М'який вихід із ЄС: чому його вимагають ультраправі політики Польщі
Однією з головних тем, яка впливатиме на результат другого туру президентських виборів у Польщі, стане питання ставлення поляків до Євросоюзу. У країні склалася парадоксальна ситуація – з одного боку поляки отримують потужне фінансування від Євросоюзу, а з іншого всіляко опираються політичному впливу Брюсселя і в питаннях, що їм нав'язуються: наприклад, відмовлятися від злотого на користь євро, приймати мігрантів з третіх країн тощо.
Перед другим туром (2 червня) основна боротьба - між проєвропейсько налаштованим Рафалом Тшасковським і Каролем Навроцьким, який більш критично ставиться до ЄС. Яка зараз склалася у Польщі картина по осі Варшава-Брюссель – у матеріалі Коротко про.
Полякам гроші Євросоюзу подобаються, а вказівки – ні
Зараз Польща отримує суттєві дотації з бюджету Європейського Союзу. З моменту вступу до ЄС у 2004 році Польща вже отримала астрономічну суму в 246 млрд євро. І ці дотації відіграють важливу роль у розвитку економіки та соціальної сфери країни.
Останнє рішення у справі євросоюзного бюджету передбачає, що Польща отримає загалом майже 160 млрд євро в 2021-2027 роках. З цієї суми 125 млрд євро – це безповоротні дотації. Це найбільше фінансування Польщі в історії.
І зараз експерти зазначають, що завдяки саме цим кредитам Польща стала однією з найбіш розвинених країн Євросоюзу, а за деякими показниками навіть випередила їх, ставши, своєрідною європейською Південною Кореєю. Так дороги в країні навіть краще, ніж у Німеччині. А ще у Польщі немає такого напливу мігрантів із третіх країн, з біженців тут переважно українці.
Здавалося б, поляки мають бути вдячні Євросоюзу за такі сильні фінансові впливи. Але ні, вони, особливо електорат правих та ультраправих кандидатів і партій, хочуть отримувати від ЄС гроші, але прагнуть вийти з політичного впливу Брюсселя.
Недарма перший тур президентських виборів показав стрімке зростання популярності таких політсил. Загалом праві та ультраправі кандидати в президенти набрали в першому турі президентських виборів близько 50% голосів виборців, у той час, коли ліберальні кандидати в сумі не дотягують до цієї цифри.
Бій за 20% голосів
Напередодні другого туру виборів розгортається боротьба між двома кандидатами, що пройшли у другий тур, за електорат ультраправих. А ті, розуміючи значущість своєї «золотої карти», вимагають підтримати їхні вимоги, які вже охрестили в Польщі «м'яким виходом» з Євросоюзу.
Так, наприклад, Славомір Менцен зі своїми майже 15% голосів у першому турі вимагав підтримати всі його вимоги у двох учасників другого туру – Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького. Погано те, що майже всі ці вимоги суперечать консолідованій позиції Євросоюзу. Тільки щодо України Менцен вимагає, щоб Євросоюз відмовився від її підтримки, щоб не приймали до НАТО, а ще проти передачі будь-яких повноважень польської влади органам Європейського Союзу.
"Я не підпишу ратифікацію будь-яких нових договорів ЄС, що послаблюють роль Польщі", - заявив він.
Ще ультраправіший кандидат Гжегож Браун взагалі зажадав скасування майже всіх принципів Євросоюзу в Польщі. Він вимагав відмовитися від міграційного пакту Євросоюзу та заборонити легальну та нелегальну імміграцію до країни. Він також вимагає відмовитися від «зеленого курсу» Європи, спрямованого на відмову від копалин, виступає проти абортів та ЛГБТ. І ці вимоги ультраправих у першому турі у сумі де-факто підтримали 20% поляків.
Кандидати у президенти Польщі «у полоні» у ультраправих
І обидва кандидати – правий Навроцький та ліберал Тшасковський заявили, що готові тією чи іншою мірою підтримати вимоги ультраправих лідерів. "Я приймаю запрошення і готовий підписати ці пропозиції», - вже заявив Кароль Навроцький. Він же сказав, що також не бачить для України місця ні в ЄС, ні в НАТО,
"Я бачив вимоги пана Менцена. Я розумію, що це питання, які важливі для нього і які важливі насамперед для його виборців. З багатьма з цих вимог я згоден, тому думаю, що проблем не буде", – змушений був заявити ліберальний та проєвропейський кандидат Рафал Тшасковський.
Теми абортів і прав ЛГБТ він поки що обходить стороною, натомість у його риториці з'явилися нехарактерні досі заяви про необхідність економічного патріотизму, а ще він виступив проти введення сексуальної освіти до шкільних програм як окремий обов'язковий предмет.
Зрештою, на одній із зустрічей із виборцями Тшасковський виступив за позбавлення громадян України, які не працюють у Польщі легально, державної допомоги у розмірі 800 злотих (200 доларів) на кожну дитину. І сам факт цієї заяви називають симптоматичним: досі риторика про позбавлення держпідтримки біженців із сусідньої охопленої війною країни була долею ультраправих політиків із тієї ж самої «Конфедерації» Мнецена чи Брауна.
Думка експерта
Олег Саакян, експерт-міжнародник
- Конфліктність із Євросоюзом – це не лише польська даність зараз, а й загальноєвропейський тренд опору централізації з боку Брюсселя. Наразі спостерігається динаміка протестів проти «брюсселецентричних» зусиль керівництва ЄС.
Друге – країни Євросоюзу, особливо зі Східної Європи, звикли до вкладень у їх економіку коштів Євросоюзу, які й становлять їхній добробут. Вони до цього звикли, але забули, кому цим зобов'язані. Для них ситне життя в Євросоюзі вже є простою даністю, і тепер вони кажуть, що вони можуть усі і без Євросоюзу, а він лише «нас експлуатує». Вони забули, як було до вступу до ЄС. Це просто свідчить про безвідповідальність польських еліт.
А тут ще слід зважати на «польський гонор», з яким ультраправим легко грати. Тому зараз цілком логічно виглядає польський правий, антиукраїнський та антиєвропейський крен. Але навіть якщо й переможе правий кандидат Кароль Навроцький, то великих змін у Європі та Україні від Польщі боятися не варто. Будуть окремі деструктивні заяви, але генеральна лінія залишиться тією самою. Правому президентові потрібно буде консолідувати поляків, як правих, і ліберальних.
