Донеччани: На пошуки бензину за космічними цінами можна витратити цілий день
Дефіцит палива на окупованих територіях України – не випадковість, а прямий наслідок того, що приносить із собою «руський мір» та його бажання «звільняти». Країна-"бензоколонка" (мабуть, уже колишня) відпускає бензин на АЗС по талонах, черги автовласників розтягуються на кілометри, а цінник на те, що є в цистернах, повзе вгору. Із хорошого – лише обіцянки «влади» ось-ось вирішити питання. Коротко про - про те, як росте і шириться паливний колапс.
Справа погана у всіх
Причини цього явища прості та зрозумілі – удари України по НПЗ у Росії, звідки бензин йшов на окуповані території. Бити дзеркально по житлових будинках та пасажирських поїздах, як це робить РФ в Україні, наша країна вважає неприйнятним, зосередившись виключно на законних військових цілях. Серед яких і всі паливні точки, чи то нафтоперегінний завод, чи нафтобаза.
У серпні з донецьких заправок почав активно зникати популярний 95-й бензин, за ним підтягнувся не менш витратний 92-й – паливо для виробів російського автопрому, яких на окупованій території стає дедалі більше. Дизпаливо і газ не постраждали, але на них і попит не такий великий.
Заправки вивішували "б/н" на своїх стелах-цінниках, а там, де світилися хоч якісь цифри, з'являлися черги. Потім почалася інша катавасія: розбіг цін на одну марку бензину в межах одного міського району міг сягати 10-12 рублів.
– Заправлялися біля торгового інституту, на бульварі Шевченка, по 72 рублі (36,25 грн) за літр тиждень тому. На проспекті Дзержинського, за кілометр від цієї заправки, наш 95-й коштував уже 84 рублі (42,28 грн). На Маяку, в іншому районі Донецька, ціна була вже 90 рублів (45 грн). Не знаємо, із чим це пов'язано. Хтось каже, що є державні заправки і на них дешевше, а якщо дорого – то це приватники, – розповів донеччанин Станіслав. – На Смолянці черги було по 20-30 машин. Хтось просто чергує біля АЗС, чекає, коли привезуть бензин. Але справа тухла... До того ж, як я помітив, на заправках почали купувати бензин у каністри "камуфляжники" - отже, у них теж справа погана з паливом. А взагалі, на пошуки палива можна витратити цілий день.
Люди дивуються, що будь-яке паливо досі можна купити. Фото: ТГ-канал
Зате не думають про воду
По 30 літрів на одну машину на добу, потім по 20… Донеччани чекають, коли видаватимуть по 15 літрів на сім'ю та по талонах. У Краснодарському крані бензин заливають лише спецтранспорту, у Криму частина заправок просто закрилася. У Ростовській області цінники різних АЗС також вражають уяву розкидом цін: літр 95-го сягає 84 рублів.
- Коли влітку в РФ заборонили експорт палива, вже тоді виникли підозри, що ситуація хистка, але списали це на посівну та збиральну кампанію. Але коли нещодавно ми дізналися, що Росія купуватиме бензин у Китаю, не знали – плакати чи сміятися. Плакати від того, на що перетворили нас і наше життя. Сміятися – від того, що є дебіли, які все ще всерйоз кажуть, що треба трошки потерпіти, а потім буде краще. Що китайський бензин буде якісним, не те що російський… Загалом, і істеричність наростає, і «зетники» вже не знають, як красиво пояснити людям, що «все так і треба», – продовжує розповідь дончанин.
Зате немає лиха без добра – хоч трохи народ відволікся від питання води. Якщо з бензином колапс і стосується він не всіх жителів в окупації, то відсутність води – це вже катастрофа. Ниття в соцмережах про зриви навіть графіка «один раз на три дні по три години», що перемежовувалось час від часу скаргами «уряду» про те, як Україна «влаштувала водну блокаду регіону», тепер розбавляється криками «Дайте бензин!».
