Російські шпигуни атакують Європу: від «консервів» до підлітків-хакерів
За останні пів року європейські спецслужби розкрили десятки російських шпигунів, які діяли під прикриттям туристів, дипломатів і навіть благодійників. Ці випадки стали частиною масштабної кампанії гібридної війни, яку Москва веде проти Заходу. Коротко про - про те, як Захід бореться з російськими шпигунами.
Цілей у шпигунської мережі РФ у Європі багато: і стеження за дисидентами, і саботаж постачання зброї для України, і кібершпигунство, і дестабілізація внутрішньої безпеки країн ЄС. За даними НАТО, за останні три роки Європа вислала понад 700 російських «дипломатів», більшість із яких насправді працювали на спецслужби, а в країнах закриваються «оплоти культури» – «Русские дома», які служили прикриттям для співробітників ФСБ.
Болгарські «Міньйони»-шпигуни
Однак Росія швидко адаптувалася, створюючи гнучкі та важко відстежувані агентурні мережі. За словами глави британської контррозвідки MI5, на сьогодні «загроза шпигунства знаходиться на рекордно високому рівні з часів Холодної війни».
У травні 2025 року суд Великобританії поставив крапку в одній із наймасштабніших справ про шпигунство останніх років. Перед судом постало шестеро громадян Болгарії, які жили у Сполученому Королівстві як звичайні іммігранти. Насправді вони працювали на структуру, керовану австрійцем Яном Марсалеком, колишнім топменеджером Wirecard, який після втечі до Росії став ключовим посередником між ФСБ та мережею «сплячих агентів» у ЄС.
Слідство встановило, що з 2021 року група, яку в соцмережах назвали «Міньйони», збирала дані про російських опозиціонерів та журналістів, а також про військові об'єкти НАТО. Агентура використовувала новітні гаджети - від дронів до «розумних» окулярів та дитячих іграшок із камерами. MI5 у результаті перехопила понад 200 тисяч повідомлень та виявила цілий арсенал шпигунського обладнання.
Шпигунів засудили до ув'язнення - від 5 до майже 11 років. Цей процес британська преса назвала «наймасштабнішою шпигунською справою після «справи Скрипалів».
Австрієць Ян Марселик керував цілою мережею болгарських агентів. Фото: Фото: swissinfo.ch
Відповідальні за кібератаки
У середині літа МЗС Великобританії оголосило про введення санкцій проти 18 співробітників Головного управління Генерального штабу ЗС РФ та трьох його підрозділів. Як повідомляло видання The Telegraph, розкриті Лондоном російські агенти брали участь у диверсіях на об'єктах інфраструктури Великобританії, наведенні ударів ЗС РФ на театр у Маріуполі, де загинули мирні жителі, що ховалися там, а також у зламі мобільного телефону Юлії Скрипаль за п'ять років до того, як її разом з батьком Сергієм Скрипалем намагались отруїти «Новачком» у Солсбері у 2018 році.
Співробітники британської MI5 навіть зібрали дані по спеціалізації кожного з 18 розкритих «розвідників»: так, полковник ГУ ГШ ЗС РФ Олександр Осадчук відповідав за масштабні кібератаки, Євген Серебряков - за таємні операції за кордоном, спрямовані проти антидопінгових агентств і спортивних федерацій, а офіцер Іван Єрмаков причетний до кібервтручання в американські вибори 2016 разом із Олексієм Лукашевим, Сергієм Моргачовим та іншими. Офіцер ГУ ГШ Віталій Шевченко займався кібератаками безпосередньо проти Естонії, а якийсь Артем Курєєв проводив кампанії з дезінформації з метою маніпулювання громадською думкою.
Крім того, британські спецслужби "підкопалися" під інформаційне агентство African Initiative і з'ясували, що це медіа з фейковими новинами контролюється Росією і маскується під інформаційне агентство з метою впливати на громадську думку в Африці. Проти організації також запроваджено санкції.
"Баварська мережа саботажу"
Наприкінці жовтня цього року у Німеччині винесли вироки трьом шпигунам, які працювали на Росію. Вищий земельний суд Мюнхена засудив трьох обвинувачених у справі про шпигунство та планування диверсій на замовлення російської влади, пише DW. У пресі злочинне угруповання назвали "Баварська мережа саботажу".
Глава «Баварської мережі саботажу» Дітер Ш. – громадянин Німеччини з російським корінням, а також двоє його спільників Александер Ж. та Алекс Д. (які також мають громадянства і німецьке, і РФ) вели розвідку об'єктів у Баварії – нафтопереробних заводів, залізничних колій та бази НАТО "Графенвер", де проходили навчання українські військові. Група передавала Росії координати військових вантажів, маршрути поїздів та відеозаписи майбутніх цілей для диверсій.
Однією з таких цілей стала компанія Rheinmetall: у червні цього року в місті Ерфурт спалахнули одразу кілька військових вантажівок, вироблених цією компанією. До цього інциденту ходили чутки про підготовку вбивства виконавчого директора Rheinmetall Арміна Паппергера.
