Політолог Євген Магда: Вето Навроцького на програму «800+» не схвалять і багато поляків
Песимістичні очікування від дій новообраного президента Польщі Кароля Навроцького щодо України починають справджуватися. Він наклав вето на закон, що продовжує до березня 2026 року систему допомоги українським біженцям. Одночасно польський президент закликав Сейм заборонити «бандерівські символи» в країні.
Чи означає це, що найближчий сусід України відвертається від нас? І яких ще кроків чекати від нової влади Польщі? Журналіст Коротко про дізнавався про це у політичного експерта та директора Інституту світової політики Євгена Магди.
Відміна програми «800+» для українців - це прагнення показати турботу про поляків
- Чому Кароль Навроцький пішов набагато далі, ніж його попередник Анджей Дуда, який також був представником правої партії «Право і справедливість» (ПіС)?
- Навроцький не представляє "ПіС", вони лише підтримали його на виборах. Він кандидат у цілому від усіх правих сил Польщі. І нам не треба жити в ілюзіях, що кандидати, які обрані з одного політичного середовища, продовжуватимуть лінію один одного.
Політолог Євген Магда Фото: ФБ Євген Магда
Бажання ветувати закон про допомогу українцям з'явилося ще при попередньому президентові Анджеї Дуді. Просто цей намір постійно допрацьовувався, і нову серію правок здійснює вже Кароль Навроцький.
Відміна ж програми «800+» (щомісячні виплати 800 злотих дітям українських біженців до 18 років) - це прагнення Кароля Навроцького показати своїм виборцям, що він дбає про поляків. Однак це вето спірне, тому що «800+» - це дитяча виплата, і взагалі на соціальні виплати в Польщі можуть розраховувати тільки вкрай незахищені категорії біженців. У Польщі великий відсоток віруючих людей, і з погляду християнської моралі це не зовсім зрозуміла дія. Коли забирають гроші у тих, хто не може про себе подбати і змушений був залишити межі України і знайшов притулок у Польщі.
Судячи з коментарів багатьох моїх польських колег, це рішення надзвичайно резонансне, але заради справедливості зазначу, що тема відміни програми «800+» звучала під час президентської кампанії не лише від Кароля Навроцького, а й від його суперника і представника «Громадянської платформи» Рафала Тшесковського. Тобто ця тема в Польщі, безумовно, звучить.
Ніхто в Польщі не заборонятиме український тризуб і прапор
- З якими «бандерівськими символами» хоче боротися Кароль Навроцький у Польщі - українським тризубом, жовто-блакитним чи червоно-чорним прапором?
- Тут не зовсім зрозуміло, що саме збираються забороняти. З історії України ми знаємо, що була ОУН (Б) Степана Бандери та ОУН (М) Андрія Мельника. «Мельниківці», які мали символ тризуб з мечем посередині, двічі засуджували Степана Бандеру до страти. Але і в «бандерівців» був символ, який містив у собі тризуб. Тобто в середовищі українських націоналістів було, власне, не все просто. Тоді який тризуб поляки хочуть заборонити, як вони відрізнятимуть «бандерівський» тризуб від «мельниківського»?
Тому прагнення Навроцького прирівняти, як він каже, "бандерівські символи або ідеологію бандеризму" (якої в природі не існує) до ідеології символів нацистської Німеччини або Радянського Союзу трохи дивне. До того ж Радянський Союз і нацистська Німеччина - це були країни, які розірвали Польщу у вересні 1939-го, незалежної України на той момент з її символами не існувало. Тож, відповідно, ми маємо робити висновки, що боротьба з «бандерівськими символами» має виключно політичне, а не історичне підґрунтя.
- Чи означає це, що в Польщі заборонять українські державні символи - тризуб, жовто-блакитний прапор?
- Ні, такого точно не буде, тому що це виллється у величезний дипломатичний скандал, і розсудливі польські політики в Польщі ніколи на це не підуть.
- Навроцький хоче позбавити державної допомоги українців, але це, в основному, б'є по тих наших співвітчизниках, які виїхали не із заходу, а зі сходу України. При чому тут боротьба з «бандеризмом»?
- Тут логіка в тому, що він демонструє турботу про своїх співгромадян, мовляв, поляки не повинні бути менш захищеними, ніж українці. Але тут же питання не в тому, наскільки більш захищені поляки, ніж українці, а в тому, що є різні фактори і причини цієї проблеми. Очевидно, що польській владі треба більше виділяти грошей на медицину і на соціальний захист своїх громадян, але не в такий спосіб займатися псевдоекономією.
- Чи не вдарить вето на закон про допомогу українцям по самій Польщі, адже українські переселенці відкривають там свої підприємства і платять там податки і внески, які навіть за польськими даними в рази більші, ніж та допомога, яку Польща офіційно вже надала Україні?
