Економічні санкції проти колишнього власника збанкрутілого Дельта Банку Миколи Лагуна напряму впливають на групу менеджерів, що керують його бізнесами в Україні. Адже ці люди мають прямий зв'язок із Лагуном, допомагають йому обійти санкційний режим, а, отже, і самі опиняться під санкціями. Крім того, їх залучать в якості сторони для стягнення боргів екс-банкіра. Наприклад, у великій справі Фонду гарантування вкладів проти колишніх членів правління Дельти про стягнення 23 млрд грн збитків. Найбільш ліквідними активами Лагуна зараз вважаються земельні ділянки під забудову в Івано-Франківській області та у Білогородці під Києвом.
6 жовтня Північний апеляційний господарський суд мав спробувати вчетверте приступити до розгляду по суті однієї з найбільш резонансних справ про збитки, завдані діяльністю екс-банкіра Миколи Лагуна та його оточення з числа колишніх членів правління Дельта банку. Фонд гарантування вкладів фізосіб вимагає у відповідачів повернути близько 23 млрд грн збитків, завданих державі через виведення Лагуном коштів з банку на офшорні рахунки. Проте рішення щодо людини, яку внесено до санкційного списку РНБО, та його співучасників - членів правління та спостережної ради Дельта банку - вчергове так і не було ухвалено, а наступне засідання відбудеться 11 листопада. Це ще одне свідчення того, наскільки неповороткою є судова система навіть у ситуації, коли санкційні механізми вже запущено.
Спрощено історія питання виглядає так. Лагун та його спільники регулярно і в багатомільярдних обсягах виводили ліквідні активи з банку; коли фінустанова збанкрутувала - Фонд гарантування залучив кошти держави, щоб покрити гарантовані депозити; натомість, коли прийшла черга компенсувати ці витрати - виявилось, що реальних активів, які б можна було виставити на продаж, у Дельти просто немає.
З 23 млрд грн “повітряних” застав вдалось виручити заледве 0,1% – близько 21 млн грн. Це хтось із відчайдухів-авантюристів спробує стягнути з мильних бульбашок Лагуна хоча б ці кошти. Відтак решту грошей Фонд визначив як прямий збиток державі. І вирішив стягнути безпосередньо з Лагуна та його спільників як авторів схеми і відповідно винуватців збитків. Окрім самого Лагуна, який був головою Спостережної ради, до відповідачів у цій справі відносяться члени СР Валентин Засуха, Ярослав Порохняк, Антоніна Лагун, голова ради директорів Олена Попова, її заступники в кредитному комітеті Віталій Масюра, Марцін Фіглус, Денис Тарасюк. Справа уже один раз проходила цикл з першої інстанції до Верховного суду, і тепер повернулась на нове коло. Господарський суд Києва у задоволенні позову відмовив - тож тепер справу мають слухати в апеляції.
На відміну від попередніх слухань, тепер Микола Лагун постає перед судом уже в новому статусі - після довгої підготовки, в середині вересня Рада національної безпеки і оборони України внесла його до санкційних списків. В описі до санкційного пакету, поданого Службою безпеки України, йшлося про те, що він стосується осіб, які співпрацювали з росією - економічно, ідеологічно, медійно. Разом з Лагуном у списку - російські пропагандисти і топ-чиновники. Тож очевидно, що і сам український ексбанкір, опинився в переліку з тієї ж причини. Приводів для цього багато: фінансування армії агресора через сплату податків з бізнесу на окупованих територіях (в Криму, де його компанії перереєстровані за російським законодавством), наявність російського паспорта, через необхідність краще контролювати цей бізнес і в разі чого уникнути екстрадиції з Відня, де Лагун переховується від українського правосуддя, а також співпраця із керівником Російського фонду прямих інвестицій Кірілом Дмітрієвим.
Серед санкцій, які застосовано проти Лагуна - блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань з його боку, заборона участі у приватизації, оренді державного майна, заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, заборона на набуття у власність земельних ділянок, заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов'язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь Лагуна та осіб, що діють від його імені.
Єдиним винятком, який дозволяє здійснювати платежі - є погашення боргів перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто у разі перемоги в суді, ФГВФО зможе стягнути ці кошти в повному обсязі. Для цього заблоковані активи потрібно заарештувати, передати в управління АРМА і продати - або ж стягнути на користь Фонду гарантування за прикладом, як це було зроблено в справі торгового центру “Гулівер”, який отримали в управління державні “Ощадбанк” і “Укрексімбанк”, оминаючи посередників.