Лідер «Баварської групи саботажу» Дітер Ш. отримав 6 років в'язниці за підготовку диверсій та участь у військових діях на сході України у 2014-2016 роках. Двоє інших відбулися умовними термінами.
Тільки цього року Німеччина запобігла понад 30 спробам саботажу, пов'язаним з російською розвідкою.
Глава «Баварійської мережі саботажу» Дітер Ш. – громадянин Німеччини. Фото: ФБ OstWest
Влад Цепеш та його команда
У березні цього року румунська влада затримала шістьох осіб за звинуваченням у державній зраді. Вони підозрюються у змові, спрямованій на повалення конституційного порядку Румунії за сприяння Росії. Одним із фігурантів справи став гурт Comandamentul Vlad Ţepeş («Команда Влада Цепеша»). Нагадаємо, Влад Цепеш – персонаж епохи середньовічної Валахії, якого прозвали Дракулою за надмірну жорстокість.
У поле зору слідства потрапили екскандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску (його звинувачують у причетності до змови та отриманні допомоги ззовні), адвокат Адріан Робертін Діну та професор славістики Маріус Семенюк. За даними прокуратури, всі вони літали до Москви для зустрічі з росіянами зі своїм планом щодо зміни конституційного ладу Румунії: вихід із НАТО, перейменування країни, розпуск партій, створення нової влади. Діну та Семенюк наприкінці січня зустрілися з російським військовим аташе у Бухаресті, потім через Стамбул вирушили до Москви.
Прокурори стверджують, що фінансування та операції групи здійснювалися через посередників, один із яких – громадянин України, якому передали 5000 євро за сприяння. Загалом у справі фігурують двоє українців на прізвища Гецко та Машков (або Машкович).
Цей кейс став тривожним сигналом про те, як гібридні операції та агентурна діяльність можуть бути спрямовані не лише на Україну, а й на країни-члени Альянсу. Якщо підтвердяться звинувачення на адресу Джорджеску про спробу держперевороту, це стане одним із найбільших випадків втручання ззовні на рівні держави в ЄС за останні роки.
«Одноразових» не шкода
«Одноразові агенти» вже дають фору професійним розвідникам: Росії дешевше завербувати підлітка, аніж утримувати кілька років «консерву» в іншій країні або платити високі гонорари за роботу доморощеним "штирліцам". Яких до того ж масово видворюють із країн.
Вербування йде у соцмережах, де публічні проросійські чи «правозахисні» канали залучають підписників, а потім у особистих чатах пропонують «завдання». Кураторами можуть бути як люди, так і боти, які інструктують, приймають звіти та відправляють винагороду, зазвичай у криптовалюті. Як стверджує The Guardian, такий «рекрутинг» йде навіть через ігрові чи стрім-платформи та чати, де спецслужби РФ шукають молодих, технічно підкованих людей.
Крім молодих і розумних, у поле зору росіян потрапляють люди з кримінальним минулим або фінансовими труднощами (їм обіцяють гроші), члени діаспор та люди, які мають доступ до військових/логістичних об'єктів (їм вішають локшину на вуха щодо громадянського обов'язку та «заради миру в усьому світі»).
Що потрібно від завербованих: робити фото або давати координати військових об'єктів та маршрутів перевезень, спостерігати за вказаними особами, проводити кіберрозвідку (наприклад, сканувати мережі, отримати доступ до локальних мереж та пристроїв). Досвідчених завербованих відправляють на саботаж та влаштування диверсій: підпали, атаки на логістику, доставка вибухівки, підготовка «одноразових» операцій. "З дрібниць" пропонують поширювати дезінформацію, створювати паніку та тиск на громадську думку.
Ціль – підлітки
Нещодавно в Нідерландах за звинуваченням у шпигунстві було заарештовано двох 17-річних підлітків. Вони відстежували Wi-Fi-сигнали поряд із управліннями Європолу та Євроюстиції, а також біля посольств. Як розповіли підлітки, з ними зв'язалися у соцмережах та дали «ігрове» завдання. "Шпигунів" відразу ж вирахувала Служба загальної розвідки та безпеки Нідерландів, яка передала дані поліції.
У Польщі було заарештовано 17-річного хлопця з Канади. Журналісти Reuters розповіли, що він сам зізнався: був завербований російською ФСБ, отримував оплату в криптовалюті за передачу інформації про польських військових своєму російському куратору. Наразі хлопець відбуває майже дворічний термін у польській в'язниці.
Українська СБУ затримала неповнолітніх, яких завербували під час квест-ігор: вони отримували завдання, наприклад, зняти та передати координати будь-яких об'єктів (які потім ставали цілями для російських атак).
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році десятки підлітків в Україні та щонайменше 12 підлітків в інших країнах Європи (у Німеччині, Польщі, Великій Британії та Литві) було заарештовано у справах про саботаж та шпигунство, пов'язаних з Росією. Росія зробила ставку на «одноразових агентів», дешевих та не викликаючих співчуття, а Європа намагається скоординувати зусилля, щоб якось припинити цей масовий «рекрутинг».
