Завантажити ще

«Поганий-хороший» холестерин: поради кардіолога, як вберегти серце та судини

«Поганий-хороший» холестерин: поради кардіолога, як вберегти серце та судини
Фото: pixabay.com

Декілька років тому словом «холестерин» мало не лякали – мовляв, хочеш бути здоровим, необхідно знижувати його рівень! Потім поділили холестерин на «хороший» та «поганий». Але як розпізнати, коли він загрожує здоров'ю, а коли, навпаки, корисний? І чи пов'язані «помолоділі» інфаркти та інсульти з холестерином?

Про користь і шкоду холестерину, як на нього впливають стрес, фізична активність, харчування і навіть кава, Коротко про розповів лікар-кардіолог вищої категорії, кандидат медичних наук, асистент кафедри внутрішньої медицини №3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Андрій Сисецький.

Головні причини підвищення холестерину – харчування, спосіб життя, екологія

- Андрію Петровичу, холестерин - що це таке, чому він такий важливий і чому всі його бояться?

Андрій Сисецький. Фото: nmuofficial.com

Андрій Сисецький. Фото: nmuofficial.com

– Боятися його не варто. Холестерин – необхідний компонент для людського організму, він потрібний для клітинних мембран. Це не жир сам по собі, а особливий вид спиртів – стеринів. З нього синтезуються жири, ліпопротеїни, він входить до складу жовчних кислот та фосфоліпідів клітинних мембран. Тобто це корисна сполука, але тільки тоді, коли її синтез відбувається нормально, без надмірного накопичення.

Основне місце його утворення – печінка, кишечник та статеві залози. Якщо обмін правильно регулюється, проблем не виникає. Але коли синтез порушується, утворюються надлишкові комплекси холестерину з жирами, звані ліпопротеїни дуже низької щільності. Вони провокують атеросклероз: відкладаються у стінках судин, що призводить до інфарктів. Якщо паралельно є гіпертонія, то перебіг хвороби лише погіршується.

Але не все так страшно. Найбільшу загрозу несуть спадкові форми гіперхолестеринемії. Раніше навіть намагалися їх лікувати за допомогою генетичних методів, але через ризик онкології від цього відмовилися. У повсякденному житті головні причини підвищення холестерину - харчування, спосіб життя, прийом деяких ліків та вплив токсинів із навколишнього середовища.

– Навіть екологія впливає на рівень холестерину?

- Звісно. Наприклад, при токсичному ураженні печінки (а саме вона відповідає приблизно за дві третини синтезу холестерину) його утворення порушується, і в крові може накопичуватися надлишок ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності.

- Ви кажете про харчування. На який відсоток рівень холестерину залежить від їжі?

- Є спадкові форми, коли високий рівень ліпопротеїнів виробляється незалежно від раціону, і це пов'язано із раннім розвитком ішемічної хвороби серця, інфарктів, інсультів та високою смертністю у молодому віці. На щастя, таких випадків небагато.

Здебільшого рівень холестерину залежить від їжі. Особливо небезпечні насичені жирні кислоти – сало, жирне м'ясо (свинина, баранина), копченості, смажена їжа, незбиране молоко, велика кількість яєць та жирні солодощі.

Дуже небезпечні продукти фастфуду – давно відомо, що у них високий рівень трансжирів. Чим більша термічна обробка їжі, тим вищий ризик порушень обміну холестерину. Звісно, ​​якщо ферменти печінки працюють нормально, ризик знижується. Але це не означає, що можна без обмежень їсти жирне та пити алкоголь.

Бувають винятки, коли людина доживає і до 90 років із таким способом життя, але це рідкість. Здебільшого при незбалансованому харчуванні ризик атеросклерозу дуже високий, особливо якщо є нерегулярне харчування, наприклад, один раз на день - увечері перед сном.

- Чи правда, що "хороший" холестерин може нейтралізувати "поганий"?

- Це умовний вираз. Під "хорошим" розуміють ліпопротеїни високої щільності. Вони переносять надлишок холестерину назад у печінку, де він переробляється та виводиться з організму. Вони справді корисні. Але якщо їх мало, то холестерин накопичується в крові та осідає у судинах у вигляді ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності.

- А якщо "поганий" холестерин трохи підвищений, чи можна його знизити лише дієтою та спортом?

- У нормі рівень загального холестерину має бути до 5 ммоль/л (раніше говорили до 5,2). Граничні значення – 5,2–6,2 ммоль/л, високий рівень – від 6,2. Ось ці цифри можна скоригувати без ліків – правильним харчуванням та фізичною активністю.