- Істотно, набагато більше. Але питання в тому, що Кароль Навроцький не несе відповідальності за стан економіки, це відповідальність уряду, очолюваного його політичним противником Дональдом Туском. І я не думаю, що Навроцький проводив якісь консультації з урядом щодо цього питання. Відповідно, напрошується висновок, що намір ветувати закон про допомогу українцям б'є по Дональду Туску і правлячій парламентській коаліції.
- А яку позицію в цьому питанні займає власне опонент Навроцького - прем'єр Дональд Туск, він підтримує відміну виплат українцям і боротьбу з «бандеризмом» чи ні?
- Знову ж таки, у нас в Україні є міф про те, що, оскільки Туск проєвропейський політик, він нібито автоматично є проукраїнським політиком. Але сам Туск два місяці тому ініціював скасування торговельного безвізу для України. Тому це актуально для всього Європейського Союзу, не тільки для Польщі. А висновки кожен може зробити сам.
- На кого розраховані такі популістські наміри Кароля Навроцького - на старших поляків чи на молодь?
- Тут питання не у віці, а в переконаннях. Це електорат правих консервативних сил. І польський президент Навроцький демонструє, що він за своїми позиціями ближче до ультраправої партії «Конфедерація» Славомира Менцина, ніж до партії, яка його підтримала на виборах - «Право і справедливість».
- А у цих правих сил кого більше, молоді чи старших поляків?
- Щодо «Права і справедливості» важко сказати, але, наприклад, в електораті лідера польської ультраправої партії «Конфедерація» Славомира Менцина, який підтримав Кароля Навроцького на президентських виборах, кожен третій у віці до 30 років.
Між Трампом і Навроцьким не варто ставити знак рівності
- Чи є зв'язок з тим, що президент Польщі активізувався напередодні свого візиту до Сполучених Штатів, це якось пов'язано з цим візитом?
- Тут така демонстрація може бути. І це такий своєрідний компенсаторний механізм того, що польського представника не запросили на мирні переговори щодо України 18 серпня у Вашингтоні. Європейські лідери були на зустрічі з Трампом, а польського президента там не було.
- Тобто можна говорити, що це виключно польський гонор і образа за те, що їх не залучили до переговорного процесу щодо України?
- Ні, але якби політики будь-якої країни діяли виключно на основі гонору, то світ був би зовсім інший.
- Про що Кароль Навроцький може говорити з Трампом у Вашингтоні? Чи буде він наслідувати його в намірах позбавити Україну допомоги, яку раніше надавала Варшава Києву?
- Це не в сфері компетенції Навроцького, але консенсус у цьому питанні має бути в польській владі в цілому. Тобто я не думаю, що тут можна ставити знак рівності між Трампом і Навроцьким, тому що політична модель у США дещо інша, ніж у Польщі. А крім цього, Варшава від продажу Україні зброї отримує реальні прибутки.
Зараз у Польщі живе 993 тисячі українців, які мають статус тимчасового захисту. Фото: gettyimages.com
Україні не варто дзеркально відповідати на претензії Польщі
- Як нам в Україні слід ставитися до таких намірів польського президента? Наприклад, лунають вимоги до Варшави про компенсації тим українцям, які під час операції «Вісла» в сорокових роках минулого століття були насильно вивезені зі своїх місць проживання в Польщі. Чи варто нам зараз висувати такі вимоги до Варшави?
- Дзеркально відповідати вимогами і претензіями стратегічному партнеру в цій ситуації не варто. Але треба знайти можливості для того, щоб змінити парадигму польсько-українських відносин і зупинити цей процес посилення обміну взаємними звинуваченнями.
- Чи означають наміри Кароля Навроцького, що польсько-українські відносини відтепер погіршуватимуться і спричинять більше напруження між нашими країнами?
- Ні, я так не думаю. Наші відносини розвиваються хвилеподібно, і після кожного падіння буде черговий підйом. У нас завжди був і є значний порядок денний, який можна використовувати в інтересах двох держав.
- Але як нам реагувати на те, що робиться в Польщі, адже у нас Степан Бандера - герой, а у них - злочинець?
- На дії стратегічних партнерів треба реагувати спочатку шляхом консультацій, а потім шляхом пошуку максимально ефективних дій. Але не діями, які поглиблюють конфлікт.
- А чи не станеться так, що ми спочатку закриємо очі на те, що Степан Бандера в Польщі злочинець, а потім нам висунуть територіальні претензії на захід України, який польські праві називають своїми «східними кресами»?
- Тема «східних кресів» - це в основному продукування російської пропаганди, і тому не варто це обговорювати. Притомні польські політики не розглядають це питання взагалі.