Проблема лиш полягає в тому, що у прямій власності самого Лагуна уже давно немає цінних активів і сам він вибудовує собі імідж “церковної миші”. Наприклад, в 2023 році він ініціював процедуру власного банкрутства як фізичної особи, щоб списати з себе низку боргів перед банками, Нацбанком, оскільки частина позик Дельта Банку була видана під особисту поруку власника.
Більшість компаній, які приносять йому дивіденди, працюють формально на інших людей. Бізнеси розпорошені між кількома підставникми менеджерами. Йдеться, зокрема, про компанії, що володіють земельними ділянками під забудову в Івано-Франківській, Київській областях, а також на Чернігівщині. Компаніями частково або повністю володіють його довірені особи – Вадим Сергієнко, Олексій Миколенко, Геннадій Литвин та Олександр Чабала, частину активів також записано на екс-юристку банку Ганну Гуцалюк. Частину активів Лагун уже почав “списувати”. Наприклад, ключова компанія з управління активами - КУА “Скай Кепітал менеджмент” (яка тепер має назву КУА КЕП) була нещодавно з Сергієнка переписана на громадянина Таджикистану. Всіма активами керує, як нещодавно зʼясувалось, непримітний підприємець Максим Чернов. Він є сином колишньої директорки Чернігівського пивзаводу, з якою, в свою чергу, плідно співпрацював Лагун.
Які активи Лагуна є найціннішими? У ТОВ "БІЛГРАД" головний актив - 6 земельних ділянок під забудову у Білогородці загальною площею 17 га, всі так чи інакше фігурують у численних кримінальних та господарських справах, повʼязаних із Лагуном. ТОВ "КРЕМ-1" володіє 7 земельними ділянками на 29 га, у ТОВ "ГРАФІТІ-2" - 14 земельних ділянок на 57 га, у ТОВ "БОРОДЯНІНВЕСТМЕНС" - 76 ділянок на 100 га, а у ТОВ "ГРАД ВІЛЬНЕ" - 42 ділянки на 116 га. Всі ці компанії раніше належали Лагуну або його сестрі. Записані на Геннадія Литвина ТОВ “АСКАР ТАУ ІНВЕСТ”, ТОВ “ВЕЛБЕРТ ІНВЕСТ” та ТОВ “ІМПЕРТА” володіють кількома гектарами колишніх турбаз поруч з смт Козин – це “Ластівка”, “Сосновий бір”, “Трикотажниця” на Столичному шосе 151, 151А та 151Б. Ще одна “перлина” Лагуна і його партнерів – 99 земельних ділянок в Івано-Франківській області загальною площею 147 га під забудову у с. Бистрець Верховинського району, якими володіє ТОВ "КОНСЕПТ ХОЛДІНГ". Це курортна забудова в серці Карпат, яка також може принести екс-банкірові неабияку вигоду. Вартість сотки в цьому районі - близько $1 тис., тож схоже, що у цьому місці в екс-банкіра активів ще не менш як на $15 млн.
Чи поширяться санкції на підставних менеджерів і на майно, яким вони формально володіють?
Санкції для “фунтів”
Відповідно до Закону України «Про санкції» рішення РНБО про персональні санкції є обов’язковим до виконання для всіх органів влади, підприємств та громадян. У випадку Лагуна це вилилося у повне блокування його активів та фінансових операцій на території України - де-факто за це відповідатимуть банківські установи, які мають не допустити операцій на його користь і від нього. Зокрема, банки зобов’язані блокувати платежі на користь підсанкційних осіб, якщо цього не зроблено, установи несуть відповідальність аж до відкликання ліцензії. Також Державна фіскальна служба та Бюро економічної безпеки перевірятимуть підприємства на предмет ухилення від санкцій. А компанія - в разі порушення санкційного режиму - втратить статус доброчесного контрагента, що матиме негативні наслідки для репутації та подальшої роботи на ринку.
