4 серпня
Завантажити ще

Політолог Євген Магда про те, якими будуть відносини між Україною та Польщею при президенті Каролі Навроцькому

Політолог Євген Магда про те, якими будуть відносини між Україною та Польщею при президенті Каролі Навроцькому
Фото: ФБ Karol Nawrocki

6 серпня відбудеться інавгурація нового президента Польщі Кароля Навроцького. Під час передвиборчої кампанії його риторика щодо України була досить жорсткою. Тому зараз, коли він остаточно отримує у свої руки президентську владу, важливо розуміти, якої політики він дотримуватиметься щодо нашої країни надалі. Про це журналіст Коротко про дізнавався у політичного експерта та директора Інституту світової політики Євгена Магди.

Наша країна зараз для Навроцького - незвідана земля

- Попередній президент Польщі Анджей Дуда був при владі 10 років. Що корисного він зробив для України? Чим повинен запам’ятатися нам?

- Так, він справді зробив багато корисних для України кроків, коли був президентом Польщі. І головне - це те, що він бачив у підтримці України польський інтерес. А це, на мій погляд, найкраща формула, коли президент іноземної держави бачить у підтримці України інтерес своєї держави. Ми не маємо жити в ілюзіях, що навколо нас живуть виключно проукраїнські політики.

Директор Інституту світової політики Євген Магда.  Фото: ФБ Євген Магда

Директор Інституту світової політики Євген Магда. Фото: ФБ Євген Магда

- Про Кароля Навроцького вже зараз кажуть, що він одночасно не антиукраїнський і не проукраїнський. А який він?

- Це якраз те, про що я говорив раніше. Ми не повинні ставитися до наших партнерів за спрощеною формулою - «за» чи «проти» нас. А маємо робити так, щоб лідери закордонних держав бачили в підтримці та сприянні Україні інтерес для своїх країн та інтерес для своїх співгромадян-виборців.

Кароль Навроцький був в Україні лише один раз, тому я думаю, що наша країна для нього зараз terra incognita - незвідана земля. І він формуватиме свою позицію щодо нас уже на посаді президента. Але це не повинно створювати у нас ілюзій щодо того, що в нас будуть якісь відносини у форматі «рожевих хмаринок». Цього не буде. Тому ми маємо створювати прагматичний порядок денний і співпрацювати з Польщею саме таким чином.

- Сам Навроцький свого часу був главою польського Інституту національної пам’яті. Чи буде він продовжувати недружню політику партії «Право і справедливість» щодо історичних питань?

- Наївно сподіватися, що людина, яка стала президентом за підтримки правих сил, відмовиться від важливого для значної частини поляків компонента історичної пам’яті. Це на сьогодні неможливо. Ми маємо усвідомлювати, що для нас сьогодні важливо продовжувати той діалог, який розпочався нещодавно з питань ексгумації останків загиблих поляків в Україні у 40-х роках минулого століття, в пошуку спільної мови. Тому що у польському суспільстві питання «волинської трагедії» існує і обговорюється триваліший час, і воно більш чутливе, ніж в Україні. Це потрібно враховувати і над цим потрібно відповідно працювати. Тобто те, що Україна дала дозвіл на ексгумацію жертв Волині, - це крок до налагодження довіри.

Польща не буде каменем спотикання на шляху України до НАТО та ЄС

- Під час виборів Навроцький робив досить гострі заяви щодо України, наприклад, що вона не повинна вступати до НАТО та ЄС. Чи буде він домагатися цього і на посту президента Польщі?

- Це залежатиме виключно від позицій інших лідерів НАТО та Європейського Союзу. Просто Навроцький сказав це більш відверто, ніж інші західні політики. Що в умовах війни з Росією, яка продовжується, у нас немає можливостей вступити до цих міжнародних організацій. Але повірте, що каменем спотикання в цьому питанні буде далеко не Польща, а інші країни.

- У Польщі, як і в Європі, зараз спостерігається зростання популярності ультраправих сил. У другому турі Навроцького підтримали якраз польські ультраправі - «Конфедерація» та виборці Гжегожа Брауна. Чи буде він проводити їхню політику?

- Я думаю, що одним із пріоритетів Кароля Навроцького як президента буде зміна прем’єра і створення нової правлячої коаліції в польському сеймі. І «Конфедерація» братиме в цьому участь. А коли ми говоримо про її лідера Славоміра Менцена, то треба розуміти не лише його активну і наступальну політичну позицію з багатьох питань, а й те, що кожен третій його виборець - це людина до 30 років. Тобто він зробив ставку на молодь, і ця ставка об’єктивно зіграла.

