Оборона «Азовсталі»: 86 днів в оточенні, полон і незагоєна рана Оленівки
Оборона заводу «Азовсталь» у Маріуполі навесні 2022 року стала одним із символів повномасштабного вторгнення Росії до України. Облога, опір в оточенні, гуманітарна катастрофа та подальша доля українських військовополонених – все це було не лише військовою операцією, а й іспитом на мужність як військових, так і суспільства. 20 травня 2022 року завершилася оборона «Азовсталі». Коротко про – про історію цієї дати.
Двічі зруйнований
Металургійний комбінат «Азовсталь» – гігантський промисловий комплекс у Маріуполі на березі Азовського моря, збудований ще за радянських часів і який пережив Другу світову війну. До речі, 1943 року завод був повністю знищений перед відступом німецьких військ із міста, а вже 1945-го там запрацювала перша відновлена доменна піч.
Завод займав близько 11 квадратних кілометрів і мав розгалужену систему підземних комунікацій, сховищ та бункерів. Саме ці підземелля дозволили у 2022 році українським військовим та цивільним утримуватися там тижнями під безперервними авіаударами і артилерійськими обстрілами.
Після майже повного захоплення Маріуполя російськими військами у квітні 2022 року територія заводу залишилася останнім великим осередком українського опору. Оборону тримали бійці полку «Азов», 36-а окрема бригада морської піхоти ЗСУ, прикордонники, поліція, підрозділи територіальної оборони, медики та волонтери. Командували обороною Денис Прокопенко (позивний «Редіс»), Святослав Паламар («Калина») та Сергій Волинський («Волина»).
Вже у березні 2022-го завод був вдруге за своє життя знищений авіанальотами росіян. Загарбники постійно закликали українців скласти зброю та відмовитися від опору. У квітні супутникові знімки показали, що зруйновано кожну будівлю комбінату.
У цей час методично руйнувався і сам Маріуполь. Вже у лютому місто опинилося у стані гуманітарної катастрофи: була відсутня електрика, вода, зв'язок. Загинули тисячі жителів, яких сусіди ховали в городах і клумбах, а деякі так і залишилися під уламками будівель.
Комбінат площею 11 кв. км захисники «Азовсталі» утримували 86 днів. Фото: YURI KADOBNOV/AFP via Getty Images
Повітря "пахло тілами, що розкладаються"
Росіяни просувалися в Маріуполі у бік "Азовсталі", куди відходили українські підрозділи. До середини квітня завод став останньою контрольованою українською територією у Маріуполі.
21 квітня 2022 року Володимир Путін заявив в ефірі телебачення, що штурмувати завод " недоцільно ", і наказав "заблокувати цю промислову зону так, щоб муха не пролетіла". Однак після цього обстріли та авіаудари продовжилися.
При цьому всім було добре відомо, що на території «Азовсталі» знаходяться не лише військові, а й цивільні: жінки, діти, люди похилого віку, сім'ї співробітників заводу. Люди жили в підземеллях впроголодь, практично без води та медикаментів. Потім Святослав Паламар розповідав журналістам, що всередині «бракувало води», а повітря «пахло тілами, що розкладаються».
Наприкінці квітня Україні вдалося докричатися до міжнародних організацій: ООН та Червоний Хрест погодилися виступити посередниками для евакуації цивільних осіб з території заводу. Генсек ООН Антоніу Гутерріш навіть назвав те, що відбувається в Маріуполі, «пеклом».
1 травня розпочалася операція з вивезення мирних мешканців. За даними ООН та української влади, спочатку вивезли близько 100 осіб, потім ще кілька сотень, а 7 травня Україна заявила, що з «Азовсталі» евакуйовано всіх жінок, дітей та людей похилого віку.
Зрадник провів ворога
У перші дні травня бої точилися вже безпосередньо в межах заводу. Як розповів радник міністра МВС Антон Геращенко, росіянам вдалося проникнути усередину за допомогою електрика, який знав планування будівлі.
– Він показав їм підземні тунелі, які ведуть до заводу, – сказав Геращенко. - Росіяни розпочали штурм цих тунелів, використовуючи інформацію, отриману від зрадника.
Росіяни розпочали штурм підземних комунікацій, не забуваючи бомбами рівняти із землею споруди на поверхні «Азовсталі». Багато захисників було тяжко поранено, медикаменти закінчилися.
