Політолог Євген Магда: Трамп провалив свій візит до Китаю, а Путін може досягти мети
Нещодавній візит Дональда Трампа до Китаю, який світові аналітики називають безрезультатним, запустив справжню лавину дипломатичної активності: слідом за американським лідером свої поїздки до Піднебесної вже планує Володимир Путін і на черзі - лідер Сербії Олександр Вучич. Чому господар Білого дому раз за разом програє особисті зустрічі лідерам автократичного штибу, як його надмірне его шкодить національним інтересам США і чому в цій прагматичній грі тема України свідомо відсувається на другий план? Про це журналіст Коротко про поговорив із політологом, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.
Візит Трампа до Китаю був провальним
Політолог Євген Магда. Фото: ФБ Євген Магда
- Після візиту Дональда Трампа до Китаю туди зібралися й інші гості - російський диктатор Путін, президент Сербії Вучич... Чому?
- У кожного своя логіка. Тим паче що слабкість Трампа, яку він показав під час візиту, впливає на активність інших зовнішньополітичних гравців.
Путін під час свого візиту до Пекіна, очевидно, проситиме у Сі Цзіньпіна ресурси для продовження війни в Україні. З іншого боку, він хоче, щоб із ним якось більше рахувалися у світі, адже візит до китайського лідера ніби додає йому ваги. Крім того, він хоче отримати гарантії, що Китай не здійснюватиме експансію на російському Далекому Сході - у Примор'ї, де й так китайців зараз дуже багато, і по суті - це вже їхня територія.
Президент Сербії Олександр Вучич шукає підтримки у Пекіна, тому що у нього в Сербії є значні китайські інвестиції, і він хоче зберегти та посилити їх.
- А чи вдасться Путіну зберегти неформальну підтримку Китаю – приховані поставки комплектуючих для підприємств російського ВПК, який виробляє зброю для війни в Україні?
- Я не бачу причин, чому Китай має обмежувати свої можливості впливати на світ чужими руками. Тому цілком очевидно, що збереже.
- Тобто загалом, порівнюючи минулий візит Трампа і майбутню поїздку Путіна до Пекіна, російський диктатор отримає більшу вигоду, ніж президент США?
- Вони в різних вагових категоріях, і у Трампа були свої завдання, які він не виконав, а у Путіна будуть свої завдання, які він може виконати.
- Світові експерти та політики досить низько оцінюють результативність візиту Трампа до Китаю, навіть прямо називають його провальним, що ви про це думаєте?
- Цей візит не був відзначений жодними досягненнями. Тобто єдина заява про закупівлю Китаєм 200 літаків у Сполучених Штатів - це та «кістка», яку кинули, щоб заспокоїти американське суспільство, але не більше. А ті фотографії з китайськими подарунками, які американська делегація виклала в мережу, - це вже елемент пропаганди. Тому що це насправді просто робочі моменти, але коли вони стають відомими публічно, то це означає, що працюють пропагандисти, аби заретушувати реальний провал Трампа.
Трамп завжди програє в спілкуванні з лідерами-автократами
- А чого з самого початку добивався Трамп цим візитом?
- Його проблема в тому, що він намагається особисто впливати на зовнішню політику, замість того, щоб слухати тих, кого називають діп-стейтом (американська еліта, або глибинна держава). І це величезна проблема, тому що Трамп фактично покладається лише на власну інтуїцію, а треба покладатися на факти, дані розвідувальних служб, аналітиків у контексті національних інтересів. А з цим у Трампа все дуже погано.
- Ви згадали діп-стейт, але Трамп постійно воює з ним, вважаючи коренем усіх проблем США. Як він може дослухатися до нього?
- В тому-то й проблема, що він воює з діп-стейтом, замість того, щоб використовувати його потенціал. І ми маємо розуміти: якщо він не використовує потенціал діп-стейту, то, значить, і інші політичні актори в Сполучених Штатах його використовувати не можуть, тому що президент воює з ним. Крім того, коли візит Трампа ще тільки планувався, він сам та його адміністрація, напевно, розраховували, що буде більше успіхів на іранському напрямку, що вони на той момент уже практично притиснуть Іран «до нігтя». Але цього не сталося. І це ще одне свідчення того, що без діп-стейту, який працює з різноманітною інформацією, нічого домогтися неможливо. А Трамп думав, що він сам усе зможе легко вирішити, але так не сталося.