Існують також допоміжні засоби: препарати з урсодезоксіхолевою кислотою, омега-3 жирні кислоти. Добре працює масло з виноградних кісточок, хоча воно дорожче. Оливкова олія для нашого регіону переноситься трохи гірше. А соняшникова – цілком корисна.

- Люди часто бояться статинів – ліків, які знижують рівень «поганого» холестерину. Коли без них не обійтись та які у них побічні ефекти?

– Статини – не єдині препарати, є ще фібрати, нікотинова кислота, похідні жирних кислот. Але саме статини застосовуються найчастіше. Небезпека їхня перебільшена. Якщо рівень холестерину – вище 6,2-7 ммоль/л і дієта не допомагає, без статинів не обійтися. При правильному призначенні невеликих доз вони практично безпечні.

Наприклад, один із кращих сучасних препаратів – розувастатин: починають з 5 мг, максимум – 40 мг. Звичайно, при тривалому застосуванні та високих дозах можуть виникати побічні ефекти – це навантаження на печінку, кишкові розлади, алергічні реакції. Але це трапляється рідко. Я бачив такі ускладнення лише у пацієнтів із тяжкою спадковою гіперхолестеринемією.

Боятися потрібно не самих статинів, а атеросклерозу, що розвивається без їхнього контролю. Все залежить від дозування та регулярного спостереження. Інколи статини потрібні лише на обмежений період, а далі рівень холестерину можна підтримувати дієтою та легкими засобами.

Регулярне інтимне життя корисне, а куріння та алкоголь - ні

- А сон та стрес теж впливають на рівень холестерину?

- Звісно. Це має велике значення. Я колись писав рекомендації щодо профілактики атеросклерозу та зниження холестерину – отож, психоемоційне розвантаження та фізична активність є двома важливими факторами, які реально допомагають знизити рівень холестерину навіть без статинів. Зрозуміло, якщо не йдеться про спадкову гіперхолестеринемію.

Чималу роль відіграє здоровий сон із нормальними сновидіннями. Якщо сняться кошмари – це вже сигнал, що потрібна додаткова корекція. Але за достатньої фізичної активності, при заняттях медитацією чи, наприклад, арттерапією (коли людина малює свої стани), ефект буває дуже позитивним. Ці пункти навіть включені до офіційних рекомендацій. Це доступний та дієвий спосіб оздоровлення.

І регулярне інтимне життя буде корисним.

- Куріння та алкоголь, я так розумію, теж небажані?

- Безперечно, це суворо протипоказано! Особливо у військових часто бачу: одну сигарету прикурюють від іншої. Це неприпустимо: куріння безпосередньо підвищує рівень холестерину та прискорює відкладення жирів у судинах, особливо у серці та мозку.

Те ж стосується алкоголю: більше половини склянки міцних напоїв (горілка, віскі тощо) вже дуже небезпечно. А якщо це поєднується з курінням і розчинною кавою... Я називаю це "злоякісною трійцею". Саме розчинна кава завдає токсичного удару по печінці.

Що стосується натуральної кави – тут питання неоднозначне. Якщо випити вранці після сніданку, то в помірних дозах вона корисна навіть для серця. Але не перед сном і, звичайно, не 5-10 чашок на день.

- А що взагалі замість кави можна?

- Заміною кави можуть бути рослинні тонізуючі засоби. У нас це лимонник, елеутерокок, женьшень. Причому краще брати не спиртові настоянки, а суху сировину: шматочки можна розсмоктувати у роті після їжі. Це добрий еквівалент кави, але без шкоди для серця. А ось поєднання кави з коньяком та сигаретою – абсолютно протипоказане.

- Тобто, якщо говорити про вплив кави на серце, то її користь чи шкода залежить від дози та індивідуальних особливостей?

– Саме. Боятися кави не треба. Це корисний продукт, який стимулює серцево-судинну систему завдяки кофеїну. Але важливо не переборщувати та підбирати дозу індивідуально – тоді проблем не виникне.

- Коли варто починати перевіряти рівень холестерину та як часто робити аналізи?

– Після 40 років – обов'язково хоча б раз на рік, а краще раз на пів року. Але якщо в сім'ї були інфаркти, інсульти чи інші серцево-судинні захворювання, перевірятись потрібно раніше – вже у 20-30 років. Особливо, якщо вже є стенокардія чи біль у серці неясного походження.

Прогулянки корисні, але є нюанси. Якщо ви сильно втомилися фізично, лікар рекомендує спочатку трохи відпочити, а потім гуляти. Фото: pixabay.com

Прогулянки корисні, але є нюанси. Якщо ви сильно втомилися фізично, лікар рекомендує спочатку трохи відпочити, а потім гуляти. Фото: pixabay.com

Жодної "чистки" судин не існує

- Які міфи найчастіше трапляються щодо холестерину?

