Закриття ТЦК та СП: наскільки це реально та чи можуть їх повністю замінити рекрутингові центри
Після виявлених численних порушень у Територіальних центрах комплектування (ТЦК) щодо обліку військовослужбовців у Раді запропонували найпростіший варіант боротьби з порушеннями – взагалі закрити ці центри. А замість них – залишити лише рекрутингові агенції. Наскільки це доцільно, Коротко про розповіли військові експерти.
Рекрутинг не може працювати без ТЦК
Іван Тимочко, військовий експерт, голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ:
- Є альтернативна пропозиція депутатам, які хочуть скасувати ТЦК. Парламентаріїв у нас більше 400. У кожного може бути по 20-35 узаконених помічників. Є ще апарат парламенту – це півтори тисячі людей. Водночас це 8-10 тисяч людей – ціла не те що бригада, а дивізія. І замість того, щоб навчати військових, як організовувати та вести оборону, нехай покажуть приклад і задіють їх на фронті та створять свою бригаду, наприклад, "Депутати "Лють".
А якщо серйозно, то ТЦК, окрім мобілізації, виконують ще й багато інших функцій. Від роботи з сім'ями військових, які зникли безвісти, до формування компенсаційних пакетів рідним загиблих, пораненим та інше. Рекрутингові центри таких функцій просто не мають! Крім цього, значна частина співробітників ТЦК направлена на фронт для звірки даних. Якщо депутати цього не розуміють, це погано.
А людину, яка звертається до рекрутингового центру, все одно направляють до ТЦК для звірки даних, проходження комісії та ін. Тобто рекрутингові центри та ТЦК взаємопов'язані, і розірвати цей зв'язок було б неправильно. Рекрутинг неспроможний замінити класичну мобілізацію. Але наші депутати цього чомусь не розуміють.
У ТЦК служать здебільшого ветерани-інваліди
Сергій Грабський, полковник запасу, учасник миротворчих місій, військовий експерт:
- Той, хто говорить про відміну ТЦК, абсолютно не розуміє його специфіки. Які 100 тисяч, які 10 бригад із співробітників ТЦК? Там же працюють переважно інваліди, які отримали поранення на фронті. І цим «грамотіям» із парламенту потрібно знати прописну істину, що на війні переважно воюють і впливають на її результат мобілізовані, а не добровольці з рекрутингових центрів.
Так, добровольці та контрактники витримали головний удар у перші роки війни, але тепер це роблять прості мобілізовані. Причому як із нашого, так і з ворожого боку. Де б Путін набрав на три роки одних десантників та морпіхів із тих 700 тисяч, які він уже поклав на фронті? Та й у нас головний резерв – це піхота, мобілізована із простих громадян.
А тут, чого гріха таїти, – мало хто хоче на фронт. Наприклад, багато говорили про Українську бригаду, яку хотіли набрати за кордоном із наших мігрантів. У Польщі назбирали поки що лише 700 осіб. А бригада – це 6-8 тисяч. Де брати інших? Лише через мобілізацію всередині України. Отже, ТЦК – це основне поповнення наших сил у цій війні.
Рекрутинг - це добре, от якби він тільки працював
Іван Ступак, військово-політичний експерт Українського інституту майбутнього:
- Звичайно, це красиво звучить, і було б добре, якби запрацювали повноцінні рекрутингові центри. Прийшов чоловік, вибрав рід військ, де хоче служити, і підписав контракт. Але насправді це зовсім не так.
Наприклад, новобранець розуміє тонкощі роботи з інтернетом, дронами та зв'язком, записується до кібервійськ або підрозділів управління БпЛА. А після цього його кидають на штурм ворожих окопів звичайним піхотинцем. І де він міг би більше принести користі? Знищуючи десятки одиниць ворога та його техніки з повітря, працюючи в комплексах радіоелектронної боротьби чи коли стане штурмовиком і загине у лобовій атаці. Тож заявити про тотальне запровадження рекрутингових центрів на словах – це одне, а на практиці – це поки що профанація.
На тему
Сучасна війна – це війна мобілізованих
Уповноважений Міністерства оборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець заявив, що мобілізація, коли військовозобов'язаний вирушає на фронт добровольцем, не замінить мобілізації з працівниками ТЦК.
Але найголовніша різниця між ТЦК та рекрутинговими центрами полягає у методах залучення людей до армії. Рекрутинг – це добровільний найм за контрактом, коли людина сама записується до армії. А якщо таких добровольців не вистачає, щоб відбивати агресію? Для цього і потрібні ТЦК – це здебільшого примусова мобілізація (людина зобов'язана захищати свою країну). Адже сучасні війни ведуться не стільки професійними військовими – десантниками чи морпіхами, а саме мобілізованими.
Загалом і для більшої ефективності військовий рекрутинг та мобілізація – це два паралельні процеси, але мета у них одна – комплектація Збройних сил України. Із цим згодні і більшість військових експертів.