- Кажуть, що кожен президент під час виборів бореться за свій електорат, а після - за тих, хто його не підтримав. Чи буде так робити Навроцький?

- У Польщі зараз склалася така ситуація, яку там називають дуополем: це протистояння двох найбільших партій - «Право і справедливості» та «Громадянської платформи» прем'єр-міністра Дональда Туска. Тобто у них на сьогодні є суттєва поляризація суспільства і суттєвий запит на нових політиків. І тому ми, відповідно, маємо це враховувати. У нас є приблизно 2 мільйони українців на території Польщі, з яких паспорти громадян Польщі мають 50 тисяч осіб. Тобто наші біженці, наші мігранти - це фактор польської політики. І ми маємо створити важелі для того, щоб це довести до польського істеблішменту в цілому - і до правих, і до центристів, і до лівих.

Навроцький не стане таким, як Фіцо чи Орбан

- Польща зараз знаходиться між двох вогнів - Росією та Європою. Як Кароль Навроцький вибудовуватиме політику щодо Москви і Брюсселя?

- Навроцький оголошений у розшук в Росії, і цим уже все сказано. Але й тут потрібно розуміти, що він НЕ є членом партії «Право і справедливість», ця політична сила його лише підтримала. І в цьому якраз і був один із секретів його успіху на виборах. Навроцький дуже вдало потрапив у польський архетип. На його передвиборчих плакатах він показував, що може сильно вдарити за Польщу як боксер (сам Навроцький займався боксом). Тому цей образ він буде експлуатувати й надалі. А як це буде втілюватися в життя - побачимо.

- Чи стане Навроцький політиком на кшталт одіозних Орбана та Фіцо для Європи і України?

- Ні, не думаю. Я не бачу в нього таких рис, але ми маємо розуміти, що кожен політик перебуває під впливом тих чи інших обставин та національних інтересів. І тому, відповідно, ми маємо діяти так, щоб створювати для Польщі її спеціальний інтерес. Тобто, умовно кажучи, тема «Волині» все одно існуватиме в польсько-українських відносинах, але від нас залежить, які ще будуть теми і наскільки інтенсивно вони проявлятимуться. У нас, насправді, є набагато ширший порядок денний, ніж просто обговорення питань історичної пам’яті, де у Польщі є значна перевага.

- Наприклад, що це за питання?

- Військово-технічна співпраця, спільне виробництво зброї, транзит українського досвіду в бойових діях, тому що Польща хоче створити найбільшу армію в Європейському Союзі. Ми можемо з цим допомогти полякам. Крім цього, ми можемо успішно співпрацювати в продовженні транзиту польського досвіду в муніципальній сфері, енергетичній співпраці, у просуванні українського зерна на ринках Глобального Півдня. І таких тем, насправді, багато.

Польща залишиться найбільшим хабом з постачання зброї Україні

- Польща закупила дуже багато танків у Південної Кореї, чи означає це, що вона дійсно готується до конфлікту з Росією?

- Дійсно, після цього контракту вона матиме більше танків, ніж мають Франція, Британія, Німеччина разом узяті. Це означає, що Варшава предметно готується і предметно переозброює свою армію.

- Польща - парламентська республіка, і реальна влада належить опоненту Кароля Навроцького - прем’єр-міністру та висуванцю від проєвропейської партії «Громадянська платформа». Чи є між ними суперечності?

- Партія «Право і справедливість» намагатиметься домогтися відставки чинного прем’єра Дональда Туска, тому що між ними існує дуже багато суперечностей. І я думаю, що восени, а найпізніше - взимку під час бюджетного процесу в Польщі ми це якраз і побачимо. Буде спроба переформатування владної коаліції, яка обирає прем’єра. Напряму президент не може призначати главу уряду, але особливості польського законодавства такі, що президент може шантажувати розпуском парламенту за певних умов. І я думаю, що Кароль Навроцький це використає.

- Чи варто очікувати конфлікт між ним і Туском і в яких формах?

- Цей конфлікт відобразився ще під час президентської кампанії. Тільки в ролі Дональда Туска був кандидат від проєвропейських сил Рафал Тшасковський. І так, цей конфлікт нікуди не подівся. Тобто це той самий "дуополь" - протистояння між правою "ПіС" і проєвропейською «Громадянською платформою».

- Як ви вважаєте, Польща й надалі залишатиметься найбільшим хабом з постачання зброї Україні?

- Так, я думаю, що це триватиме й надалі, тому що висока обороноздатність України якраз і є елементом національного інтересу Польщі.