5 лютого закінчується термін дії договору СНО-3 (або ДСНО, Договір про стратегічні наступальні озброєння ) - угоди між США та Росією, яка обмежувала стратегічні ядерні арсенали. А це може спровокувати нову гонку озброєнь. США та Росія разом володіють близько 86% світового ядерного арсеналу, а Китай активно нарощує свої ядерні сили, що додатково ускладнює можливість майбутніх домовленостей. Журналіст Коротко про розбирався, наскільки тривожний дзвіночок пролунав у цьому питанні для всього світу.
Договір про стратегічні наступальні озброєння СНО-3 було вперше підписано у 2011 році. У 2021 році його продовжили до 5 лютого 2026 року. Але в 2023 році президент Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів заявив про призупинення участі Росії в договорі і 28 лютого 2023 року підписав федеральний закон про зупинення дії СНО-3.
Договір встановлював ліміт у 1550 ядерних боєголовок і 700 носіїв для кожної сторони, а також передбачав інспекції та обмін даними. Саме цей механізм, на думку експертів, знижував ризик ядерної кризи. Крім цього, він включав взаємні інспекції США та РФ на військові ядерні об'єкти для взаємного контролю над ядерними озброєннями. Проте 2020 року через пандемію COVID-19 ці інспекції припинилися.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну переговори щодо продовження договору фактично зірвалися. У 2023 році Путін призупинив участь Росії в договорі та допустив поновлення ядерних випробувань. Інспекції так і не було відновлено.
У серпні 2022 року Росія відмовила США в інспекції своїх ядерних об'єктів, заявивши, що через санкції російські інспектори не могли отримати транзитні візи для візитів до США. 31 січня 2023 року Держдепартамент США звинуватив Росію у порушенні СНО-3.
Після того, як 5 лютого 2026 року закінчиться Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, обмежень на ядерні арсенали великої дальності більше не буде. Міжнародна ситуація може призвести до того, що Росія і США знову почнуть нарощувати кількість ядерної зброї, і це вперше з часів Холодної війни призведе до гонки ядерних озброєнь.
Натяки на нові гонки ядерних озброєнь вже є. Восени 2025 року Дональд Трамп несподівано наказав Пентагону якнайшвидше відновити ядерні випробування "на рівній основі" з іншими країнами. Про це стало відомо перед зустріччю Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном і незабаром після заяв російського диктатора Володимира Путіна про випробування нової крилатої ракети "Буревісник" та торпеди "Посейдон" з ядерними установками.
"Найбільшою зміною в галузі ядерної зброї є поява Китаю як виклику для США та Росії, володарів найбільших у світі арсеналів ядерної зброї", - вважає Вільям Мун, колишній старший менеджер програми "Спільне скорочення загроз".
Мун, який має досвід інспектування російських військових ядерних об'єктів, наголошує, що "без глибшого розуміння намірів Китаю США та Росія будуть нерішучі у питаннях обмеження ядерних запасів і, навпаки, прагнутимуть подальшої модернізації своєї ядерної зброї".
У вересні 2025 року Путін запропонував зберегти ще на один рік основні умови договору, включаючи обмеження кількості боєголовок до 1550 для кожної країни. Президент США Дональд Трамп позитивно відреагував на публічне звернення Кремля, заявивши, що це "хороша ідея". Але далі справа не пішла.
Президент США Дональд Трамп в інтерв'ю New York Times не висловив побоювань у зв'язку із закінченням терміну дії договору з Росією щодо обмеження стратегічних наступальних озброєнь СНО-3. Як і інтересу до продовження. "Якщо він закінчиться, значить закінчиться. Ми просто укладемо кращу угоду", - сказав Трамп.
Трамп заявив New York Times, що майбутній договір про обмеження ядерних озброєнь повинен включати також Китай - третю за розмірами ядерного арсеналу державу світу. У посольстві Китаю у Вашингтоні зазначили, що ця вимога "нерозумна і нереалістична", наголосивши, що Китай підтримує свій арсенал на "мінімальному рівні" і не бере участі в гонці озброєнь.
Видання The Wall Street Journal повідомляє, що зараз в оточенні Трампа склалося три точки зору щодо долі договору.
Прихильники першої точки зору пропонують повністю відмовитися від угоди та готуватися до конкуренції арсеналів разом із двома ядерними державами - Росією та Китаєм. За даними Пентагону, ядерний арсенал Китаю в 2024 році становив 600 боєголовок і може перевищити 1000 до 2030-го, а до 2035-го наблизитися до рівня США і Росії.
Друга точка зору - що США могли б погодитися на тимчасове продовження обмежень за умови поновлення передбачених договором інспекцій російських ядерних об'єктів, до яких РФ перекрила доступ з 2022 року.
Нарешті, третя група експертів виступає за ухвалення пропозиції Москви як тимчасового заходу, щоб виграти час для переговорів про нову, ширшу угоду за участю Росії та, у перспективі, Китаю.
Олександр Коваленко, військовий експерт:
- Зважаючи на все, зараз ні США, ні Росія не мають наміру продовжувати цей договір. Тому тимчасово, на якийсь історичний період, можна забути про такі домовленості. Але я не думаю, що це може призвести до якоїсь масштабної глобальної катастрофи - сама по собі Російська Федерація, навіть з урахуванням її наявності ядерного арсеналу навряд чи загрожуватиме.
І взагалі не такі договори офіційного рівня стримують країни від застосування цієї зброї. Є зовсім інші важелі впливу насамперед усередині самого ядерного клубу. І Росія не може піти проти нього, особливо у зв'язку з Китаєм, який питання застосування ядерної зброї чітко фільтрує, і це взагалі для них неприйнятна тема.
Чому Трамп не хоче підписувати? Тому що він хоче показати свою домінуючу роль у цьому процесі. З іншого боку, відсутність договору про обмеження ядерних озброєнь може запустити процес нових перегонів ядерних озброєнь. Це може стосуватися США, Китаю, Індії. І це може піти за двома напрямками: кількісним чи якісним оновленням ядерних арсеналів. Хоча, знову ж таки, ми зараз живемо у світі, де при владі у демократичній країні – США виявився автократ-диктатор із дуже своєрідною психологією, тому він може зробити вибір на користь кількісного примноження ядерних арсеналів.