Любов і війна... Зазвичай ми уявляємо, що поки наші захисники боронять Україну, вдома за них моляться, їх чекають і бережуть вірність. Та життя, на жаль, не однозначне, трапляється, що під маскою кохання криється підлість, меркантильність і цинізм. Історії, які Коротко про розповів військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов, абсолютно реальні і, напевне, не поодинокі. Ми шукали, який з таких ситуацій може бути вихід.
Сергій з Наталкою (імена вигадані) познайомилися до війни, закохалися, почали планувати майбутнє. Дівчина часто казала, що мріє про свій будиночок десь біля моря. Закохані вирішили збирати гроші, аж тут, як вирішив Сергій, життя саме дало підказку.
Будучи призваним до війська, він більшу частину коштів з бойових надбавок переказував на рахунок нареченої. «Нехай краще вони будуть у тебе на збереженні, - писав він, згадуючи про будиночок. - А як мене поранять, то буде за що жити». Ще висилав гроші на подарунки, на лікування, коли Наталка повідомила, що хворіє.
Так із картки військового збігло близько 2 000 000 гривень. Дівчина щиро дякувала, говорила, що кохає та чекає. Реальність же виявилося такою: увесь цей час Наталка жила у сусідній державі з іншим чоловіком і навіть народила від нього дитину. Колишнього вона використовувала як фінансове джерело, від якого щедро живилася.
- Ми зареєстрували кримінальне провадження за фактом привласнення чужого майна. Цю ситуацію не можна розглядати як цивільно-правові відносини, бо гроші передавалися саме на зберігання, і цьому є свідки, - каже Роман Лихачов. - Про кримінальне провадження ми повідомили поліцію країни, де зараз знаходиться молода жінка.
За словами адвоката, під час війни деякі дівчата спеціально відкрили полювання на військових, бо вважають їх "перспективними хлопцями".
- Ще один мій клієнт так передав на зберігання 860 000 гривень, - каже Роман Лихачов. - А коли звільнився, то дівчина його вже не чекала і гроші не повернула - пішла до іншого "перспективного".
І тут варто згадати старий плакат: «Зберігайте гроші в ощадкасі!».
Чоловік ходив по квартирі з таким виглядом, ніби Галина йому завинила. «Я подаю на розлучення», - заявив ледь не одразу після холодного привітання. Жінка стояла розгублена, вона… тільки-но повернулася з полону.
На військову службу за контрактом Галина пішла у 2017 році. Служила в штурмовому батальйоні, війну зустріла у Луганській області. У квітні 2022 року опинилася з побратимами в оточенні і була захоплена росіянами в полон. Провела в неволі майже три невимовно важкі роки, нарешті звільнилася по обміну і… от таку мала зустріч. «Чому розлучення? Ти мене зрадив? Ти хоч гроші наші зберіг?» - запитала вона, насилу взявши себе в руки.
«Держава дала мені право їх витрачати», - отримала цинічну відповідь. Як виявилося, увесь час, поки Галина була в катівнях, коханий жив на широку ногу за її рахунок. Спільних дітей подружжя не мало, все грошове забезпечення полоненої отримував сам чоловік. Встиг пожити з кількома жінками, пускаючи гроші на вітер, і так проциндрив (а може, десь і приховав) без малого 3 000 000 гривень. І тепер, звісно, був не дуже радий з того, що «краник» закрився.
- На жаль, чоловік військової мав рацію. Нараховуючи родичам грошове забезпечення полонених, держава не обмежувала їх у витратах. Механізм нарахування виплат змінився з 1 лютого 2025 року. Тепер 50% (або 80%, якщо немає родичів першої черги) від загальної суми залишається на рахунках військової частини і виплачується військовому після повернення з полону, - консультує Роман Лихачов.
Адвокат зауважує, що захистити всі кошти можна шляхом особистого розпорядження, але перед цим ми розкажемо ще одну історію.
Більше двох років Ігор намагається розлучитися з дружиною. Жінка плаче, каже, що кохає, просить час на примирення, знаходить всілякі причини, щоб відкладати засідання суду, і міняє адвокатів.
І можна було б повірити у щирість почуттів, коли б не повідомлення у месенджері: "Не дам розлучення, бо як загинеш, хочу отримати гроші". Розрахунок на 15 000 000, що їх виплачують сім’ям бійців, які полягли на полі бою. А жінка знає, що Ігор весь час на передовій.
- Але не знає, що мій клієнт вже написав особисте розпорядження, - підсумовує Роман Лихачов.
Особисте розпорядження - це документ, у якому військовий визначає, хто з його близьких отримає частку одноразової грошової допомоги на випадок загибелі або як розподілити належну родичам частку у разі потрапляння в полон або зникнення безвісти. Таке розпорядження можна написати в довільній формі (в інтернеті є зразки) командиру частини або нотаріусу. Юридичної сили це розпорядження набуває після того, як командир частини або нотаріус його засвідчать.
У документі мають бути вказані конкретні особи та розмір їх частки грошової допомоги. Це можуть бути не обов’язково родичі, а друзі, сторонні люди, благодійний фонд, територіальна громада тощо. Проте є певні умови.
У разі загибелі не можна позбавити виплат:
Якщо такі особи не будуть згадані в розпорядженні, їм має бути виплачено 50% від того, що кожен з них отримав би, якби розпорядження не було.
Не мають права на виплати:
Оригінал особистого розпорядження військовослужбовця ЗСУ реєструється у військовій частині і надсилається для зберігання до ТЦК та СП, звідки відбувалася мобілізація. Якщо військовий належить до інших формувань, долучається до його особової справи.
Копія розпорядження з поміткою командира про його прийняття зберігає у себе військовий. Якщо обставини змінилися, розпорядження можна скасувати шляхом написання нового.
Факт існування розпорядження і його зміст становлять таємницю, яку ніхто, крім самого розпорядника, не має права розголошувати.
Що має бути вказано і ким завірено в особистому розпорядженні військовослужбовця. Інфографіка: іnstagram.com/natalia.sabatiuk