• Головна
• Політика

Фото: УНИАН

Міністерство фінансів України сьогодні є архітектором життєво важливої реформи — побудови нової цифрової екосистеми управління державними фінансами. Цей проєкт, що реалізується за значної підтримки ЄС, має на меті повну прозорість та підзвітність, і саме від його успіху залежить довіра міжнародних партнерів та майбутнє фінансування країни.

На цьому тлі давня співпраця міністерства з одним із найбільших вітчизняних ІТ-постачальників, компанією IT-Enterprise, створює фундаментальний конфлікт. Компанія є фігурантом гучних публічних скандалів, пов'язаних із державними закупівлями, що демонструють практики, діаметрально протилежні тим, які Мінфін впроваджує у своїх нових системах.

Ризики в тендерах

Аналіз публічних закупівель за участю IT-Enterprise виявляє дві системні загрози: аномальне ціноутворення та технічне "замикання" замовника на одному постачальнику.

"Ліси України": Аномальна ціна

Найбільш резонансним став скасований тендер ДП "Ліси України" на ERP-систему. Факти є промовистими: було подано дві пропозиції — 88 млн грн від "ІНТЕЛЕКТ-СЕРВІС" та 227 млн грн від IT-Enterprise.

Попри колосальну різницю у 139 мільйонів гривень, дорожча пропозиція IT-Enterprise спочатку була визнана переможцем. Лише після значного суспільного розголосу та уваги медіа цю процедуру скасували. Цей випадок створив потужний репутаційний сигнал про ризики завищення цін у закупівлях компанії.

"Укрзалізниця": Технологічна "пастка"

Більш глибоку загрозу демонструє тендер "Укрзалізниці" на створення модуля розрахунку заробітної плати (вересень 2025). Тут ознаки викривлення конкуренції містяться безпосередньо у технічній документації, де було вказано, що модуль має бути "частиною комплексу IT-Enterprise".

Таким чином, відкритий тендер перетворюється на формальність для закупівлі у наперед визначеного постачальника.

Раніше в українських ЗМІ публікували інформацію, що один з власників ІT-Enterprise — Олексій Щербатенко — особиство приймає участь в корупційних схемах. Джерела стверджують про наявність "прямих контактів" Щербатенка з керівниками ІТ-департаментів у державних структурах.

Як приклад наводиться керівник ІТ-департаменту Фонду гарантування вкладів (ФГВФО) Андрій Бащев. Статті прямо пов'язують його контакти зі Щербатенком та значні статки його родини (елітна нерухомість, автопарк) з тим, що IT-Enterprise обслуговує Фонд

Статті стверджують, що Щербатенко "активно інтегрує себе в ділове та політичне середовище України". Як приклади наводяться: співвласність у бізнес-клубі (CEO Club) та його зв'язки з оточенням колишнього міністра інфраструктури Олександра Кубракова.

Джерела українських ЗМІ стверджують, що Щербатенко "старанно намагається вибудувати собі імідж досвідченого ІТ-підприємця та представника нової генерації українського бізнесу". Це підкріплюється публічними інтерв'ю, зокрема спільно з проєктом Дія.City. Припускається, що ця діяльність ведеться з розумінням того, що "врешті-решт йому... доведеться пояснювати БЕБ, СБУ, НАБУ "особливості" укладених договорів і завищені кошториси".

Парадокс Мінфіну: Дві несумісні стратегії

Саме на тлі цих скандалів виникає головний ризик для Міністерства фінансів, який полягає у конфлікті його власних стратегій.

Міністерство фінансів та IT-Enterprise пов’язує давнє партнерство, яке бере початок ще у 2015 році. Саме тоді Мінфін залучив розроблену компанією платформу SmartTender.biz до пілотного проєкту електронних закупівель — задовго до появи повноцінної системи Prozorro. Згодом SmartTender отримала офіційну акредитацію й стала одним із ключових майданчиків для проведення державних тендерів. В яких, за дивним збігом обставин, занадто часто почала вигравати IT-Enterprise.

З роками IT-Enterprise не лише зберегла статус технологічного партнера Мінфіну, а й розширила свою присутність у державному секторі, реалізуючи ІТ-рішення для обліку, управління фінансами та аналітики.

Саме вона стала розробником інформаційно-аналітичної системи LOGICA для місцевих бюджетів, на яку ЄС виділив лише у 2017-2020 роках 3 млн 160 тис. євро грантів. Система розроблена і впроваджена, про це Мінфін відзвітував.

Сама LOGICA як проєкт та система працює з 2019 року.

Здавалося б, перемога. Але диявол криється в деталях. В залежності від статусу розпорядника бюджетних коштів (а їх в Україні налічується 29733) кожен розпорядник має платити 3300-4500 грн на рік за обслуговування цієї системи. Заразом виходить 98-133 млн грн на рік. Отака от логіка.

Репутаційні та фінансові загрози для держави

Продовження співпраці з IT-Enterprise за "старою" моделлю, паралельно з побудовою "нової", створює прямі загрози для держави.

Як зазначається у джерелах, IT-Enterprise використовує "закриту модель просування", де компанія самостійно продає та обслуговує свої продукти, на відміну від відкритих систем SAP чи Microsoft .

Для держоргану це означає "технологічну пастку":

• Завищена вартість володіння (TCO): Навіть якщо початкова ціна впровадження конкурентна, подальша підтримка, оновлення та купівля нових модулів (як у випадку УЗ) відбуваються за монопольною, завищеною ціною, оскільки альтернативи у замовника вже немає.
• Втрата гнучкості: Орган стає повністю залежним від "дорожньої карти" одного постачальника і не може інтегрувати кращі чи дешевші рішення від інших компаній.

Репутаційні загрози: Втрата довіри донорів

Це найнебезпечніший ризик. Нова бюджетна екосистема Мінфіну — це зобов'язання перед ЄС та МВФ. Вона будується на принципах інтеграції з ProZorro, DREAM та E-Data для наскрізної прозорості .

Якщо Мінфін, який є обличчям цих реформ, водночас продовжує співпрацювати (навіть за історичними контрактами) з компанією, чия бізнес-модель, згідно з публікаціями, будується на непрозорих тендерах, це створює репутацію лицемірства.

Міжнародні партнери бачать, що міністерство говорить про відкритість, але толерує практики, що асоціюються у медіа з "привілеями «для своїх»" та "автоматизацією корупції".

Як прямо застерігають джерела, така репутаційна шкода може призвести до:

• Зниження довіри міжнародних інвесторів до українського ІТ-сектору загалом.
• Ускладнення доступу до міжнародного фінансування на відбудову.
• Погіршення умов кредитування від МВФ та інших ключових донорів.

Загроза для Міністерства фінансів полягає у фундаментальному конфлікті філософій. Мінфін будує прозоре майбутнє на гроші ЄС, використовуючи державні, відкриті для інтеграції платформи.

Водночас, будь-яка його співпраця з IT-Enterprise, що несе репутацію компанії із "закритими" системами та неконкурентними тендерами, підриває довіру до самої суті цих реформ і ставить під загрозу міжнародну підтримку, від якої залежить Україна.