Історичний крок НАТО: 5% ВВП на оборону – що це означає для Європи та України?
На саміті НАТО, що відбувся 24-25 червня в Гаазі, лідери країн Альянсу ухвалили історичне рішення - розпочати інвестувати 5% свого ВВП в оборону. Журналіст Коротко про розбирався в значимості цього рішення.
1. Про які суми йде мова та куди підуть гроші?
У декларації саміту союзники зобов'язуються щорічно інвестувати 5% ВВП на основні оборонні потреби, а також витрати, пов'язані з обороною та безпекою до 2035 року. Інвестиції забезпечать сили, можливості, ресурси, інфраструктуру, бойову готовність та стійкість, необхідні для стримування та оборони відповідно до трьох основних завдань: стримування та оборона, запобігання кризам та їх врегулювання, а також загальна безпека. Раніше цільовий показник на оборону європейських країн становив 2% ВВП.
Як йдеться у дослідженні "Військовий баланс" британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), 2024 року оборонні витрати в Європі зросли на 11,4%, а за останні десять років збільшилися на 50%. І якщо європейські члени НАТО збережуть темпи зростання на рівні 2024 року, то витрати на оборону досягнуть в середньому 3% ВВП і зростуть на 241 млрд євро протягом п'яти років. А якщо витрати збільшаться до 5%, то у грошовому еквіваленті вони становитимуть 723 млрд євро протягом десяти років. Є надія, що фінансування отримають справді критично важливі напрямки – ППО та супутникова розвідка, в яких зараз США незамінні.
5% зобов'язання включатимуть дві основні категорії інвестицій в оборону. 3,5% із цих сум підуть на традиційні військові потреби: війська, зброю, снаряди та ракети. А ще 1,5% припаде на "суміжні з військовими" проєкти: покращення доріг та мостів, екстреної медичної допомоги, кібербезпеки та громадянської стійкості.
2. Чи означає це, що Європа більше готуватиметься до війни?
За інформацією видання The New York Times, розвідки кількох країн попереджають про реальну загрозу Росії для Європи вже за три-п'ять років. І згода збільшити витрати на оборону має перетворитися на реальні військові можливості. Тому у підсумковій декларації саміту більшість членів НАТО погодилися з формулюванням, що Росія становить загрозу євроатлантичній безпеці.
"Загарбницька війна Росії проти України та її наслідки для європейської та глобальної безпеки є екзистенційним викликом для Європейського Союзу. Для досягнення своєї мети – рішучого посилення оборонної готовності Європи протягом наступних п'яти років – Європейська рада проаналізувала прогрес у виконанні своїх попередніх висновків", – йдеться у висновку Євросоюзу після саміту НАТО.
3. Чи можна вважати, що НАТО виходить на новий етап розвитку?
І так, і ні. Президент США Дональд Трамп заявив, що цей саміт НАТО "був величним, найбільш об'єднаним та продуктивним в історії. Чудовий день із неймовірними та турботливими лідерами". Але якщо відкинути звичне вихваляння Трампа, сам факт узгодження витрат у розмірі 5% на оборону, як зажадав американський президент, показує, що відцентрові процеси в НАТО дещо призупинилися.
З іншого боку, не всі країни-члени НАТО пішли на цю вимогу США. Угорщина, наприклад, утрималася. А Іспанія домовилася з Альянсом про виключення із вимоги щодо витрати 5% ВВП на оборону. "Витрати у розмірі 5% були б не пропорційними і не потрібними. Ми повністю поважаємо законне бажання інших країн збільшити свої інвестиції в оборону, але ми не робитимемо цього", – сказав прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес.
Знову ж таки, на відміну від минулорічних декларацій, у цій немає згадки про "Росію-агресора", яка веде загарбницьку війну в Україні. США при Дональді Трампі заблокували таку згадку вже у кількох міжнародних документах, наприклад, у резолюції Генеральної асамблеї ООН. Як зазначають європейські дипломати, все це робиться, щоб уникнути відкритих розбіжностей між президентом Дональдом Трампом та союзниками.
4. Чи будуть США захищати союзників по Альянсу у разі нападу?
Американський президент Дональд Трамп на саміті НАТО в Гаазі підтвердив свою прихильність до статті 5 і назвав обіцянку держав-членів про виділення 5% від ВВП на оборону "великою новиною". У відповідь на питання про відданість статті 5 Договору про НАТО Трамп відповів: "Ми з ними (з державами-членами Альянсу. - Ред.) до кінця". Стаття 5 є фундаментальною основою НАТО, утвореною для захисту Західної Європи від Радянського Союзу під час "Холодної війни".
І всі інші країни-члени Альянсу у підсумковій декларації також висловили "непохитну відданість 32 країн колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору, – що напад на одну країну є нападом на всіх".
5. Яка вигода від цих рішень для України?
Головна вигода від рішень саміту для України полягає у тому, що у підсумковій декларації саміту члени НАТО прописали: "Союзники підтверджують свої незмінні суверенні зобов'язання надавати підтримку Україні, чия безпека сприяє нашій, і з цією метою враховуватимуться прямі внески в оборону України та її оборонну промисловість з розрахунку витрат союзників".
Тобто майже всі європейські країни НАТО підтримують Україну та прагнуть посилити тиск на Росію.
І якщо в короткому комюніке саміту не згадано про перспективу майбутнього членства України в НАТО, що, ймовірно, стало реверансом у бік Дональда Трампа, який виступає проти цього, але генсек НАТО Марк Рютте підкреслив давню обіцянку НАТО щодо приєднання України: "Ми підтримуємо Україну в її прагненні до миру і продовжимо допомогати на її незворотному шляху до членства в НАТО".
