання - не менше 5 учнів,
• класи дистанційного навчання можуть відкриватися в будь-якій школі, незалежно від наявності повної лінійки паралелей (кількох класів одного рівня),
• діти ВПО можуть продовжувати дистанційне навчання у своїх школах, незалежно від місця перебування (скасований наказ передбачав, що такі школярі мають навчатися очно в школі за місцем проживання).

- Цього літа ми вже маємо 10 заяв до першого класу, чекаємо на ще дві від батьків, - розповіла Коротко про директор релокованого Лисичанського ліцею №14 Оксана Лапінкова. - Будемо працювати, як і минулого року, з дітьми, що за кордоном, і з дітьми, які в Україні. Збережено всі умови для дистанційного навчання, зокрема, інклюзивного.

У той же час 1 вересня 2025-го стане початком скорочення мережі малокомплектних (до 60 учнів) шкіл. Передбачено, що оптимізація триватиме два роки і зачепить близько 400 освітніх закладів. Втім, депутати можуть ухвалити зареєстрований у липні законопроєкт, який зупинить ці процеси.

Педагогічний патронаж для учнів з ТОТ

У новому навчальному році буде також збережено всі види індивідуальної форми навчання. Це сімейна, коли навчальний процес організовують батьки, а в школі дитина проходить лише атестацію. Екстернат - діти самостійно опановують  матеріал, періодично відвідуючи школу для консультацій, складання контрольних робіт та іспитів. Педагогічний патронаж -  індивідуальні заняття з дітьми, які з певних причин не можуть відвідувати школу і яким не підходять інші форми здобуття середньої освіти.

Цього навчального року педагогічний патронаж має бути розширений, пише «Освіторія», посилаючись на затверджену МОН у липні «Типову освітню програму для осіб, які проживають або проживали на ТОТ». Вона передбачає, що діти на тимчасово окупованих територіях, які навчаються в тамтешніх школах, але хочуть мати український атестат, мають опанувати українознавчий компонент (мова, література, історія тощо). Він визначений для кожного рівня освіти за типовими навчальними планами і модельними програмами. Діти навчатимуться як індивідуально, так і з учителем, з яким дистанційно виходитимуть на зв’язок за зручним графіком. У разі переїзду на підконтрольну територію учні можуть продовжити навчання за своєю освітньою програмою до кінця навчального року.

Головне – безпека дітей. У Харкові продовжать заняття в школах в метро. Фото: ТГ Ігор Терехов

Репетиторство в законі

З 1 вересня в школах та дитсадках офіційно запроваджуються платні послуги. У постанові Кабінету міністрів від 7 липня вони названі додатковими освітніми та суміжними. Певною новацією це назвати не можна, бо в навчальних закладах традиційно працювали платні творчі та спеціалізовані гуртки, проте зараз такий перелік розширено. Зокрема, до додаткових послуг введено репетиторство. Учителі вітають таку ініціативу.

- Запровадження платних освітніх послуг є актуальною потребою сучасної системи освіти. Це зумовлено зростаючим запитом з боку батьків на якісну індивідуальну допомогу у навчанні дітей. У сьогоднішніх умовах багато учнів потребують додаткових занять для глибшого опанування навчального матеріалу, підготовки до національного мультипредметного тесту (НМТ), участі в олімпіадах, конкурсах тощо, - прокоментувала для Коротко про юрист і психолог Лілія Орел.

Експерт нагадала, що багато сімей звертаються до приватних репетиторів поза межами закладу освіти.

- Офіційне надання таких послуг самою школою створює умови для прозорої, легальної та якісної підтримки навчального процесу без залучення сторонніх осіб. Звісно, що ключовою умовою підтримки системи платних послуг в школі має стати їх висока якість.

Які додаткові сервіси:

• творчі гуртки, спортивні секції, факультативи, курси та тренінги, які не входять в навчальний базовий план,
• позаурочні заходи, свята,
• репетиторство,
• групи продовженого дня (перебування в школі понад визначених законом 11 безоплатних годин,
• додаткові заняття з підготовки до НМТ, які не входять в базовий план,
• визнання неформальної (зокрема, закордонної або на онлайн-курсах) освіти шляхом контрольних робіт та іспитів.

