Від 425 000 гривень до 10 років в’язниці: як хочуть карати порушників санкцій і їх помічників
У першому читанні Верховна Рада проголосувала законопроєкт, ініційований президентом Володимиром Зеленським. Йдеться про запровадження кримінального покарання за порушення санкцій або спробу їх обійти. Яка пропонується відповідальність і кого вона може стосуватися - з’ясовувала журналістка Коротко про.
Назустріч вимогам Євросоюзу
Законопроєкт був зареєстрованій у Раді 14 січня цього року. Карна відповідальність за маніпуляції з економічними або іншими обмеженнями, накладеними на особу, – це не наше ноу-хау, а ще один крок до Європейського Союзу. У Міністерстві юстиції розповіли, що у квітні 2024 року ЄС ухвалив директиву, яка зобов’язує всі країни-члени криміналізувати порушення санкцій.
«Подібні закони вже діють у США, Великій Британії, Канаді та інших країнах. Тепер і в Україні діятиме такий правовий механізм, що забезпечуватиме відповідальність за порушення застосованих державою санкцій, їх умисний обхід та посилення ефективності санкцій в інтересах національної безпеки України", підкреслили у Мін’юсті.
У пояснювальній записці до законопроєкту також є посилання на вимогу ЄС і на те, що санкційні механізми в Україні запроваджені давно, а можливості карати за нехтування ними в Кримінальному та Адміністративному кодексах дуже обмежені.
Якщо закон буде прийнятий в цілому, все значно спроститься. До Кримінального кодексу України буде включена нова стаття - 114-3, яка визначатиме покарання, а до Закону України «Про санкції» - перелік діянь, за які каратимуть.
Як каратимуть
Пропонована стаття 114-3 має зайняти своє місце в розділі «Злочини проти основ національної безпеки України». Слідство по таких веде СБУ. Злочином вважатимуться оборудки з підсанкційними активами вартістю вище 151 400 гривень.
- Штраф у 425 000 – 850 000 грн або позбавлення волі на строк від 2 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років - за невиконання, перешкоджання виконанню санкцій, їх умисний обхід.
- Штраф у 1 275 000 – 2 040 000 грн або позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з позбавленням права обіймати посади від 10 до 15 років – за діяння, вчинене службовою особою, особою, яка надає публічні послуги, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб.
- Позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з позбавленням права обіймати посади від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої – за діяння, вчинене організованою групою осіб або службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Четверта частина статті звільняє від відповідальності особу, яка повідомила про злочин до офіційного оголошення їй підозри. На організаторів оборудок ця пільга не поширюється. Наприклад, якщо керівник правління банку дав наказ підлеглим відкрити рахунки підсанкційній особі, а потім сам на своїх і настукав, він все одно сидітиме.
Показово: злочини по ст. 114-3 не матимуть строків давності, за ними допускається спецконфіскація, тобто вилучення за рішенням суду майна до обвинувального вироку або без такого.
За що каратимуть
Зміни до Закону «Про санкції» передбачають такі форми порушення та обходу санкцій:
- придбання заблокованих активів або вчинення дій щодо їх переміщення, приховування чи маскування,
- доведення до банкрутства чи фіктивне банкрутство суб'єкта господарської діяльності, щодо якого чи щодо кінцевого бенефіціарного власника якого застосовано санкцію у виді блокування активів.
Якщо йдеться про порушення санкцій, то каратимуться як умисні, так і скоєні з необережності діяння. Щодо обходу санкцій, то передбачається, що вони виключно умисні.
За те, щоб взяти законопроєкт за основу, проголосували 254 народні депутати. Проти документу тисли кнопки представники міжфракційного об’єднання «Розумної політики».
- Ми послідовно виступаємо проти застосування санкцій до громадян України - це суперечить Конституції та може використовуватись як інструмент політичного тиску. До того ж, цей проєкт ставить під загрозу звичайних громадян чи підприємців, які навіть не знають, що надають послуги підсанкційній особі! – наголосив голова міжфракційного об‘єднання Дмитро Разумков.
Реєстр санкцій вам в допомогу
- Я не знаю успішних кейсів, коли б підсанкційній особі вдалося реалізувати арештоване майно, бо майже сто відсотків з таких вже мали кримінальні провадження, по яких накладалися арешти. Цей законопроєкт, на моє бачення, має більше політичний характер. Але він дійсно створює ризики. Припустимо, людина купує автомобіль. Машина ще не знаходиться під арештом, але на власника вже накладені санкції, які забороняють будь-які дії з майном. Такі ситуації малоймовірні, але припустимі. Покупець стає співучасником злочину, - каже адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Володимир Адонін.
Володимир додає, що ризики є, зокрема, і у адвокатів.
- Закон не забороняє, що в інтересах підсанкційної особи договір з адвокатом підпише його родич. Але ж відкриваються більші можливості тиску на адвоката. Його теж можуть звинуватити у допомозі в обході санкцій. Те ж саме стосується юридичних послуг іншого характеру.
Більш пильними у виборі партнерів та клієнтів мають бути бізнесмени. Довідок про «непідсанкційність» ще не вигадали, тому адвокат радить перевіряти клієнтів у Державному реєстрі санкцій.
- Товариствам варто самим розробити і затвердити механізм перевірки потенційного контрагента. Бо якщо потім він підпаде під санкції і будуть претензії з боку СБУ, показати: ми підстрахувалися, на момент початку ділових стосунків все було в порядку.
В тему
В світлі такого закону, якби його вже було ухвалено, цікаво могла виглядати ситуація зі спробою Марини Порошенко відсудити у Петра Порошенка половину майна. З одного боку, вона має право вимагати розпоряджатися своєю часткою від понад 17,1 млрд гривень, бо не знаходиться під санкціями. З іншого, і цього ніхто навіть не приховував, допомагала чоловікові вивести половину активів з-під накладених обмежень. Яке право видасться сильнішим, залишається тільки ворожити.
Нагадаємо, Крижопільський районний суд закрив справу за позовом Марини Порошенко через відсутність предмета спору. "У нас є план Б, якщо не спрацює - буде план С», - прокоментував це Ілля Новіков - адвокат Петра Порошенка.
