Корінь, який покращує травлення і відганяє відьом: хрін як приправа, ліки та оберіг
Його цінують за гострий запах і пекучий смак. Та й взагалі важко уявити український стіл без хрону. Бо хіба ж смакуватиме м'ясо чи холодець без цієї приправи? Але хрін не лише пряна добавка до страв. Про історію і символізм цієї рослини, що важче – виростити хрін, позбутися його чи натерти на терці, а також про його лікувальні властивості - у матеріалі Коротко про.
Засіб для боротьби з інфекціями і злом
Зазирнемо до «хрінової» історії. Ще в античні часи греки й римляни використовували його і як ліки, і як приправу. Навіть у працях Гіппократа хрін згадується як засіб для покращення травлення і боротьби з інфекціями.
І в Україні про хрін знають ще з сивої давнини, а якщо точніше, то з часів Київської Русі. В народі він здавна вважався символом здоров’я, сили, навіть певного захисту від злих сил. А в монастирських кухарських книгах XVII століття вже трапляються рецепти страв із хроном.
Поступово хрін став невід’ємною частиною кулінарії і символічної культури українців. Його популярність можна пояснити кількома чинниками. Перший – це смакова особливість хрону. Гострий, пекучий, але водночас свіжий смак робить його ідеальним доповненням до жирних страв (сала, м’яса, холодцю).
Попри розвиток кулінарії та появу безлічі екзотичних приправ, хрін і досі залишається улюбленим продуктом. У магазинах можна знайти десятки видів соусів на його основі: класичний білий, з буряком, сметаною, лимоном. Хрін додають до консервованих огірків і помідорів для міцності й особливого аромату. А ще з нього роблять настоянки та навіть знамениту хріновуху - міцний алкогольний напій із характерним смаком.
Ще одна причина популярності хрону серед українців - традиції. В українській культурі хрін оповитий легендами. Ось одна з них. Існує повір’я, що Бог дав хрону силу вогню й землі, аби боронити людину від усякої темряви. Тому й пустив корінь глибоко в землю, виріс гострий і пекучий, аби жодна нечиста сила не посміла наблизитися.
У давні часи господарі клали корінь хрону під поріг. Це був захист проти відьом. Нібито допомагало. А пучками листя прикрашали в стайнях, щоб худобу не зурочили.
І досі в народі вірять: де пахне свіжим хроном, туди не потрапить зло. На Великдень хрін дотепер кладуть у кошик поряд із паскою, як оберіг. У весільних обрядах корінь символізував чоловічу силу і здоров’я. А ще в народі жартують, що хрін завжди все знає.
Бадьорить наче міцна кава
Ще одна перевага хрону - доступність. Він росте практично всюди: на городах, у садах, навіть на узбіччях. Входить у групу до тих рослин, які наче самі про себе дбають. Єдине, що не любить ця рослина – це надмірну вологу та важкі заболочені ґрунти.
А ще хрін швидко дичавіє і розповзається по грядках. Більш того, якщо його не стримувати, то розростається до такої кількості, що господині вже й не раді. Тому краще садити хрін не біля іншої городини, а на межі чи окремій ділянці, щоб він не заважав іншим рослинам.
Розмножують хрін шматочками коренів. Саджають їх навесні або восени. Щоб корені вийшли рівні й довгі, їх іноді спеціально «виховують»: викопують молоді пагони, відчищають бічні корінці, знову саджають. Якщо цього не робити, хрін виросте розгалуженим і незручним для чищення.
Збирають, тобто викопують врожай хрону пізньої осені, навіть після перших заморозків. Тоді в корені накопичується найбільше ефірних олій, він стає міцніший і духмяніший.
Розповідаючи про хрін, треба згадати і його лікувальні властивості. Наші предки коренем хрону лікували майже всі хвороби. І це очевидно, бо ж він містить ефірні олії, багато вітаміну С, калій, кальцій, фосфор, фолієву кислоту.
Зараз відомо, що хрін – не панацея, але все ж допоможе:
- покращити травлення. Гострі речовини стимулюють виділення шлункового соку й апетит,
- боротися із застудою. Ефірні олії знищують бактерії й віруси, допомагають при застудах,
- зміцнити імунітет. Завдяки вітаміну С хрін підтримує організм у сезон грипу,
- полегшити стан при ревматизмі й болях у суглобах. Компреси з натертого хрону використовували як природний зігріваючий засіб.
А ще трішки хрону до м’яса тонізує увесь організм, збадьорить, наче філіжанка міцного еспресо.
Але не треба зловживати хроном, у великих кількостях він може подразнювати слизову шлунку. Людям із гастритом чи виразкою слід взагалі уникати гострих страв із ним.
Натерти хрін без сліз допоможуть окуляри для плавання. Фото: pixabay.com
Як зберігати хрін?
Свіжий корінь краще зберігати в підвалі чи холодильнику, загорнутим у вологу тканину, або у піску у ящику. Так він може пролежати кілька місяців. Тертий хрін зберігають у баночках із невеликою кількістю оцту чи лимонного соку, щоб не потемнів.
Як натерти хрін без сліз?
Це випробування не для слабкодухих. Той, хто хоч раз натирав хрін вручну на тертці, знає, як це складно. Треш корінь і рясно вмиваєшся сльозами. Його ефірні олії діють на очі сильніше, ніж цибуля. Але є кілька хитрощів.
- Терти хрін треба на відкритому повітрі або хоча б біля відкритого вікна.
- Перед процедурою краще охолодити корінь. Хоча б у холодильнику. Холод «пригальмовує» виділення ефірних олій.
- Можна використати м’ясорубку або блендер із закритою кришкою, щоб пари не розходилися. Але консистенція продукту буде трохи незвична. Не всім смакує.
Дехто навіть одягає окуляри для плавання. Виглядає кумедно, але працює.