Дошкільним закладам дозволили брати плату за цілодобове (понад 11 нормованих законом годин) перебування дитини та відкривати свої гуртки і секції для дітей, які не ходять в садочок.

У соцмережах пишуть, що новації містять певну долю ризиків. Може розширитися практика, коли батьків у добровільно-примусовому порядку спонукатимуть записувати дитину на секцію або в гурток, натякаючи, що від цього залежить успішність навчання або підготовки до НМТ. І що під виглядом додаткових послуг з дітьми можуть проводитимуть заняття за звичайною програмою.

Нацспротив з 14 років

Підготовку молоді до національного спротиву планують починати з 14 років (у 9-му класі). Про це під час круглого столу в Укрінформі розповів представник Міністерства оборони Ігор Хорт: "Ми зараз відходимо від тієї системи, де все зводилося до БЗВП. Це більше не просто навчальна дисципліна, це цикл підготовки громадян до національного спротиву".

Коли новація вступить в дію і у якому форматі, поки невідомо. Зараз школярі вивчають предмет «Захист України» в 10-11-х класах. У нинішньому навчальному році на такі уроки твердо відводитимуться 2 години замість варіативних 1,5-2 торік.

Вочевидь, зазнає змін не тільки шкільна програма, а й вищих навчальних закладів. Базову військову підготовку, яку законом про мобілізацію від травня 2024 року ввели замість строкової служби і яка мала початися у вишах з 1 вересня 2025-го, планують скасувати. Натомість ввести   "Основи національного спротиву» без присвоєння військової спеціальності.

У 9-му класі планують почати заняття з підготовки молоді до національного спротиву. Фото: Черкаська ОВА

Нові стандарти і плюс ще 1000 гривень

Наприкінці липня МОН оголосило про початок громадського обговорення проєкту оновленого Державного стандарту початкової освіти. Він запроваджує, як проголошує офіційне повідомлення, низку структурно важливих елементів, відсутніх у попередній редакції.  А саме: чітко визначено, які саме компетентності має сформувати початкова школа в межах кожної з дев’яти галузей (мовно-літературної, математичної, природничої, технологічної, інформативної, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької та «Фізична культура»), упорядковано вимоги до оцінювання, враховано потреби дітей з ООП, забезпечено зв’язок з усіма видами освіти.

В офіційному повідомленні також ідеться про те, що стандарт опирається на вже наявну практику, радикальних змін для вчителів не передбачено.

Також у повідомленнях МОН йдеться про:

• запуск пілотного проєкту з профілізації у 30 ліцеях,
• оновлення системи професійного розвитку вчителів,
• розроблення механізмів для вдосконалення системи підручникотворення.

«Боже, дай нам пережити!» - до такого зводиться типовий коментар у соцмережах. Щоб підтримати вчителів не лише морально, а й матеріально, з 1 вересня їм підвищать доплати з 1300 гривень (1000 "на руки") до 2600 гривень (2000 "на руки").

Пакунок школяра

Матеріальну підтримку отримають і деякі сім’ї - 5000 гривень. Ця програма поширюється на цьогорічних першокласників. Але не на всіх - тільки тих, які навчатимуться офлайн, тобто фізично ходитимуть до школи. Втім, згідно з листа Міносвіти (див. документ нижче), в деяких регіонах "Пакунок школяра" можуть отримати діти також і при змішаній та при онлайн-формі навчання.

Оформити виплату на банківську картку може один із батьків або опікунів "першачка", який має українське громадянство. Є два способи:

• через застосунок «Дія» з дозволом отримання push-повідомлень (директор школи надає дані про зарахованих до школи дітей до Пенсійного фонду, і батькам надходить повідомлення),
• шляхом написання паперової заяви до сервісного центру Пенсійного фонду.

Гроші можна буде витратити лише на канцелярські приладдя, дитячий одяг та взуття. Програма діє до 15 листопада і мала б діяти з 1 серпня, але дописи матусь у соцмережах свідчать, що поки є проблеми з оформленням коштів.

Для прифронтових регіонів пакунок школяра може бути виплачено навіть про онлайн-навчанні. Скрін