Сиділи два банкіра. Чому Лагуна досі не спіткала доля Коломойського?
У двох колишніх власників збанкрутілих банків - Приватбанку та “Дельта Банку” - доля склалась по-різному. Наприкінці липня Лондонський суд визнав, що Ігор Коломойський та його партнер Геннадій Боголюбов вивели з Привату щонайменше $2 млрд напередодні його націоналізації в 2016 році. Коломойський зараз перебуває в СІЗО. Натомість Микола Лагун, колишній власник “Дельта Банку”, який завдав державі не набагато менших збитків на понад 50 млрд грн. - не просто перебуває на свободі, але й проживає за кордоном, у Відні. При цьому його “лондонська справа” навряд чи призведе до просування у притягненні його до відповідальності за банкрутство другої за розміром фінустанови в країні.
Схожі схеми
Ігор Коломойський і Микола Лагун навряд чи колись були великими друзями. Але вони точно знали про існування одне одного, бо неодноразово зустрічались на нарадах у кабінетах Національного банку як власники банків №1 і №2 в країні за обсягами споживчого кредитування на початку 2010-х років. Цілком можливо, що вони - або їхні менеджери - також обмінювались і більш специфічним досвідом - із “правильного” виведення активів в офшорні юрисдикції через кредитування афілійованих компаній.
Особливо це стосувалось виведення державного рефінансування, яке часто видавалось під особисті поруки обох власників. Чимало коштів виводилося через австрійські та європейські банки. Зокрема, через сумнозвісний австрійський Meinl Bank із Дельти вивели щонайменше $87 млн, а загалом за допомогою кількох банків Ліхтенштейну та Люксембургу було виведено $437 млн валютних активів “Дельти”. ФГВФО виявив приголомшливі 182 нікчемні правочини на загальну суму понад 22 мільярди гривень, укладені протягом року до введення тимчасової адміністрації.
Величезний “Дельта банк” пішов з ринку в 2015 році - його банкрутству передували численні перекредитування у Нацбанку, а також схеми з кредитування повʼязаних компаній, фіктивні угоди про позики, підробні баланси. Ще більший “Приват” держава мусила викупити за 1 грн і націоналізувати через півтора роки, вливши не менше $5,5 млрд на спорожнілі рахунки, адже від того, чи встоїть на ватних ногах цей молох - залежав добробут буквально чи не кожної родини в Україні.
І схеми Коломойського, і схеми Лагуна почали розслідувати одразу після виявлення. Проте масштаби махінацій були настільки нереальними, що у перші роки після фактичних банкрутств фінустанов горе-власники взагалі не переймались власною безпекою, розвивали інші бізнеси, продовжували фінансувати інформаційні кампанії проти Нацбанку і відбиватися від численних судових процесів і слідчих дій.
Лиш перед початком повномасштабного вторгнення за обидвох банкірів взялись куди серйозніше. Лише у жовтні 2021 року Офіс Генпрокурора повідомив про підозру екс-власнику Дельта Банку у розтраті понад 1 млрд грн. Далі були підозри за іншими епізодами, проте на момент оголошення його в міжнародний розшук восени 2024 року - Лагун уже понад два роки як мешкає в Австрії, куди виїхав нібито на лікування, і звідки по телезвʼязку включається на судові процеси. Натомість Коломойський від жовтня 2023 року Коломойський перебуває в СІЗО, серед звинувачень зокрема і виведення коштів з Приватбанку.
Різні долі
Наприкінці липня 2025 року стало відомо, що після восьми років протистояння з державою в особі націоналізованого “Приватбанку”, Коломойський таки програв справу у Високому суді Лондона: той визнав, що разом із партнером Геннадієм Боголюбовим, вони вивели з банку понад $1,9 млрд через “шахрайство візантійської складності”. Фінальна сума боргу через відсотки може бути ще більшою. В 2017 році цей же суд наклав всесвітній арешт на активи підприємців, і ті його визнали. Згідно з судовими матеріалами, самі Коломойський і Боголюбов оцінили свої статки в понад $8 млрд під час процедури обовʼязкового розкриття. Тепер, ймовірно, саме з цих коштів відбуватиметься погашення боргів перед державою. Також НАБУ та САП вжили заходи щодо арешту його активів в Україні. У «Приватбанку» повідомили, що там уже переходять до стягнення коштів з відповідачів.
У Миколи Лагуна, як зʼясували нещодавно ЗМІ, також був свій програш у Лондонському арбітражному суді. Щоправда, не проти держави, яка висуває до нього претензій на 50 млрд грн. (сукупні вимоги Ощадбанку, Укрексімбанку, Нацбанку та Фонду гарантування вкладів за виплачені ошуканим вкладникам депозити), а перед приватними кредиторами. Група компаній Фокстрот тепер спробує стягнути з Лагуна понад $117 млн, які він брав у борг ще в 2012-13 роках під особисту поруку і не повернув.
На відміну від Коломойського і Боголюбова, Лагун не розкривав своїх статків ані перед судом в Лондоні, ані перед українськими судами. Ба більше, у 2023 році він ініціював процедуру власного банкрутства як фізособи, визнавши загальну суму вимог на близько 7 млрд грн., 6 з яких він просив суд списати, а решту - пообіцяв виплачувати “по чайній ложці” зі свого символічного доходу у Відні, більше схожого на соціальну допомогу. На це, за підрахунками медіа, піде близько тисячі років.