Командири з "Азовсталі" - "Редіс", "Калина", "Волина" - регулярно, поки була можливість, записували відеозвернення. Дружини та родичі бійців проводили публічні акції у Києві та за кордоном, вимагаючи міжнародного втручання. Сергій Волинський звернувся до світових лідерів із проханням застосувати процедуру extraction – евакуації гарнізону до третьої країни.
Вже було зрозуміло, що обороняти руїни «Азовсталі» - це просто змарнувати живу силу. Тому 16 травня 2022 року Генштаб України повідомив, що гарнізон Маріуполя «виконав бойове завдання», а командуванню підрозділів на «Азовсталі» надано наказ зберегти життя особового складу. Почалася організована евакуація захисників «Азовсталі» (росіяни назвали це здаванням у полон). За даними української влади, 53 тяжкопоранених було вивезено до Новоазовська, а понад 200 військовослужбовців доставлено до Оленівської колонії.
20 травня Міністерство оборони Росії оголосило про повний перехід території "Азовсталі" під російський контроль. Фактично саме ця дата стала символічною датою закінчення організованої оборони заводу. Загалом оборона Маріуполя тривала 86 днів.
Командири «Азовсталі» після тривалого перебування у Туреччині повернулися до України. Фото: YURIY DYACHYSHYN/AFP via Getty Images
Доля полонених
Упродовж кількох днів після оголошення евакуації колони автобусів вивозили бійців із території заводу. Частину тяжкопоранених відправили до лікарень окупованого Новоазовська, решту - передусім до колонії в Оленівці Донецької області. Через неї пройшли тисячі українських полонених, включаючи значну частину гарнізону "Азовсталі". Колишня колонія стала справжнім концтабором для українських військовополонених та затриманих цивільних. Як розповідали колишні полонені, приміщення колонії були переповнені, людям не вистачало води та медичної допомоги. Російські окупанти практикували побиття та постійні допити з метою «фільтрації» бранців. Дослідники OSINT for Ukraine та українські правозахисники пізніше стверджували, що у період із травня по липень через колонію могли пройти від 3,5 до 4 тисяч осіб.
У вересні цього ж року пройшов великий обмін полоненими. Україна повернула Дениса Прокопенка, Святослава Паламара, Сергія Волинського, Олега Хоменка, Дениса Шлегу. Обмін відбувався за посередництва Туреччини та Саудівської Аравії.
За умовами домовленостей із посередниками, звільнені командири мали перебувати в Туреччині і до закінчення війни не мали повертатися в Україну. Гарантом угоди виступив президент Туреччини Ердоган, і українці отримали турецькі гарантії безпеки.
Але влітку 2023 року вони повернулися до України разом із Володимиром Зеленським після візиту українського президента до Туреччини. Реакція Москви була передбачувано незадоволеною, бойовики верещали, що їх знову «надули», проте для світової спільноти істерика Кремля була не дуже цікавою.
Всім звільненим захисникам «Азовсталі» знадобилася тривала реабілітація та відновлення фізичного і психічного здоров'я.
Трагедія у Оленівці
Окремим фрагментом епопеї про оборону Маріуполя став вибух у Оленівській колонії в ніч на 29 липня 2022 року, який забрав життя десятків полонених захисників міста, насамперед бійців «Азова».
Росія одразу заявила, що удар системою HIMARS нібито завдали ЗСУ, щоб «усунути свідків». Україна негайно відкинула звинувачення, назвавши те, що сталося, свідомим вбивством полонених. Багато тіл сильно обгоріли, а поранені, що вижили, за свідченням Червоного Хреста, залишалися без медичної допомоги близько шести годин, помираючи в муках.
Незалежні аналітики та OSINT-дослідники швидко спростували російську версію. Супутникові знімки і фото барака показали дивні факти: постраждала лише одна ізольована будівля, характерної вирви від HIMARS не було, а дах був зруйнований зсередини без типового розсіювання осколків. Крім того, незадовго до трагедії саме в цей барак промзони під приводом ремонту перевели "азовців". Дослідники висунули версію про внутрішній вибух - підпал або застосування термобаричного боєприпасу.
Цей епізод став ще однією незагоєною раною України, символом порушення Женевських конвенцій та нездатності міжнародних структур захистити полонених, які виходили з «Азовсталі» під гарантії.
Акції на підтримку полонених захисників «Азовсталі» не припиняються й досі. Фото: Aleksandr Gusev/SOPA Images/LightRocket via Getty Images