- Найпоширеніший і абсолютно невірний - "чистка судин". Жодної "чистки" судин не існує. Якщо вже утворилася атеросклеротична бляшка, забрати її не можна. У цьому разі вирішують питання про стентування після коронарографії – встановлюють стенти для відновлення кровотоку.

Але головна мета лікування - не "очищення", а запобігання розриву бляшки та утворення тромбу, що може спричинити інфаркт. Ось для цього потрібні всі методи, про які ми говорили: дієта, активність, препарати.

Крім того, важливо контролювати згортання крові. Наприклад, інколи показаний прийом малих доз аспірину (близько 150 мг), особливо у людей, які працюють у стресових умовах. Це допомагає розріджувати кров, перешкоджає застою та зменшує ризик відкладення жирів у судинах.

- Тобто прийом аспірину має сенс?

- Так, звичайно, особливо при коливаннях тиску та у стресових ситуаціях. Саме в такі моменти різко посилюється просочування судин ліпопротеїнами дуже низької щільності. Це не теорія, а реальність нашого стресового способу життя (я маю на увазі Україну). Тому заходи виправдані, хоча треба враховувати стан шлунково-кишкового тракту. Адже, як я вже казав, холестерин частково синтезується у печінці, але значна частина процесів йде у кишечнику. Так що лікування хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, включаючи печінку, має велике значення.

- А що ви думаєте про 10 тисяч кроків на день? Вони допоможуть боротися із холестерином?

- Це справді важливо. Але відразу 10 тисяч для нетренованого організму може скінчитися погано. Навантаження потрібно поступово збільшувати. Фізична активність - один із ключових факторів профілактики, і первинної (до хвороби), і вторинної (після інфаркту чи інсульту). Але починати треба не з бігу, а з комфортної ходьби, спочатку повільної, потім швидкої.

Все суворо індивідуально: комусь фізична активність на радість, а комусь - стрес. Головне – не перевантажувати організм.

І ще момент: тренуватися в задушливих залах протипоказано, це може дати зворотний ефект і навіть порушити обмін холестерину. Тому краще на свіжому повітрі, контролюючи тиск, пульс, самопочуття та лабораторні показники.

- І якщо все робити правильно, холестерин поступово знижується?

- Так. Мінімум – це 30 хвилин активних рухів на день, а краще – година або навіть до чотирьох, розділених на ранок та вечір. Головне, не перевантажувати себе після роботи, коли сили вже немає, це тільки нашкодить. Потрібно грамотно планувати день, щоб залишався час на активність.

На жаль, найчастіше люди починають піклуватися про себе вже після інфаркту чи інсульту. Але працювати треба на випередження: профілактувати гіперліпідемію та атеросклероз заздалегідь.

- Тобто якщо сильно втомився на роботі, краще трохи відпочити, а потім уже йти гуляти?

– Саме так. Іноді відпочинок - це просто вийти в парк і спокійно пройтися без натовпу і суєти. Контакт із природою – небо, дерева, вода – відновлює сили. Якщо втома більш розумова, ніж фізична, повільна прогулянка допомагає найкраще. А ось при важкій фізичній роботі спочатку потрібен спокій у напівлежачому положенні, а потім – легка активність перед сном, але в жодному разі не надмірна.

І не забуваємо про харчування. Часто спортсмени чи люди важкої праці ввечері з'їдають весь раціон за день і одразу лягають спати. Це вкрай небезпечно: холестерин у крові не встигає утилізуватися, накопичується, і навіть фізичне навантаження вдень не компенсує цієї шкоди. Такі перепади організм довго не витримує, особливо після 30 років. А зараз я спостерігаю інфаркти та інсульти навіть у 23-25-річних пацієнтів.

– Навіть у таких молодих? Це через стрес?

- Зокрема. Куріння, вживання наркотиків, розчинна кава, незбалансоване харчування та нерегулярні прийоми їжі – все це разом створює високий ризик.

- Запитувала чат GPT, яку каву краще пити при підвищеному холестерині - він порадив розчинну. Я тепер її і п'ю.

- У жодному разі! Треба відшльопати цей чат GPT за такі поради. Оптимально - це необсмажена кава, так звана біла або зелена. Але й смажена зернова кава не протипоказана, якщо вживати її помірно та індивідуально підбирати кількість.

Головне - не кидати каву різко, інакше може виникнути так званий харчовий стрес, який сам по собі негативно впливає на холестерин. Все треба робити без фанатизму та поступово.

* Редакція Коротко про нагадує: не ставте собі діагноз самостійно і не займайтеся самолікуванням. Якщо у вас є занепокоєння щодо холестерину, зверніться до фахівця.

Новини по темі: холестерин Здоров'я