• Головна
• Суспільство

Фото: REUTERS

Забрати з вулиць військкомів ТЦК  і передати функції щодо оповіщення та доставлення до терцентрів поліції - таку ідею Уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова (Кобилинська), озвучила в ефірі Громадського радіо. Свою пропозицію військовий омбудсмен обґрунтувала тим, що військкоми не мають достатньої психологічної підготовки для спілкування з військовозобов’язаними, а вчити їх хороших манер немає часу. Ідея впала на чутливий ґрунт.

Половина користувачів інтернету аплодує стоячи, згадуючи «бусифікацію», незаконне утримання в центрі, експрес-ВЛК і відправку до збірних пунктів без повідомлення родичів мобілізованого. Половина кляне ухилянтів, які не бажають захищати Вітчизну та ще й влаштовують істерики і провокують скандали, коли їх змушують до конституційного обов’язку. Дискусія знову ведеться на емоціях та у чорно-білій гаммі. Оглядачка Коротко про розбиралась, що ж каже закон.  

Оповіщення

Повністю замінити ТЦК поліцією неможливо з тої причини, що остання не уповноважена здійснювати оповіщення, простіше кажучи, розносити повістки. Щоб запровадити цю опцію, знадобиться внести зміни в декілька законів. Питання порушується не вперше, але ще в січні 2024 року голова Нацполіції Іван Вигівський заявив в одному з інтерв’ю, що поліцейські особисто не роздаватимуть повістки, бо це не входить до їхніх обов’язків і вони не мають на це ресурсу.

За нині чинним законодавством:

• Поліція може входити до груп оповіщення в якості спостерігачів за дотриманням законності і з метою перешкоджання можливим порушенням громадського порядку.
• ТЦК та СП здійснюють оповіщення і делегують цю функцію іншим уповноваженим. Це можуть бути підрозділи районних, міських державних або військових адміністрацій, представники виконкомів сільських, селищних, міських рад, керівники підприємств, де працюють військовозобов’язані.

Нагадаємо, що закон про мобілізацію, який вступив у дію 18 травня минулого року, дозволив вручати повістки цілодобово і в громадських місцях. Тобто група оповіщення може перестріти вас просто на вулиці.

Відмова від повістки

Закон передбачає, що військовозобов’язаний має право відмовитися від повістки за таких умов: якщо вказані неправильні дані одержувача, нема печатки ТЦК та підпису його керівника, повістку вручає не уповноважена на те особа. Всі інші причини вважаються неповажними.

ТЦК та СП в особі його представника має скласти акт про відмову. Якщо військовозобов’язаний відмовляється його підписувати, документ підписують свідки. У разі неповажної причини відмови на адресата можуть накласти штраф у розмірі 17 000 - 25 500 гривен, бо це вважається порушенням правил військового обліку.

Поліція не має права затримувати за відмову взяти повістку, бо ситуація не вимагає припинення правопорушення. Затримати і доставити до ТЦК можуть тільки в тому разі, якщо особа вже була оголошена в адміністративний розшук через  нез’яву до терцентру за попередньою повісткою.

Перевірка військово-облікових документів

Від 18 травня минулого року всі чоловіків віком від 18 до 60 років разом з документом, що посвідчує особу, зобов’язані носити при собі військово-обліковий документ (ВОД). Це  приписне свідоцтво (до 25 років), військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного. Так само чинний електронний ВОД, сформований через застосунок «Резерв+».

Перевіряти ВОД однаково уповноважені ТЦК та СП і поліція. В прикордонній смузі додаються представники Держприкордонслужби. У разі або відсутності, або відмови пред’явити військово-обліковий документ, або коли не співпадають дані в ньому та реєстрі «Оберіг»:

ТЦК та СП  в особі старшого групи має запросити громадянина до терцентру комплектації, але не вести його просто зараз, а виписати повістку до ТЦК та СП для уточнення даних. У терцентрі можуть накласти штраф, бо відсутність ВОД є порушенням правил військового обліку. Втім, наслідки можуть не настати, якщо є документ з посвідченням особи і під час перевірки по  «Оберегу» з’ясовується, що дані вчасно оновлені, інших порушень немає.

Поліція в складі групи оповіщення має право здійснити адміністративне затримання і доставити громадянина до ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних.

- Саме цей прийом застосовується під час так званої «бусифікації». Адміністративне затримання може тривати не більше 3 годин, але цим або нехтують, або встигають за три години провести людину через ВЛК і оформити так звану бойову повістку, - каже юрист Ігор Зорін. - Якщо військкомів приберуть з вулиць, нічого, по суті, не зміниться. У групах оповіщення буде уповноважений по повістках чиновник і, припустимо, двоє поліцейських, які здійснюватимуть затримання.

