Кандидати в президенти Польщі – про Україну, біженців та свій інтерес у нашій війні
До першого туру президентських виборів у Польщі 18 травня залишається кілька днів, кампанія вступає у вирішальну фазу. Вибори супроводжуються яскравими виступами кандидатів, численними поїздками містами країни та дебатами на телебаченні. Тринадцять претендентів на пост глави держави, як повідомляє PolskeRadio, провели останні перед днем виборів дебати 12 травня, і практично всі вже висловилися не лише з питань житлової політики та абортів, що хвилюють поляків, а й про війну в Україні. Коротко про - про те, що саме говорять кандидати в президенти Республіки Польща про ситуацію в нашій країні.
Рафал Тшасковський: «Путін розуміє тільки мову сили, тому ми маємо його відлякувати»
Рафал Тшасковський. Фото: wikipedia.org
Як показало свіже опитування Інституту дослідження ринку та громадської думки IBRiS, лідером перегонів залишається чинний мер Варшави та кандидат від «Громадянської коаліції» Рафал Тшасковський, за якого готові проголосувати 31,5% виборців. Він займає помірковано проукраїнську позицію, наголошуючи на важливості підтримки України, але з урахуванням польських інтересів.
Тшасковський і раніше висловлювався проти відправлення польських військ до України: «Я не думаю, що це гарна ідея... Насамперед треба закінчити війну, і я сподіваюся, що вона закінчиться на вигідних для України умовах». Також кандидат пов'язав допомогу Україні із вирішенням історичних питань, таких як ексгумація жертв Волинської трагедії. Тшасковський підтримує членство України в ЄС та НАТО як частину польських державних інтересів.
На останніх дебатах Тшасковський заявив, що під час своєї роботи в Європарламенті завжди говорив, що Росія – це загроза, а Україна має бути буферною зоною між Польщею та Росією, і Росія не повинна виграти цю війну.
- Мир має бути підписаний на справедливих умовах, і саме це треба пояснювати Трампу, а не просто селфі з ним робити... Путін розуміє лише мову сили, тому ми маємо його відлякувати, маємо озброюватися і посилювати наші кордони, - пояснив Тшасковський.
Кароль Навроцький: «Ми не повинні впадати в ура-оптимізм щодо України у ЄС та НАТО»
Кароль Навроцький. Фото: wikipedia.org
Другий за популярністю кандидат у президенти Польщі з рейтингом у 23,6% від партії «Право і справедливість», історик та колишній директор Інституту національної пам'яті, займає скептичну позицію щодо України. Він заявив, що без вирішення питання Волинської трагедії (ексгумації та визнання відповідальності) Україна не може стати членом ЄС чи НАТО. Навроцький також заявив, що «Європа принесла війну в Україну» через помилки європейських еліт. Це викликало звинувачення на адресу Навроцького, що він підіграє російським наративам. Навроцький відбився запереченнями, що його позиція тримається на польських національних інтересах та історичній політиці, а не на активній підтримці України.
- Наш стратегічний інтерес – якнайдалі відштовхнути від нас загрозу неоімперської посткомуністичної Росії. Мир в Україні має бути тривалим та справедливим, а не просто відкладеною війною. Потрібно, щоб президент Польщі брав участь у переговорах… А ще ми не повинні впадати в ура-оптимізм щодо України у ЄС та НАТО. У нас у цій справі є національні інтереси, – заявив Навроцький 12 травня у теледебатах.
Славомир Ментцен: «Буде Крим українським чи російським – це не наш національний інтерес»
Славомир Ментцен. Фото: wikipedia.org
Кандидат від ультраправої «Конфедерації свободи та незалежності» значно поступається фаворитам президентських перегонів із 12,6% підтримки. Він конкретно висловлює антиукраїнські погляди, стверджуючи, що війна в Україні – "не наша війна". Ментцен вважає, що Польща не повинна підтримувати Україну, особливо у фінансовому плані, зокрема й українських біженців. Його риторика спрямована на залучення виборців, які скептично налаштовані до України.
- По-перше, Україна не має втратити незалежність, її не має завоювати Росія, бо ми не хочемо російських військ біля Перемишля чи Жешува. По-друге, ми не можемо увійти до цієї війни. Ми не хочемо, щоб гинули польські солдати, щоби на наші будинки падали російські бомби. А де саме проходитиме новий кордон між Україною та Росією і чи буде Крим українським чи російським – це не наш національний інтерес… Я виступатиму проти членства України в НАТО, - оголосив Ментцен.
Шимон Головня: «Україна має надати нам свої оборонні технології»
Шимон Головня. Фото: wikipedia.org
Маршал Сейму та лідер центристської партії "Polska 2050" займає помірковано проукраїнську позицію. Він критично ставиться до антимігрантської політики уряду Туска і вважає неприпустимим відмовляти у допомозі біженцям, які рятуються від війни. Його партія підтримує європейську орієнтацію Польщі, що передбачає непряму підтримку України.
На останніх дебатах Головня назвав мир в Україні «національним інтересом Польщі».
- Але це справедливий мир, а не такий, що хтось, хто вкрав 700 тисяч українських дітей та хоче зайняти п'ять областей незалежної України, зможе вийти з цього та сказати: «Нічого не сталося»… А з Україною треба говорити твердо, ми маємо три важливі інтереси: польські фірми мають отримувати контракти на відновлення України; ексгумації на Волині мають продовжуватися; Україна має надати нам свої оборонні технології, - пояснив Головня свою думку. Щоправда, пахне якимось примусом України на користь Польщі, але й шансів обійняти вищу посаду в державі, щоб проштовхувати цей жорсткий порядок денний, у Шимона Головні аж 8,6%.
І всі інші
Ще дев'ятьох кандидатів на пост президента Польщі можна вважати якщо не «технічними», то серйозно далекими від лідерів перегонів. Однак навряд чи вони залишать політикум, і їхня позиція щодо України звучатиме досить довго, щоб до неї дослухалися. Загалом бачення у тих, хто залишився, не особливо різняться – всі за якнайшвидше встановлення миру в Україні, за продовження ексгумації тіл жертв Волинської трагедії, за спрямування заморожених російських грошей на відновлення нашої країни, за участь у переговорах щодо України нарівні з президентом США Дональдом Трампом.
Хіба що журналіст Мацей Мацяк (незалежний кандидат, який підтримується «Рухом за мир та процвітання») та режисер Гжегож Браун («Конфедерація польської корони») висловлюються, як і Славомир Ментцен, не на користь України.
Мацей Мацяк: «Кожна розумна людина розуміє, що Україна цю війну програє. Що довше ця війна триває, то більше українців утратять життя, і після цієї великої трагедії вони почнуть шукати винних. Боюся, наші політики навряд чи зможуть захистити нас перед тезою, що це через вас, поляків, ми, українці, гинули… Ми повинні якнайшвидше зробити, як Угорщина та Словаччина – оголосити про нейтралітет».
Гжегож Браун: «У польських інтересах ми не повинні оплачувати чужу війну. Ми сьогодні віддаємо 5% ВВП на українців, на роззброєння польської армії. Крім того, за наші гроші розквітне німецький ВПК і буде створено європейський Вермахт».
За результатами опитування Інституту дослідження ринку та громадської думки IBRiS, ці кандидати за тиждень до виборів набирають 0,4% та 2,6% відповідно.
