18 травня у Польщі пройшов перший тур президентських виборів. За його результатами у другий тур пройшли два кандидати – прозахідний мер Варшави Рафал Тшасковський та правоконсерватор Кароль Навроцький. Вони набрали, відповідно, 31,36% і 29,54% голосів виборців. Чого чекати від другого туру, який пройде 1 червня, кому віддадуть свої голоси поляки і на що варто розраховувати Україні – у матеріалі Коротко про.
Обидва кандидати йдуть майже ніс у ніс. Тшасковський з початку виборчої кампанії вважався фаворитом перегонів, проте його результат виявився меншим за очікуваний. Він розраховував взяти у першому турі значно більше 30% голосів. У його штабі не приховували, що гарним результатом першого туру став би відрив від Кароля Навроцького щонайменше на чотири-п'ять процентних пунктів, а не півтора (як вийшло), що цілком вкладається в статистичну похибку.
І тепер головна інтрига другого туру полягає у тому, за кого віддадуть свої голоси виборці інших кандидатів. Рафалові Тшасковському можуть перейти голоси вибулих - спікера Сейму Шимона Головні (4,89%), а також двох кандидатів від лівих партій: Адріана Зандбера (5,2%) та Магдалени Беят (4,1%).
А ось результат його опонента Кароля Навроцького виявився помітно вищим, ніж у передвиборчих опитуваннях. І він ще може розраховувати і на голоси тих, хто голосував за вкрай правих у Польщі. А праві та вкрай праві кандидати набрали помітно більше голосів, ніж обіцяли передвиборчі прогнози.
"Польща коричневіє", - пише польське видання Gazeta Wyborcza. Праві та вкрай праві кандидати (включно з Навроцьким) у першому турі сумарно набрали понад 50% голосів виборців, що набагато більше, ніж у всіх ліберальних кандидатів разом узятих.
Тому Каролю Навроцькому можуть перейти голоси кандидата ультраправої антиукраїнської партії «Конфедерація» Славомира Менцена, який посів третє місце та отримав 15,4% голосів. І відверто антиукраїнського кандидата Гжегожа Брауна – 6,2% голосів поляків. А він – це гримуча суміш печерного антисемітизму, протестів проти «українізації» Польщі, перформансів на кшталт спалювання прапора ЄС у Катовиці чи проведення передвиборчого мітингу на цвинтарі бійців УПА на сході Польщі.
Тому спрогнозувати чиюсь перемогу зараз дуже складно. Хоча після закриття виборчих дільниць Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький у своїх промовах, адресованих прихильникам, уже говорили про себе як про майбутнього президента Польщі.
Різниця полягала тільки в тому, що мова Тшасковського була спокійною, умиротворюючою: мовляв, ми перемогли у першому турі, тепер йдемо за президентством у другому, все за планом, все гаразд.
Мова ж Навроцького була помітно агресивнішою. Він назвав виборчу кампанію нечесною і відразу запропонував своєму опоненту провести дебати - «одні та чесні». У пресі з'явилися припущення, що ці дебати можуть відбутися вже цієї середи.
Вибори президента у Польщі розцінюються як вирішальні, з погляду політичного вектора країни. Так, голові уряду Польщі Дональду Туску, який займає проєвропейські позиції, необхідна перемога Рафала Тшасковського, щоб реалізувати багато реформ, проти яких виступав, зокрема, чинний президент Польщі Анджей Дуда.
"Гра за все тільки починається. Жорстка боротьба за кожен голос. Ці два тижні вирішать майбутнє нашої батьківщини. Тому ні кроку назад", - написав Туск після першого туру у соцмережах.
Видання BBC приходить до висновку, що в ситуації, коли результат виборів висітиме буквально на волосині, вирішальне значення можуть мати поодинокі події, здатні принести тому чи іншому кандидату вирішальні частки відсотків голосів.
У цій ролі можуть виступити дебати: вважається, що вмілішим оратором є Рафал Тшасковський. Вирішальне значення для мобілізації виборців, можливо, матимуть дві багатотисячні демонстрації, які відбудуться рівно за тиждень до виборів, 25 травня. Рафал Тшасковський збирається йти на чолі "Маршу патріотів", Кароль Навроцький - "Маршу за Польщу".
Як це завжди буває із сусідами Росії, ця країна намагається вплинути і на вибори у Польщі. Міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський заявляв, що його країна стикається із безпрецедентною спробою втручання Москви у вибори президента. За словами Гавковського, роль Польщі як логістичного хаба допомоги Україні зробила її ключовою мішенню для російських диверсій, кібератак та кампаній дезінформації.
А у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) підтвердили, що Кремль активізував чергову фазу інформаційної війни проти європейського суспільства напередодні президентських виборів у Польщі.
«Головний інструмент Кремля – спецоперація під назвою Doppelganger ("Двійник"). Це одна з наймасштабніших і найтриваліших інформаційних кампаній Росії, спрямованих на країни ЄС та НАТО», - наголосили в ГУР МО.
Кремлівські спецслужби створюють сайти та сторінки у соціальних мережах, зовнішній вигляд та наповнення яких імітує реальні західні медіа. На таких ресурсах Москва під виглядом новин розповсюджує свою дезінформацію.
Основні меседжі, які розповсюджує Кремль, зводяться до закликів виходу Польщі з Євросоюзу, дискредитації уряду Дональда Туска та критики підтримки України. Паралельно з цим проросійські ЗМІ, називаючи Україну головним чинником хаосу в польській політиці, формують негативний образ нашої країни.
ДО УВАГИ
Незважаючи на те що у Польщі реальну владу має прем'єр-міністр, якого обирають за підсумками парламентських виборів, позиція президента країни також є важливою. Глава держави має вплив на зовнішньополітичний курс країни, призначає на посади прем'єр-міністра та членів його кабінету, а у разі війни є Верховним головнокомандувачем ЗС Польщі.
Він вирішує кадрові питання щодо послів, має право помилування, а також право вето на прийняті Сеймом закони. Останнє є дуже важливим, тому що правляча проєвропейська парламентська коаліція прем'єра Дональда Туска не має достатньо великої парламентської більшості, щоб скасувати президентське вето.
Ну й, крім усього іншого, президент Польщі є певним моральним покажчиком і "батьком нації".
Президент країни обирається у Польщі на п'ятирічний термін.
Reuters:
- Тшасковський і Навроцький зійдуться у вирішальному турі голосування, щоб визначити, чи Польща дотримуватиметься проєвропейського курсу, заданого прем'єр-міністром Дональдом Туском, чи наблизиться до більш націоналістичного порядку денного.
Al Jazeera:
- У другому турі стане зрозуміло, чи залишиться країна на проєвропейському шляху, чи схилиться ближче до шанувальників президента США Дональда Трампа.
Politico:
- Битва між Тшасковським та Навроцьким буде за те, хто зможе залучити виборців, які обрали одного з другорядних кандидатів у першому турі. Тшасковський ловитиме рибу серед прихильників центристських та лівих кандидатів, тоді як Навроцький сподіватиметься залучити підтримку вкрай правого Славомира Менцена, який посів третє місце з 14,8 відсотками.