Кінець дипломатичних зв'язків із Малі: наскільки це критично для України
Після розгрому найманців «Вагнера» в Малі військова хунта цієї країни заявила про розрив дипломатичних відносин із Україною. Буцімто Київ причетний до того, що їхні союзники «вагнерівці» потрапили під вогонь повстанців-туарегів, які протистоять урядовим військам. Як Києву реагувати на цей крок?
Розірвали – нічого страшного
- Насамперед спокійно, і пам'ятати про свої національні інтереси. ПВК «Вагнер» - це вороги України, і в наших інтересах протистояти їм у будь-якій точці світу, де вони присутні. А те що Малі розірвали дипвідносини з нами – це зовсім не критично, - вважає експерт-міжнародник Тарас Загородній.
Експерт наводить для прикладу Ізраїль, який 70 років не визнають багато країн - і нічого. Але успішно розвиває свою державу та армію.
- Якщо у нас зараз немає потреби відновлювати стосунки з Малі, значить, поки що не треба. А в нас можуть бути інші важелі. Якщо, наприклад, хтось там захоче нашої пшениці. Думаю, тоді дипвідносини швидко відновлять. У світі все ґрунтується на національному інтересі. Якщо для нашої безпеки доведеться зіпсувати стосунки з кимось, то це не критично, – прогнозує експерт.
Країна постійних путчів
Колишня французька колонія Малі - одна з найбільших за розмірами та найбідніших держав Африки. Країна не має виходу до моря, значну частину її території займає пустеля Сахара. Населення сповідує іслам. Після здобуття незалежності 1960 року країна 23 роки управлялася військовими. Перші вибори відбулися 1992 року.
Скориставшись нестабільністю після чергового перевороту 2012 року, кочівники-туареги захопили північ країни з містом Конна. Французькі війська повернули територію під контроль центральної влади, яка у 2015 році за посередництва ООН уклала з туарегами мирну угоду, але окремі сутички тривають досі. До речі, тоді українці брали участь у миротворчій місії ООН у цій країні.
2020 року в Малі почалися масові виступи з вимогою відставки 75-річного президента Ібрагіма Бубакара Кейти. Їхні учасники протестували проти корупції, плачевного стану економіки та результатів парламентських виборів, які вони вважали фальсифікованими. У серпні 2020 року військові заарештували Кейту і доставили його на ту саму базу Каті, звідки він зачитав по телебаченню заяву про свою відставку, а потім виїхав до ОАЕ.
Світова спільнота засудили переворот, але багато малійців бурхливо раділи відходу непопулярного імператора. Військові сформували перехідну громадянську адміністрацію на чолі з Ба Ндао та заявили, що проведуть вибори через 18 місяців.
Але в ніч на 24 травня 2021 року Збройні сили Малі захопили вже президента Ба Ндао прем'єр-міністра Моктар Уану та міністра оборони Сулеймана Дукуре. Ассімі Гоїта, голова хунти, яка керувала малійським переворотом 2020 року, оголосив, що Ндао та Уану позбавлені повноважень і нові вибори відбудуться у 2022 році. Потім військова хунта заявила про перенесення президентських виборів у Малі, які мали відбутися в лютому 2024 року, на пізніший термін. Це третій державний переворот у державі за останні десять років (після воєнних переворотів 2012 та 2020 років).
Західноафриканська країна – одна з найбідніших на континенті. Фото: https://news.un.org
Повстанці-туареги – помірні ісламісти без фанатизму
Після цього перевороту значна частина півночі країни знову опинилася під контролем повстанців-туарегів. Рух «Постійні стратегічні рамки миру, безпеки та розвитку» (CSP-PSD) вийшов із угоди з урядом Малі. Повстанці-туареги раніше вимагали створення незалежної держави Азавад на півночі Малі, а тепер згодні на автономію у її складі.
Багато років триває збройний конфлікт між повстанцями-туарегами, які борються за незалежність Азавада з армією Малі та різними угрупуваннями ісламізму. Також бойові дії проти туарегів вели і радикальні ісламські організації "Ансар ад-Дін" та "Аль-Каїда".
Туареги - прихильники традиційного поміркованого ісламу і не мали прагнення захопити південну частину Малі, тоді як ісламісти проповідували ваххабізм, вимагали повного переходу до законів шаріату і планували використовувати Азавад як плацдарм для атаки на інші території.
Туареги становлять більшість населення Азаваду. Здебільшого вони населяють північ регіону і навіть долину річки Нігер. Туареги проживають також у сусідніх районах Нігеру, Малі, Алжиру, а також у Чаді та Лівії. Багато туарегів ведуть кочовий спосіб життя, займаються в основному тваринництвом.
"Вагнер" підтримує військову хунту Малі
На боці урядових сил Малі повстанцям-туарегам протистоять бойовики російської приватної військової компанії "Вагнер". Російські найманці присутні в Малі з 2021 року. У 2020 році владу в країні в черговий раз захопили військові, а через рік хунта запросила для забезпечення своєї безпеки ПВК «Вагнер». Причому ще 2021 року, коли найманці з'явилися в Малі, ООН оприлюднила заяву про їхні злочини в Африці. Зокрема, у Центральноафриканській Республіці ПВК «Вагнер» були причетні до масових страт без належного судового розгляду, довільних затримань, тортур, викрадень, насильницького переміщення цивільних осіб, нападів на цивільні об'єкти та агресії проти представників гуманітарних організацій.
До речі
Спілкувалися мало та рідко
Зовнішньополітичні зв'язки між Україною та цією африканською країною складалися епізодично. Самі дипломатичні відносини було встановлено 1992 року. Але обміну посольствами тоді не відбулося. Не було необхідності. Інтереси нашої країни спочатку представляв посол в Алжирі. Останнім часом ця функція лежала на Юрії Пивоварові - Надзвичайному та Повноважному Послу України в Республіці Сенегал, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Малі, Гвінейській Республіці та Гвінеї-Бісау за сумісництвом. Товарообіг між країнами також був відсутній. За даними Держстату України, у 2019 році він становив близько 41 млн доларів. Це навіть не крапля в морі, це піщинка в Сахарі, де і розташована більша частина Малі.
Єдиним тісним контактом між країнами можна вважати участь України у багатопрофільній інтегрованій місії ООН зі стабілізації в Малі (MINUSMA). 2019-го до MINUSMA приєднався український військовий контингент – близько 20 бійців та шести вертольотів Мі-8. 2023 року цей загін залишив країну після згортання всієї місії.
А тим часом
На тлі повномасштабної війни Україна посилила дипломатичну працю в Африканському регіоні. Україна хоче залучити велику підтримку африканських країн та приєднати їх до "формули миру".
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розпочав своє турне до деяких країн Африки. З 4 до 8 серпня Куліба відвідає Малаві, Замбію та Маврикій. Усі три країни міністр закордонних справ України відвідає вперше в історії.
Кулеба проведе переговори з керівництвом держав, міністрами закордонних справ, діловими та культурними колами. Головними темами буде розвиток двосторонніх відносин та участь африканських держав у відновленні справедливого миру для України.
У Малаві акцент переговорів буде зроблено на продовольчій безпеці: обмін досвідом та технологіями у сфері сільського господарства, гуманітарна програма Grain From Ukraine. У Замбії - двосторонні відносини та співробітництво у рамках міжнародних організацій.
"У Маврикії, яка є однією з найуспішніших економік Африки, особливою темою зустрічей стане залучення інвестицій та участь маврикійських бізнесів у відновленні України", - йдеться у повідомленні українського МЗС.
