• Головна
• Політика

Фото: Ратынский Вячеслав / УНИАН

Другий день поспіль народні депутати працюють у пленарному режимі. 16 серпня на порядку денному було більше 20 законопроєктів. Урядовий законопроєкт про повернення акцизного податку на пальне на рівні 100 євро за 1000 літрів депутати не змогли включити у порядок денний, хоч і двічі намагались це зробити. Ще чотири закони були відхилені.

Корегувальників вогню під заставу не випустять

На пленарному засіданні Верховної Ради 16 серпня народні депутати схвалили новий урядовий закон про державну статистику. Документ синхронізує українське законодавство у цій сфері з вимогами європейського законодавства.

Внесли депутати зміни у кримінальне процесуальне законодавство. Зокрема, парламентарі дозволили не випускати під заставу підозрюваних у коригуванні вогню та дезертирстві. Також парламентарі схвалили зміни до КПК щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з декриміналізацією діяння.

У той же час Верховна Рада провалила законопроект, згідно з яким за «п'яне» керування автомобілем могли притягнути до відповідальності через два роки. Більше того, не вистачило голосів, щоб відправити документ на повторне друге читання.

Лікарі, чиновники, журналісти отримають компенсацію за отримані травми

Але більшість рішень прийнято у першому читанні. Так, у першому читанні депутати підтримали законопроєкт щодо встановлення одноразової грошової виплати людям, які загинули або отримали поранення під час виконання своїх обов’язків у період дії воєнного стану. Документом пропонується виплачувати по 1 мільйону гривень у разі загибелі особи, 200-500-800 тисяч гривень - у разі встановлення ІІІ, II і І групи інвалідності відповідно. Передбачені і виплати у разі втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настала в результаті травми, контузії, – 100 тисяч гривень. Під дію документу потрапляє ціла низка осіб - від пожежників і лікарів до чиновників і журналістів.

- Є випадки загибелі та поранень під час виконання посадових обов’язків. Трагічний випадок, що спричинив значні втрати, стався на Миколаївщині, де окупанти влучили в будівлю ОДА і загинуло 38 державних службовців, є поранені, зниклі безвісти. Напередодні такі ж факти сталися у Харківській ОДА, де загинуло 29 держслужбовців при виконанні обов’язків у адмінбудівлі. Також працівники закладів охорони здоров’я продовжують забезпечувати надання необхідної медичної допомоги усім, хто її потребує. Ризикуючи власним життям, вони виконують свій професійний обов’язок, у тому числі в зоні ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих територіях. За період з початку повномасштабної війни до кінця квітня 2022 року під час виконання службових обов’язків загинуло 9 працівників закладів охорони здоров’я Житомирської, Київської, Миколаївської, Херсонської, Чернігівської областей, поранені 44 працівники (вогнепальні поранення, важкі поранення, включаючи травматичні ампутації та вогнепальні поранення в голову), - сказано у пояснювальній записці до законопроєкту.

Табу на салюти й петарди

За основу народні обранці прийняли законопроєкт, яким забороняється продаж та використання феєрверків, салютів і петард. Заборона не поширюється на використання піротехніки Збройними силами України, Національною поліцією та аварійно-рятувальними службами. Також документом пропонується заборонити проведення будь-яких заходів із використанням піротехнічних виробів та вибухових речовин за виключенням сценічних піротехнічних виробів Т1 та Т2, феєрверків класу F1, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму, який не перевищує 60 дБ.

- Звукові та світлові ефекти від використання піротехніки наносять шкоду психологічному здоров’ю населення у воєнний час через їхню подібність до звуків вибухів, особливо враховуючи частоту повітряних тривог на території країни та ймовірність ракетних обстрілів міст. Актуальними будуть контроль та обмеження використання піротехнічних виробів і після закінчення війни, оскільки у переважної більшості людей протягом тривалого часу буде зберігатися посттравматичний стресовий розлад, що виник в результаті переживання обстрілів під час воєнних дій, - сказано у пояснювальній записці до законопроєкту.

Нові підходи до національної ідентичності

У першому читанні депутати розглянули законопроєкт про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

- За роки незалежності України питання утвердження української національної та громадянської ідентичності лише розрізнено та фрагментарно висвітлювалося у законодавстві, що регулює відносини у різних сферах суспільного життя. Однак потреба комплексного та системного врегулювання зазначених питань значно актуалізувалася після 2013 року, коли кілька регіонів України зазнали військової агресії та були окуповані Російською Федерацією, а неефективність чинного законодавчого врегулювання цих питань стала очевидною,- сказано у пояснювальній записці до законопроєкту. Автори законопроєкту стверджують, що реалізація документу сприятиме:

• утвердженню української національної та громадянської ідентичності;
• формуванню активної громадянської позиції на основі поваги до прав людини, духовних цінностей українського народу, національної самобутності;
• формуванню та збереженню української національної ідентичності у громадян України, які належать до української нації, та закордонних українців;
• розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, збереженню їхньої національної ідентичності;
• розвитку патріотизму й формуванню, утвердженню та зросту оборонної свідомості й громадянської стійкості;
• вихованню у громадян України гордості і поваги до національних цінностей, розуміння їхньої важливості для становлення держави;
• усуненню впливу держави-агресора в інформаційній, освітній, культурній сферах України;
• активізації діяльності інститутів громадянського суспільства.