- Ночами почали зливати бензин із припаркованих машин – вже є факти. Чекаємо, коли знову почнуть продавати «з бордюру» каністри з невідомою науці рідиною, яку називатимуть бензином. Коли на АЗС цінник перевищить 100 рублів за літр. Ну і коли почне зупинятися громадський транспорт: трамваї в Донецьку практично не ходять, то раз на годину тролейбуси ще якось рятують становище, але теж негусто, а от автобуси та маршрутки можуть встати намертво – і як добиратися до околиць? Втім, ми ж нічого іншого й не чекали від окупантів – вони можуть принести із собою лише бруд та злидні, - зазначає донеччанин.
Така сама ситуація в окупованому Криму. Фото: x.com/VNemoj
Реакція - емодзі «клоун»
Ніхто не вірить, що бензинову проблему буде вирішено як мінімум найближчим часом – удари українських дронів по НПЗ та базам напрочуд точні, і їх уже чують та бачать на Уралі та Алтаї. Заяви російських чиновників про те, що бензин зник через «сплеск купівельної активності» завдяки «високим доходам населення», в соцмережах викликають один-єдиний коментар – картинку-емодзі «клоун», як і обіцянки «закрити питання» до кінця тижня (до речі, вже минулого).
- Вже ніхто не вірить жодним обіцянкам, всі живуть в очікуванні ще більшого лиха. Наприклад, є дуже обґрунтовані підозри, що проблеми з водою та паливом зірвуть опалювальний сезон. А сил виживати у людей практично не залишилося, – резюмує донеччанин Станіслав.
Нагадаємо, що удари по російських НПЗ Україна почала завдавати ще на початку 2024 року. За півтора року було виведено з ладу до 38% потужностей (за неофіційними даними, офіційно визнаються скромні 17-18%), дефіцит бензину становить не менше 20%. Імпорт бензину з Китаю сяк-так покриває найкритичніші галузі, проте спроби Росії хоч якось зафіксувати ціни на паливо зазнають краху – заправки просто закриваються, не бажаючи торгувати в збиток. Субсидії із дірявого російського бюджету витягнути неможливо. Постачання бензину з Білорусі та Казахстану збиткові, та й логістика не дозволяє ганяти цистерни сотнями – все-таки фронт десь неподалік.
Тому залишається зітхати та згадувати, як і бензин був, і транспорт ходив, і вода з кранів текла – поки окупанти не «звільнили» Донбас від усього цього. Залишилося дочекатися колапсу в інших сферах життя, хоча хіба це можна життям назвати…
До речі
Українські дрони вивели з ладу майже 100 НПЗ
Офіційні російські джерела (Міненерго РФ, Роснефть, Лукойл, Кремль) не публікують деталізовану статистику щодо збитків від ударів українських дронів по НПЗ, посилаючись на «інформаційну безпеку». Але вже відомо і так, що атаки українських дронів на інфраструктуру, що забезпечує паливом російську армію, призвели до дефіциту палива та зростання цін. Усього з вересня 2023 року по жовтень 2025-го кількість ударів по НПЗ та нафтобазах наблизилась до 100, з яких понад 60 припали саме на заводи, на яких у 40 випадках спалахнули пожежі або трапилися серйозні пошкодження.
З 38 великих НПЗ в РФ з початку цього року суттєво постраждав 21. Багаторазові атаки йшли на Московський НПЗ у Капотні (2 удари), Рязанський НПЗ (3 удари і вибух), Калузький НПЗ, він же «Перший завод» (2 удари), Ярославський НПЗ(пошкодження) Слов'янський НПЗ у Краснодарі (пожежа), Ільський НПЗ у Краснодарі (3 удари, пожежі), Новошахтинський НПЗ (3 удари).
Не менше 10-13 НПЗ постраждали з повним чи частковим відключенням виробництва, якщо рахувати з серпня цього року: Волгоградський, Самарський, Новокуйбишевський, Рязанський, Саратовський, Кіршський, Орський, Афіпський НПЗ. Ремонт цих заводів займає від 4 місяців через санкції та дефіцит обладнання.
Крім того, на 25% знизився експорт бензину, при цьому ціни на нього зросли на 40-50%.
На сьогодні в Росії близько 38 великих нафтопереробних заводів (НПЗ), які переробляють понад 90% нафти, а також приблизно 80–100 дрібніших установок (міні-НПЗ), включаючи приватні та спеціалізовані.
