Вже понад місяць росіяни з дня на день збільшують кількість дронів, якими вони атакують українські міста. Хоча ті санкції, які вже накладені на Росію, мали б призвести до протилежних наслідків. За простою логікою, вони були покликані зменшити поставки до країни-агресора комплектуючих для створення дронів. Чому це не відбулося і як Москві вдається збільшувати виробництво безпілотників – у матеріалі Коротко про.
Усі джерела та компетентні спікери, що мають відношення до використання БпЛА, сходяться на одному – Росія нарощує виробництво дронів. Українська військова розвідка стверджує про наявність у неї документів, згідно з якими ворог планує збільшити виробництво безпілотників до 500 на день.
А начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зазначав, що Росія нарощує виробництво дронів і вже запускає по Україні майже по 500 БпЛА за одну ніч. За даними розвідки, зараз Москва має 6 тисяч ударних безпілотників типу "Герань-2" (Shahed-136), "Гарпія-А1" та понад 6 тисяч імітаторів ("Гербера").
Тобто факт залишається фактом – Росія значно наростила виробництво дронів, що несе пряму загрозу для України. Але як це можливо, коли вона вже понад десять років перебуває під санкціями, які були значно посилені з початку її повномасштабного вторгнення в Україну?
Військовий експерт Олександр Коваленко також підтверджує, що з початку 2025 року Росія наростила інтенсивність виробництва та використання безпілотників.
- У червні був абсолютний рекорд використання росіянами БпЛА. Тоді було понад 5 тисяч нальотів дронами-камікадзе «Шахед-136», а також дронами-приманками «Гербера». Я думаю, що в липні може бути понад 5 з половиною тисяч. І вони й надалі намагаються масштабувати виробництво дронів, - каже військовий фахівець.
Крім того, за його словами, росіяни використовують елемент накопичення.
- Тобто не кожного дня ми бачимо 180 дронів у небі, а бувають дні, коли там 100, 90, 80. Минулого тижня в один із днів було менше 40. І це говорить про накопичення, яке триває у них 3-4 дні. А потім вони влаштовують більш масований наліт на 400 дронів. Напевно, хотіли б влаштовувати нальоти по 500 дронів, але їхні виробничі потужності не дозволяють їм це робити щоночі. Тому вони накопичують, - пояснює Коваленко.
Як росіянам вдається збільшувати виробництво дронів? Перш за все тому, що Москві, попри все, вдалося перевести свою економіку на "військові рейки". А коли економіку переводять на "військові рейки", різко збільшується загальний обсяг військової продукції на шкоду цивільній. Тому що для більшості мирних галузей військово-промисловий комплекс (ВПК) у статистиці перетворюється на головний локомотив усієї економіки.
Економічні експерти вже зараз повідомляють, що більше третини зростання російського внутрішнього валового продукту (ВВП) забезпечують саме підприємства військово-промислового комплексу (ВПК) та суміжні з ним галузі.
Інститут вивчення війни (ISW) нагадує, що ще майже півтора року тому російський диктатор Володимир Путін закликав до широкої соціальної та економічної мобілізації в Росії. Аналітики ISW зазначають, що зараз Росія здійснює набагато більш поступову, але ефективну мобілізацію своєї оборонно-промислової бази.
Як зазначає ВВС, ще у 2024 році Держдума РФ у першому читанні схвалила проєкт федерального бюджету на найближчі три роки. У 2025 році російська влада збирається витратити на війну рекордні 13,5 трлн рублів, а на силові структури загалом – ще 3,5 трлн. А федеральний бюджет на 2025 рік визначає новий пострадянський рекорд обсягу військових витрат. На четвертому році війни з Україною Росія планує витратити на оборону та безпеку 40% видатків бюджету, що набагато більше, ніж на освіту, охорону здоров'я та «соціалку», разом узяті.
Цей факт підтверджує і швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung, яке зазначає, «що Росії вдалося швидко перевести економіку на "військові рейки", завдяки чому вона випускає більше зброї». А британське видання The Telegraph також підтверджує, що Росія досягла величезного прогресу у виробництві дронів. І їй вдалося збільшити виробництво з 300 БпЛА на місяць торік до 100 одиниць на день цього року.
- Вони вже давно перевели свою економіку на "військові рейки". Цей процес почався ще у 2022 році. Це означає, що підприємства, наприклад, де робилися цивільні автомобілі, трактори, переводяться на виробництво танків та бойових броньованих машин. Зараз цей процес досяг свого апогею. Але загалом, перехід економіки на військові рейки – це якась остання можливість, коли іншого виходу просто немає, - каже Олександр Коваленко.
А ось Україна та Європа, за його словами, цього повністю не зробили.
- У нас збережений експортний потенціал та поповнення бюджету за рахунок експорту та імпорту, тобто звичайних торговельних відносин з іншими країнами. А в Росії цього майже вже немає по більшості підприємств, хіба що в енергоресурсній галузі вони ще щось експортують. А по більшості інших галузей цивільного призначення у неї експорт та виробництво впали, - пояснює експерт.
Крім цього, Росії вдалося залучити інші країни до поставок компонентів для її FPV-дронів. Йдеться про Китай. Голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко повідомив, що Китай постачає спеціальні компоненти, порох і верстати на 20 військових заводів Росії. За словами Іващенка, у 2024-2025 роках зафіксовано щонайменше п’ять фактів співпраці РФ з КНР в авіаційній галузі. Йдеться про обладнання, запчастини та документацію. У шести випадках відбувалися великі поставки спецхімії.
Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що в безпілотниках типу "Герань-2" все більше фіксують китайські електронні компоненти. Там зазначили, що в дронах, перехоплених у травні 2025 року, частка електроніки з Китаю досягла 60-65%.
- Китай допомагає Росії верстатами, мікрочипами, мікросхемами, напівпровідниками, майже всім. Навіть FPV-дронами, які використовують росіяни. Минулого року вони використовували в зоні бойових дій приблизно 250 у середньому FPV-дронів на добу. Зараз цей показник наближається до 800 щодоби. І це також стосується і дронів-камікадзе іншої продукції такого типу. Тобто вони отримують з Китаю все необхідне, - стверджує Олександр Коваленко.
В Україні у 2024 році на базі платформи "Brave 1" розробляють дрони-перехоплювачі проти розвідувальних безпілотників армії РФ. Ключові вимоги до розробки – здатність збивати повітряні цілі, що летять на швидкості до 150 км/год та на висоті до 1500 метрів включно. Йдеться про створення аналога зенітної ракети, тобто дрона-камікадзе протиповітряної оборони. Загалом Україна планує цього року більш ніж подвоїти внутрішнє виробництво дронів до п'яти мільйонів одиниць.
Але це має бути комплексний підхід до збільшення засобів протиповітряної оборони. І також використання нетрадиційних методів перехоплення.
- Наприклад, зенітні дрони, розширення можливостей вогневих мобільних груп, розширення їх штатної комплектації. Тобто, щоб мобільні вогневі групи не тільки мали кулемети для перехоплення, а щоб були переносні зенітні ракетні комплекси та інші засоби ураження. Зрештою, це початок виробництва власних засобів протиповітряної оборони, хоча б малого радіусу дії зенітних або зенітно-ракетних комплексів. Це створення повітряних мобільних груп, які б використовували легку турбогвинтову авіацію для перехоплення дронів. Тобто це великий комплекс дій, який потрібно виконувати. Тим більше, що ці можливості у нас є, і є такі напрацювання, - пояснює Олександр Коваленко.