Експерти про підсумки Стамбула-3: Добре, що за 38 хвилин хоч про обмін домовилися
Під час третього раунду перемовин між Україною та Росією Київ запропонував свої умови завершення війни, які зводилися до припинення вогню на фронті, організації особистої зустрічі президента України Володимира Зеленського з російським диктатором Володимиром Путіним, а також обміну полоненими та повернення викрадених Росією дітей.
Російська сторона проігнорувала заклик до припинення вогню, дала зрозуміти, що до зустрічі Зеленського та Путіна ще далеко, але погодилася продовжити обміни. І запропонувала й надалі обговорювати український та російський меморандуми щодо досягнення миру, які навіть за словами керівника російської делегації Мединського «дуже далекі один від одного».
Журналіст Коротко про дізнавався думку українських експертів щодо цієї зустрічі.
Тарас Загородній, керуючий партнер «Національної антикризової групи»:
– Не можна сказати, що ця зустріч абсолютно нічого не дала. Домовилися та проводять обміни полоненими. На цьому етапі це максимум, чого можна було досягти. Ключова проблема – категорична протилежність цілей України та Росії – залишилася. Київ вимагає того, що підтримали США та Європа, а Москва відмовляє припиняти вогонь і продовжує нав'язувати нам жорсткий ультиматум: віддати їм чотири наші області, роззброїти армію та відмовитися від вступу до НАТО.
Україна показала усьому світу свою конструктивну позицію, а Росія – ні. І це також результат. Але загалом, поки Путін буде при владі, нічого не зміниться. Він не хоче зустрічатися не лише з Зеленським, а й із Трампом та Ердоганом. Це для нього приниження, і він навряд чи піде на це. Максимум, на що він погодиться, то це на вирішення якихось гуманітарних питань на кшталт обмінів полоненими. І то лише заради того, щоб виграти час та перегрупувати свої війська. А в Росії так побудована вся політика: якщо перша особа назвала умови припинення вогню, то всі інші повинні дотримуватись його наказу.
Іван Ступак, військово-політичний експерт Українського інституту майбутнього:
- Зустріч української та російської сторін тривала лише 38 хвилин, і навіть це показує, що не було можливості домовитися про щось. Тому результату немає від слова «зовсім», крім домовленості про обмін полоненими. Наразі просто немає передумов для якогось результату у мирних переговорах. У Росії – успіхи на фронтах, вона наступає і не має бажання чимось поступатися. Там вважають, що український фронт поступово продавлюється, і такої підтримки України з боку Заходу, яка була раніше, зараз може вже й не бути. Тому Путін думає, що треба дотискати Україну.
Недарма путінський прессекретар Пєсков прямо заявив, що йому "важко уявити" зустріч диктатора Володимира Путіна та президента Володимира Зеленського. Потрібно констатувати, що на даному етапі перемовини зайшли в глухий кут. І це буде доти, доки США та Захід не відновлять нам постачання у повному необхідному обсязі, щоб ми могли тиснути на росіян на фронті і отримати тим самим важіль впливу на агресора.
Сергій Грабський, військовий експерт, полковник запасу ЗСУ:
- Якщо не брати до уваги домовленостей щодо обміну полоненими, то ця зустріч чисто прохідна і нічого не дає в плані досягнення миру. Як то кажуть, це паралельні прямі, які ніколи не перетнуться. Маються на увазі позиції України та Росії. Ми ніколи не підемо на ультиматуми Путіна про відмову від своїх територій, роззброєння армії та відмову від НАТО, а Кремль ніколи не відмовиться від своїх вимог. Тим більше що Путін вважає, що має зараз успіхи на фронті.
І це не є цілком брехнею. І тут справа не лише в дефіциті західної зброї. Тому що війну виграють не гармати та дрони, а люди. А у нас спостерігаються проблеми з мобілізацією до армії, деякі частини не повністю укомплектовані. І поки ми не вирішимо цієї проблеми, ми не досягнемо перелому на фронті, а значить - у нас не буде важелів тиску на Путіна, і ми не вийдемо з глухого кута в переговорах. Тому що головний важіль – це наші успіхи на лінії зіткнення.