При цьому у ЗМІ неодноразово вказували на наявність у Лагуна цілком осяжних активів, які можна заарештувати в Україні. Чого лише варті кількасот гектар землі під забудову на Київщині та в Карпатах, а також обʼєкти комунального господарства і туристичної інфраструктури. Відкритим залишається питання, чому арешт цих активів досі не став предметом розгляду в судових процесах, які стосуються шахрайства і господарських спорах про повернення боргів екс-банкіра перед українською державою. А якщо Лагун міг собі дозволити супроводжувати процес, де тільки вартість послуг адвокатів перевалила за $3 млн і ймовірно тепер десь знайде $117 млн для виплати “Фокстроту” - то потенціал знайти кошти для повернення українським платникам податків заграє новими барвами.
Примітно, що пошуком активів обох банкірів за кордоном займалось міжнародне детективне бюро Kroll, проте у випадку з “Дельтою” і Лагуном цей кейс був із незрозумілих причин набагато менш успішним.
Санкції не для всіх
Ще одна паралель з Коломойським - це санкційна історія. Із повідомлень в ЗМІ відомо, що проти колишнього власника “Приватбанку” санкції застосовувалися з формулюванням “загроза національній безпеці”. Разом з ним під санкції потрапили Віктор Медведчук і Петро Порошенко. Коментуючи це рішення, президент Володимир Зеленський сказав: “кожен, хто знищував національну безпеку України та допомагав Росії, - кожен повинен відповідати”. Крім того, проти інших підприємців, що не перебувають на території України, санкції часто вводяться саме через неможливість “дістатися” до них руками українського правосуддя. Під ці параметри підпадає і Лагун: він поза межами української юрисдикції, виводив гроші з країни і - як доводять численні розслідування - має тісні звʼязки із росією, зокрема, з 2014 має російський паспорт. Більше того, його численні туристичні активи в Криму, переоформлені за російськими законами - чи не найяскравіший доказ тісної співпраці із агресором та окупантом. Жоден український суд досі не конфіскував ці активи як відшкодування державі, а санкції навіть не вносились на розгляд РНБО.
На відміну від Лагуна, Коломойський перебуває в СІЗО. Спочатку його підозрювали у легалізації понад 0,5 мільярда гривень у період з 2013 по 2020 рік. Згодом йому було оголошено підозру у розкраданні 9,2 мільярда гривень з ПриватБанку. Ця конкретна справа наразі завершена антикорупційними органами та передається до суду. Його також звинувачують у виведенні 5,8 мільярда гривень через 25 фіктивних готівкових внесків. В окремому кейсі у травні 2024 року його заарештували за ймовірне замовлення вбивства юриста Сергія Карпенка, за що йому було відмовлено у заставі. Бюро економічної безпеки (БЕБ) також звинуватило його в організації привласнення 3,3 мільярда гривень з державної нафтової компанії "Укрнафта".
А його партнер Геннадій Боголюбов втік до Австрії. Разом із колишнім власником “Дельта Банку” вони тепер одні із ключових кандидатів на “надзвичайну екстрадицію”. Президент Зеленський особисто звертався до керівництва Австрії, аби вони сприяли видачі українських олігархів, що переховуються від правосуддя на території цієї європейської держави. Європейські ЗМІ неодноразово вказували, що через прогалини в законодавстві, Австрія практично перетворилась на “прохідний двір” для шахраїв з усього пострадянського простору, а надто з України. Екстрадиція Лагуна могла б бути відносно простою, враховуючи відсутність у нього політичного минулого чи прохання про притулок, а також обширну документацію фінансових втрат.
Крім Боголюбова і Лагуна, у Австрії також проживають Олег Бахматюк, Денис Комарницький, колишні судді, прокурори, інші народні депутати, які втекли з України через корупційні скандали і загрози реальних тюремних строків. Тож такий крок міг би зрушити цілий пласт проблемних кейсів.
***
Історії Коломойського і Лагуна – це своєрідне дзеркало проблем правосуддя в Україні. Обидва банкіри у 2014–2015 роках завдали державі багатомільярдних збитків, але міра відповідальності виявилася різною. Коломойський, колись один з найвпливовіших олігархів, наразі і на міжнародному, і на національному рівні зіткнувся з наслідками: проти нього є прецедентне рішення британського суду, а вдома – реальний арешт і низка кримінальних справ. Микола Лагун, хоча і офіційно обвинувачений та переслідуваний, зумів виїхати та сховатися за кордоном, уникаючи не лише української Феміди, а й відчутних претензій на своє майно. Також його випадок може стати переломним для подолання прогалин у міжнародній співпраці щодо екстрадиції економічних злочинців, якщо як і закликають експерти, його буде показово екстрадовано в Україну. Є надія, що посилення тиску на західних партнерів (як-от Австрію) та принципова позиція України щодо покарання фінансових шахраїв все ж доведуть цю паралельну історію до справедливого фіналу.
