Трамп на паузі, Європа у грі: Берлін, Париж та Лондон готуються розмовляти з Кремлем
Поки Білий дім переключив усю увагу на Іран, європейські лідери намагаються взяти ініціативу до своїх рук. Німеччина, Франція та Британія розпочали розробку плану щодо залучення Кремля до мирного діалогу. Вікно можливостей Європа бачить у різкому уповільненні просування росіян на фронті та успішні контрудари ЗСУ. Журналіст Коротко про розбирався, чому Путін наполегливо не бажає говорити з Брюсселем, хто з європейських "важкоатлетів" готовий стати головним переговорником і чому реальних змін на дипломатичному треку не варто чекати раніше осені.
Успіхи України на фронті
Як повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на європейські політичні кола, Берлін, Париж та Лондон зараз бачать зміну динаміки, особливо на фронті, яка зміцнює позиції України у переговорах із Росією. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), за травень російські окупаційні війська продемонстрували найгірший показник просування за три роки - всього 14 кв. км на тлі успішних точкових контрударів України та ефективного випалювання російської логістики. А Україна з початку 2026 року до кінця травня повернула під свій контроль 590 квадратних кілометрів.
"Тиск на Кремль посилюється і тим, що українські війська досягають все більших успіхів у завданні ударів безпілотниками вглиб території Росії, а також з'являються певні ознаки опору війні Путіна на найвищих рівнях у Москві", - повідомляє Bloomberg.
І для цього найближчими днями прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер має провести переговори з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем та французьким президентом Еммануелем Макроном.
- Крім зупинки просування росіян на фронті, є ще одна причина, через яку європейці заговорили про переговори з Росією. 9 травня Путін сказав, що він нібито готовий вести переговори з Європою. Росія аж до останнього часу була категорично проти участі Європи у мирних переговорах, але тепер Путін сказав «так», і це стало імпульсом для обговорення участі Європи в мирних переговорах. Але й тут поки що більше дискусій, ніж конкретних рішень, - припускає політолог Володимир Фесенко.
Трамп ув'язнув в Ірані
Крім цього, на активізацію Європи у мирних переговорах вплинуло і самоусунення президента США Дональда Трампа з українського треку, який зараз сконцентрований на вирішенні проблеми з Іраном. «Дональд Трамп фактично відклав український трек через критичне загострення затяжної війни США проти Ірану. Трамп прямо заявив: "Зараз ми дуже зосереджені на Ірані... в Україні відбуваються події, на яких ми зосереджуємо увагу", визнавши, що Близький Схід став головним зовнішньополітичним викликом для Білого дому, повідомляє американське видання The New York Times.
Ну а те, що Дональд Трамп закликав Китай натиснути на Путіна, виглядає фактичним визнанням американського президента в нездатності досягти миру в Україні. За даними джерел South China Morning Post, під час травневого саміту в Пекіні Трамп відкрито визнав, що прямі та тристоронні переговори між США, Росією та Україною повністю заблоковані, і Вашингтону необхідний Пекін як ключовий посередник.
- Я не став би говорити, що Трамп зізнався у своєму безсиллі і самоусунувся з українського треку. Його нібито принижене прохання навела гонконгська газета South China Morning Post. І це явно було з подачі Пекіна, щоб показати, який крутий Сі Цзіньпін, що сам Трамп звертається до нього за допомогою завершити війну в Україні. Прямої мови Трампа про це ніде немає, - каже політолог Володимир Фесенко.
І нагадує, що Трамп вже неодноразово звертався до Китаю, щоб Пекін активніше включився у мирні переговори та вплинув на Путіна. А загалом американці з переговорів не виходять, через ситуацію в Ірані українські ініціативи поставлені на паузу. Але тут важливо розуміти, що участь Європи у переговорах не є альтернативою США. Вони, на думку Володимира Фесенка, йтимуть паралельно з переговорами зі США.
Путін хоче домовлятися зі США, а не з Європою
Є ще один фактор, що ставить під загрозу мирні ініціативи європейських столиць. Путін наполегливо не хоче говорити з Європою про мир в Україні. Він вважає, і небезпідставно, що Європа в цьому питанні на боці Києва, а це суперечить його максималістським планам щодо захоплення якнайбільше територій України.
Помічник президента РФ Юрій Ушаков і глава МЗС Сергій Лавров дали зрозуміти, що будь-які європейські ініціативи, які не враховують «нові територіальні реалії» (вимогу РФ віддати підконтрольні ЗСУ частини Донбасу), не розглядатимуться.
- Хоча Путін і заявив 9 травня про свою готовність вести переговори з Європою, він використовує цю тему скоріше з тактичною метою. Він таким чином грає на протиріччях усередині Європи та на протиріччях між США та Європою. Реально Путін хоче домовлятися лише з американцями, а не з європейцями. І тут, на жаль, нічого не змінилося, вважає Володимир Фесенко.
Хто може бути переговорником
Тим не менше, поки саме питання про можливість таких переговорів лише обговорюється, зараз йде дискусія про те, хто з європейських політиків міг би спробувати налагодити діалог з Кремлем.
Спочатку випливла кандидатура ексканцлера ФРН Ангели Меркель. Але вона сама відмовилася від цієї місії, публічно про це заявивши. Російський диктатор запропонував свою кандидатуру. Ним став також ексканцлер ФРН Герхард Шредер, який уже давно лобіює інтереси Путіна в Європі. Проте Берлін, Брюссель та Київ висловилися категорично проти.
Якщо ж такі переговори між Європою та Росією розпочнуться, то, за даними аналітичних видань Politico та Financial Times, існують три реальні кандидатури.
Це колишній прем'єр-міністр Італії та ексглава Європейського центрального банку Маріо Драгі, який має великий авторитет у Брюсселі; Олександр Стубб - чинний президент Фінляндії, який публічно заявив про готовність взяти на себе роль переговорника від ЄС, якщо надійде такий запит; і Саулі Ніїністе - колишній президент Фінляндії, який має багаторічний досвід прямих контактів із Путіним. Також серед обговорюваних фігур згадуються голова Європейської ради Антоніу Кошта та ексглава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
Більшість аналітиків єдині на думці - ініціативу перехоплять лідери трьох найбільших економік Європи. За даними Bloomberg, прямий діалог з Путіним вестиме британський прем'єр Кір Стармер, французький президент Еммануель Макрон і німецький канцлер Фрідріх Мерц.
Реальний діалог можливий не раніше осені
- Тепер варто очікувати, що найближчими тижнями, влітку, залежно від того, вдасться чи не вдасться Трампу завершити війну з Іраном і вийти на якусь мирну угоду, буде спроба відновити мирні переговори між Україною та Росією за участю американців і, можливо, європейців, - прогнозує Володимир Фесенко.
За його словами, реальні мирні переговори розпочнуться не раніше осені. Для американців головний пріоритет зараз Іран - головний чинник, який впливатиме на ситуацію. Другий чинник - суто військовий: Путін наразі не хоче домовлятися з Україною на якихось компромісних підставах, він усе ще робить ставку на воєнні дії.
- А от якщо до осені провалиться літній наступ Росії і якщо наші атаки на російський тил дадуть результати, тоді й будуть передумови для переговорів. Але є ще важливий момент, який треба враховувати: у вересні в Росії відбудуться вибори до Держдуми, а до цих виборів про мирні переговори не може бути й мови, - вважає експерт.
