Початок атаки США та Ізраїлю на Іран відбувся одразу після масових акцій протесту, Дональд Трамп навіть закликав іранців «взяти владу в свої руки». Чому жителі Ірану виходять на протести та як їм жилося протягом останніх років — читайте у Коротко про.
Масові протести в Ірані розпочалися 28 грудня після значного знецінення місцевої валюти. Першими розпочали страйк і закрили свої ятки торговці на головному базарі Тегерана, згодом протести поширилися всією країною.
Першопричиною стало значне погіршення умов життя. Девальвація іранської валюти — ріала — стала катастрофічною. У 2015 році, коли було підписано ядерну угоду, ріал торгувався приблизно по 32 000 за долар. Наприкінці грудня 2025 року його курс становив 1,3 мільйона за долар. У середу, 25 лютого 2026 року, — за три дні до атаки США — він досяг нового мінімуму у 1,65 мільйона ріалів за долар.
Державний службовець Ебрахім Момені розповідає кореспонденту Associated Press, що заробляє близько 700 мільйонів ріалів (приблизно 540 доларів) на місяць. Лише за останній місяць кілограм червоного м'яса подорожчав з 13 мільйонів ріалів (10 доларів) до 22 мільйонів ріалів (17 доларів). За той самий період ціна літра молока (чверть галона) подвоїлася з 520 000 ріалів до 1,1 мільйона ріалів, а коробка макаронних виробів зросла з 340 000 ріалів до 570 000 ріалів.
Пересічні мешканці розповідають, що щодня перевіряють соціальні мережі, щоб дізнатися останні новини про ціни, або ходять за покупками ввечері, коли деякі продукти продаються з 50-відсотковою знижкою, щоб позбутися запасів до того, як вони зіпсуються. Дехто намагається закупити великі обсяги бобів, хліба, рису та консервів попри високі ціни. «Я не радий купувати стільки всього, але дружина сказала, що ми маємо бути готовими до невизначеності найближчими днями», — сказав 43-річний Саїд Ебрахімі, електрик і батько двох дітей.
Преса Ірану вже в лютому відверто писала, що на країну можуть чекати хлібні бунти. Зростання цін на хліб склало 17% за один місяць, а субсидія дозволяла купити лише 3 буханки на місяць. Вдвічі подорожчала також побутова техніка — від холодильників до мікрохвильових печей.
Але повернемося до протестів 28 грудня. Після появи відомостей про розстріли мирних громадян з 8-9 січня вже 2026 року в Ірані повністю перекрили інтернет.
Перевірені відеозаписи та свідчення очевидців, зібрані Amnesty International, показують, що сили безпеки, розміщені на вулицях і дахах будівель, включаючи житлові будинки, мечеті та поліцейські дільниці, відкривали вогонь із гвинтівок і дробовиків, заряджених металевими кулями, по протестувальниках, часто цілячись їм у голову й тулуб. Після цього протестувальники почали висувати, окрім соціальних, ще й політичні вимоги, зокрема про зміну влади. Саме на це сподівається й Трамп.
Окрім заборони інтернету в Ірані систематично порушуються базові громадянські свободи: немає свободи слова, заборонено зібрання та протести, відсутні незалежні суди (присяжні), а арешти проводять без рішення суду. Учасники протестів часто не отримують адвокатів, натомість дістають тривалі терміни від 5 років до довічного ув’язнення за звинуваченнями у «шкоді національній безпеці».
Окрема велика тема — обов'язковий дрескод та репресії проти жінок. Закон зобов'язує жінок носити хіджаб і дотримуватися ісламського дрескоду. Покарання за «порушення норм» включає арешт, штраф і затримання поліцією моралі. У 2022 році після затримання поліцією моралі за порушення правил одягу в дільниці за не до кінця з'ясованих обставин загинула Махса Аміні (22 роки). Її смерть стала приводом для масових протестів в Ірані під гаслом «Жінка, життя, свобода», які тривали до сьогодні.
Іранському народу є за що не любити режим аятол, але є й велика частина громадян, які перебувають на державній службі, в армії, і вони вийшли на мітинги скорботи за вбитим Алі Хаменеї. Тепер цьому народові належить вирішити, як жити разом і як взагалі жити далі. Як і сподівається Трамп.