• Головна
• Політика

Фото: wikipedia.org

Останнім часом активно обговорюється тема постачання Україні американських ракет «Томагавк». Причому сам президент США Дональд Трамп не виключив такої можливості. Журналіст Коротко про дізнавався про можливості цієї зброї, її дальність та умови застосування у колишнього інженера-ракетника КБ "Південне" Олександра Кочеткова.

«Томагавк» прилітає зненацька, його важко виявити та засікти системами ПРО

- Зараз активно мусується тема постачання Україні американських ракет «Томагавк», відомих нам ще з часів Холодної війни. Чи дійсно це якась диво-зброя?

- Ця ракета створювалась у США під час Холодної війни проти Радянського Союзу, і вона мала абсолютно новий технологічний підхід. На той час головною ударною силою були балістичні ракети, які мали інерційну систему керування. Тобто їм задавали координати зі старту, а далі комп'ютери вираховували час, швидкість польоту та її маневреність - як влучити туди, куди потрібно. І ці балістичні ракети влучали плюс-мінус 300 метрів від цілі, що при використанні ядерної боєголовки було цілком достатньо. А крилата ракета, яка досягала приблизно такої ж дальності у 2 тисячі кілометрів, мала розбіжність із ціллю вже декілька кілометрів.

Тому «Томагавк» отримав оптичну систему керування, яка за допомогою спеціальних датчиків слідкує за рельєфом та порівнює його з картою, що закладена в пам'яті ракети. Сполучені Штати мали багато супутників, за допомогою яких вони наперед просканували дуже детальну карту місцевості потенційного поля бою по всій планеті. І використання цієї карти є головною перевагою «Томагавка». Вона дозволяє ракеті летіти дуже низенько – 50 метрів від землі, що не дає можливості її засікти та збити засобами протиракетної оборони противника. Вона чітко огинає всі перешкоди рельєфу, і її не можна виявити радіолокатором. Тобто вона прилітає зненацька, і перехопити її вкрай важко.

І що найголовніше, з часів Холодної війни «Томагавк» постійно модернізують, покращують. Тобто це не та ракета, яка не мінялася з минулого століття, її постійно доробляють, і це одна з найкращих на сьогодні ракет такого типу.

- Це крилата чи балістична ракета?

- Це крилата ракета морського базування, її запускають з установок, які зазвичай розташовуються на кораблях. Але є варіанти таких установок, які можна використовувати і на землі. Це універсальний мобільний ракетний комплекс MRC Typhon. «Томагавк» з нього летить на 1800 км з бойовою частиною 450 кг. І така ракета дістане до більшості ворожих аеродромів, з яких атакують Україну.

До такого комплексу входять 4−5 тягачів, транспортно-пусковий контейнер, штабна машина керування і, власне, боєприпаси. Вони приїжджають, розгортаються, за хвилину запускають 4 ракети, потім згортаються за хвилину і міняють точку дислокації, аби їх не засікли ворожі системи ПРО.

Саме такі комплекси потрібні Україні, бо свого флоту у нас зараз немає, і фрегати нам давати ніхто не буде. Мова йде лише про ці комплекси MRC Typhon. Сценарій може бути наступним. США передають нам один комплекс Typhon під велику партію ракет СМ-6 (із системою використання з літака F-16), які здатні влаштувати ворожій авіації справжній повітряний геноцид. А під ці Typhon можна буде додавати «Томагавки», які досягають великої дальності.

«Томагавк» «накриває» майже всю європейську частину Росії

- На скільки комплексів та ракет ми можемо розраховувати?

- Мова йде про один чи два комплекси та від 20 до 200 власне ракет «Томагавк». Але точки ураження, їхні координати будуть визначатися та закладатися американцями. Однак треба розуміти, що ця найкраща крилата ракета такого типу буде здійснювати військово-політичний тиск на Росію. На жаль, нам не дадуть стільки ракет, щоб це викликало перелом ходу бойових дій. А ось натиснути на Путіна, щоб він сів за стіл переговорів – можуть.

- Куди може дістати ця ракета в Росії?

- Вона дістає майже на 2 тисячі кілометрів, а це означає, що в зону її ураження потрапляють усі об'єкти в європейській частині Росії, у тому числі й Алабуга, де виготовляють «Шахеди», і майже всі аеродроми, де знаходиться стратегічна авіація ворога.

- А скільки вони коштують, ці ракети?

- Залежно від модифікації, від мільйона двохсот до мільйона восьмисот тисяч доларів за одиницю.

- У росіян є якийсь захист від «Томагавків»?

- Є, але вони не завжди вдало перехоплюють «Томагавки». Це комплекси С400, С500, які здатні збивати такі ракети. На близькій дистанції, якщо пощастить, то комплекс «Панцир». Тут важливо те, що збити «Томагавк» - не проблема, проблема побачити та засікти його.

- Яку загалом роль у сучасній війні відіграють такі ракети, як «Томагавк»?

- Останній приклад застосування «Томагавка» – це російська авіабаза в Сирії, яку охороняли найкращі комплекси ПРО росіян – С400, С500 та «Панцир». Тоді по ній було запущено 60 ракет «Томагавк», з яких до цілі дійшло 49. Тоді були знищені всі об'єкти цієї бази, де ховалися російські літаки. Після цього там вже не було що відновлювати, залишилася лише купа металобрухту.

А зараз, якби Сполучені Штати дали нам дві тисячі ракет «Томагавк», які запустили б майже одночасно, то все угруповання ворога, що перебуває в Україні, було б знищено.

- Тобто ці ракети призначені як для ударів углиб Росії, так і для застосування на фронті?

- Куди завгодно. Це високоточна ракета, здатна вражати що завгодно і де завгодно. Вона може навіть вражати рухомі цілі.

Запускати "Томагавки" можуть комплекси MRC Typhon. Фото: wikipedia.org

Українські «Фламінго» та «Нептун» поступаються «Томагавкам»

- У нас є свої ракети «Фламінго» та «Нептун». За характеристиками вони такі ж, як «Томагавки», чи інші?

- Зовсім інші. Наприклад, «Нептун» - це протикорабельна ракета, яку використовують і для ударів по землі. Її дальність набагато менша, ніж у «Томагавка». Крім того, у «Томагавка» більша боєголовка – пів тонни проти 300 кг у «Нептуна». Тобто наш «Нептун» - це сучасна технологічна ракета, але з меншою дальністю та спрощеною системою керування.

А якщо казати про «Фламінго», то тут доречне таке порівняння. Є така сучасна американська бойова машина піхоти «Бредлі», яку дуже цінують наші військові і яка здатна не лише перевозити піхоту, але й ефективно вражати танки. А є простий пікап, на якому можна поставити кулемет і перевозити бійців.

Так от «Бредлі» - це «Томагавк», а пікап – це наш «Фламінго». Але перевага нашої ракети в тому, що її можуть випускати у кількості до 50 одиниць на місяць. А ще вона буде літати аж на 3 тисячі кілометрів і нести тисячу кілограмів у своїй бойовій частині. Вона величезна, але не дуже маневрена. І її набагато легше засікати та збивати. Наприклад, із трьох запущених «Томагавків» до цілі доходить дві ракети, а ось щоб «Фламінго» влучила в ціль, треба буде запустити їх набагато більше.

- Чи дадуть нам все-таки американці цю зброю у потрібній кількості?

- Стільки, скільки нам було б потрібно – однозначно не дадуть. Дадуть рівно стільки, скільки, на їхній погляд, буде достатньо для дипломатичного тиску на Росію. Ідеться про 20 - 200 ракет, та й то поступово.