Застосування сили

Силу застосовувати мають право виключно працівники правоохоронних органів - поліція, СБУ, ДБР, НАБУ, нацгвардійці, прикордонники. ТЦК та СП належить до органів військового управління, тобто примусових заходів до особи застосовувати не можуть. Проте є виняток.

- Це так зване громадське затримання. Будь-хто з громадян має право припинити порушення і утримувати порушника до приїзду поліції, яка його забере. Так само військкоми можуть здійснювати громадське затримання, якщо в складі групи оповіщення немає поліцейського, а виявлений порушник намагається втекти чи виявляє агресію. Наприклад, кидається з кулаками або демонстративно намагається завдати собі шкоди. Тут головне не перевищити межі громадського затримання - не бити, не знущатися над людиною, яка нейтралізована.

ТЦК та СП можуть здійснювати громадське затримання до приїзду поліції на місце події. Це стосується всіх, зокрема цивільних працівників.  Щодо військових, то закон визначає їх право на застосування зброї та спецзасобів у випадках, коли є реальна загроза для себе чи інших осіб, у разі нападу на об’єкти, що знаходяться під охороною ТЦК, для припинення правопорушень, що створюють небезпеку для життя чи здоров’я.

Поліція здійснює адміністративне (до 3 годин) та кримінальне (на 72 години) затримання. У разі опору має право на застосування спецзасобів (кийків, кайданків, сльозогінного газу). У разі гострої небезпеки для себе чи інших людей - на використання зброї.

Правова допомога

Після скандалу навколо «сторонніх осіб», як у Волинському обласному ТЦК та СП назвали адвокатів, Уповноважений Верховної Ради по правах людини Дмитро Лубінець зробив заяву, у якій нагадав, що згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу, і ніхто в Україні не може бути позбавлений такого права, навіть в умовах воєнного стану. Затриманий і доставлений до терцентру військовозобов’язаний має таке ж право на адвокатський захист, як усі інші люди.

ТЦК та СП не повинні забезпечувати військовозобов’язаного адвокатом, але і не повинні перешкоджати його присутності.

Поліція в разі адміністративного затримання і доставки до ТЦК та СП мусить повідомити про це у відділення безоплатної правової допомоги, якщо громадянин не має свого домовленого адвоката.

Право на телефон

Від мобілізованих часто доводиться чути скарги, що при затриманні військкоми відбирають мобільні телефони. Це однозначно порушення. Також є нарікання, що при затриманні (адміністративному або просто зупинці на вулиці) поліція вимагає мобільний на перевірку. Що кажуть правила?

ТЦК та СП не мають права забирати документи та мобільні телефони, вимагати паролі від них та переглядати особисту інформацію. Під час оповіщення військком може тільки поцікавитися статусом військовозобов’язаного у «Резерв+».

Поліція примусово вилучити телефон і переглянути його вміст може тільки за рішенням суду. Але під час воєнного стану деякі конституційні права можуть були обмежені. В указі президента від 24 лютого 2022 року йдеться про статті 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Основного закону. Стаття 31, що гарантує таємницю листування, телефонних розмов, особистої кореспонденції, входить до цього переліку.

- Поліція може вирішити перевірити телефон, щоб пересвідчитися, що там немає знімків військових об’єктів чи іншої інформації, яка здатна зашкодити національній безпеці, - каже Ігор Зорін. - Якщо ви певні, що нічого осудного не маєте, краще не сперечатися, але й не давати паролі, бо не маєте такого обов’язку. Включіть апарат і погортайте його вміст з власних рук.

Тим часом

Боді-камери - схаменулися через рік

Нещодавно призначений міністр оборони - експрем’єр Денис Шмигаль повідомив, що з 1 вересня усі працівники ТЦК та СП, які задіяні в перевірці документів або роздачі повісток, зобовʼязані носити боді-камери та здійснювати відеофіксацію процесу. За порушення цього правила буде передбачена дисциплінарна відповідальність. "Цей крок дозволить забезпечити прозорість та законність діяльності груп оповіщень ТЦК, а також захистити права обох сторін", - наголосив міністр.

Іронія долі у тому, що ця вимога була передбачена законом про мобілізацію постановою Кабміну №56 і мала вступити в дію через три місяці після 18 травня 2024 року, тобто працювати уже майже рік. Про необхідність виконати букву закону неодноразово нагадували правозахисники, але залишалися не почутими.

- Нам видали нагрудні камери, але сказали, що хто хоче - той може їх носити. Зобов’язань не було, ніхто і не носив, - поділився з Коротко про співробітник терцентру у Київській області.

За словами Дениса Шмигаля, наразі забезпеченість засобами фіксації становить близько 85%, триває робота із закупівлі додаткових засобів.