Проте, Кримінальний кодекс вже зараз передбачає покарання за такі діяння: зокрема, ст. 258-5 ККУ (фінансування тероризму) – від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ст. 209 ККУ (легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом) – до 12 років ув’язнення з конфіскацією; ст. 111-1 ККУ (колабораційна діяльність, тобто співпраця з державою-агресором) – від 10 до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Таким чином, продовження фінансування Лагуном військовоі агресіі та ведення бізнесу в Криму, “відмивання” активів, а його підставні менеджери чи інші контрагенти нині йому активно у цьому допомагають - то відповідно до них і застосують саме ці норми.
Примітно, що за рішенням РНБО можуть одночасно запроваджуватися санкції проти пов’язаних осіб, які допомагають “основному фігуранту” обходити обмеження. Крім того, такі особи ризикують бути доданими і до міжнародних санкційних списків. Україна все активніше вживає заходів щодо того, щоб синхронізувати санкційну політику з партнерами, цілком можливо, що в швидкому майбутньому Лагун може опинитися в санкційних списках США, ЄС, Великобританії, Канади, Швейцарії. Адже його зловживання і кримінальне переслідування повʼязані, передусім, з фінансовим шахрайством за допомогою закордонних рахунків, яке не толерується в цих юрисдикціях. Запровадження таких санкцій може означати замороження активів уже за кордоном, відмову в банківському обслуговуванні, заборону в’їзду та вторинні санкції для контрагентів - як за окремим рішенням так і автоматично в силу норм законодавства конкретної країни.
Тобто, звʼязки Лагуна із росіянами та його співпраця із російським бізнесом - все це для Чернова, Сергієнка, Миколенка, Литвина і Чабали є реальними обвинуваченнями у колабораціонізмі чи фінансуванні тероризму.
На початку 2025 року в Україні Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної ради законопроєкт №12406, покликаний криміналізувати умисне порушення санкційного режиму. Зараз документ готується в парламенті до другого читання. Після набуття законом чинності, ситуація для таких осіб, як Лагун та його посібники, кардинально зміниться. Серед ключових нововведень, приміром, є кримінальна відповідальність за сам факт обходу санкцій, сприяння порушенню санкційного режиму діями чи бездіяльністю. Для притягнення до відповідальності не вимагатиметься доказів матеріальної шкоди – достатнім буде встановлення самого факту умисного порушення санкційного режиму.
Склад злочину становить набуття заблокованих активів - безпосередньо або через підставних осіб; переміщення / маскування активів - приховане переписування власності, передача прав на майно; фіктивне банкрутство компаній, щодо яких застосовано санкції; дії, що ведуть до обходу обмежень на ліцензовану діяльність (наприклад, посередництво у видобутку, транспорті, фінансових послугах тощо). Також до закону включено механізми конфіскації майна в якості покарання за обхід санкцій.
Це особливо актуально у випадку Лагуна: будь-яке майно, яке він переписав на партнерів чи родичів (а це фактично все майно, яке так чи інакше було набуто внаслідок чи фігурувало в одній зі схем виведення коштів з України), буде конфісковано в дохід держави, незважаючи на фіктивність власності. Порушникам загрожує позбавлення волі на строк від 2 до 10 років за умисний обхід санкцій.
***
Кейс Лагуна і наявність в нього відомої мережі підставних менеджерів - дуже показовий з точки зору необхідності запровадження реальної відповідальності за порушення санкційного режиму. Потрапляння його до списку санкцій підтверджує, що інформація, озвучена раніше в медіа щодо російських коренів та звʼязків екс-банкіра є правдивою і обґрунтованою. Проте нині правоохоронним органам і відповідальним установам у фінансовому секторі варто звернути увагу на те, чи активізується найближчим часом виведення активів з компаній, підконтрольних екс-власнику Дельта Банку і його оточенню. Відповідним установам слід також акцентувати на міжнародному аспекті: перебування підсанкційного за співпрацю із росією Лагуна у Відні, фактично під захистом європейської юрисдикції, є дискредитацією європейських демократичних механізмів.
Відтак і ще більш актуальним стає питання пріоритетної екстрадиції екс-банкіра до України. Заклик про такого роду процедури кілька місяців тому напряму до австрійської влади робив особисто Президент Володимир Зеленський. Програмою ж мінімум є синхронізація санкційного пакету із ключовими міжнародними партнерами задля посилення економічного і політичного тиску на Лагуна в Австрії.