- Неозброєним оком було видно, що Трамп буквально «стелиться» перед Сі Цзіньпіном, засипаючи його відвертими лестощами про велич китайського лідера у світі. Чи подіяло це на самого Сі Цзіньпіна?
- Ясно, що це на нього ніяк не вплинуло. Він прагматик у зовнішній політиці, і такі примітивні лестощі на нього не діють. Це Трамп критично ласий на лестощі і думав, що всі інші світові лідери такі ж. Ні, всі лестощі Трампа відскакували від непохитної стіни прагматизму Сі Цзиньпіна, як горох від стінки.
- Тут напрошується паралель із візитами і зустрічами Трампа з Путіним. Виходить, що Трамп завжди пасує і «в чисту» програє особисті зустрічі з світовими лідерами автократичного штибу. Чому так відбувається?
- Тому що він спирається не на фактологічний та прагматичний інструментарій демократичного світу - знання, можливості, інформацію, а лише на відчуття власного его. Тому це і призводить завжди до програшу в спілкуванні з такими лідерами, як Сі Цзіньпін та Путін. А вони дуже добре вивчили всі слабкості нинішнього президента США - неймовірне его, нарцисизм та ласість на лестощі. Вони його хвалять, і Трамп «тече» від похвали і забуває, для чого він з ними зустрічається - для забезпечення національних інтересів Америки.
- Тобто це його така психологічна слабкість, через яку лідери-автократи ставлять його одразу на місце?
- Йому вже скоро 80 років, і його вже не переробиш. Тому він діє в такому ключі і буде діяти так завжди.
Для Трампа тема України вторинна, тому він і не піднімав її в розмові з Сі
- Візит Трампа покращив відносини США з Китаєм, чи вони все ж так і залишаються стратегічними противниками?
- Безумовно, вони залишаються противниками і такими будуть увесь час. Китай робить ставку на те, що він буде і надалі економічно рости. І ситуація в тій самій Ормузькій протоці зараз на руку Китаю, бо у них є великий запас пального та поставки з Росії.
- Президент США дав тривожний сигнал і для Тайваню, закликавши його не відстоювати свою незалежність. Чи означає це, що він відмовиться від його підтримки і віддасть його на поталу Пекіну?
- Повторюсь, Трамп діє без огляду на діп-стейт і діє на основі своїх власних думок і поглядів. І з цього треба виходити, і це треба розуміти.
- Значить, США при Трампу вже не будуть підтримувати Тайвань у разі китайської агресії?
- Напевно ми цього не знаємо, але якщо виходити з того, що Тайвань - лідер у світі з виробництва напівпровідників для найрізноманітніших виробництв, у тому числі і для виробництва зброї, то треба бути геть недалеким, щоб відмовитися від підтримки Тайваню.
- Тоді питання з іншого боку: чи не підштовхне ця позиція Трампа до агресії Китаю щодо Тайваню, буде він намагатися захопити острів чи ні?
- Пекін намагатиметься максимально швидко втягнути Тайвань у свою сферу впливу, тобто створити один Китай. Але це не означає, що це обов'язково буде військовим шляхом.
- Обидва лідери у своїх розмовах під час цього візиту згадували Україну лише мимохідь. Чи означає це те, що Трамп навіть не намагався переконати Сі Цзіньпіна відмовитися від підтримки Путіна?
- Нам уже давно треба відмовитися від очікувань того, що Україна завжди йтиме першим номером обговорень у світі, що існує глобус України. Трамп завжди діятиме у своїй власній парадигмі інтересів, де наша країна займає вторинне місце. Крім того, він себе вважає месією другого пришестя, ледве не порівнюючи себе з богом. Це відображення його свідомості, поглядів, відчуттів, тому на це треба відповідно реагувати.
