Низка європейських країн виступають проти пришвидшеного вступу України до ЄС, - Politico
У Європейському Союзі поки що не підтримують прискорення процесу вступу України до ЄС, зокрема Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія виступають проти такого підходу. Про це пише Politico, посилаючись на власні джерела.
За словами дев’яти дипломатів і чиновників ЄС, страх дати аргументи популістам, ризик руйнівних національних референдумів щодо вступу кожної нової країни та колективна травма від досвіду з Угорщиною після її вступу у 2004 році - усе це підживлює небажання в кількох столицях ЄС. Жодна країна не приєднувалася до ЄС з моменту вступу Хорватії у 2013 році.
Питання прийняття нових членів, або "розширення", яке просуває президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, планувалося винести на порядок денний саміту ЄС у Нікосії (Кіпр) наприкінці цього місяця. Але воно тепер, імовірно, буде виключене з порядку денного, сказав один високопосадовець ЄС, залучений до підготовки.
Побоювання особливо сильні у Франції, яка за законом мала б проводити референдум щодо вступу будь-якого нового члена. Голосування щодо України могло б зіграти на користь правопопулістської "Національної радості" та її лідера Джордана Барделли, який, за опитуваннями, може виграти перший тур президентських виборів 2027 року.
Втім, Франція не єдина. Дипломати ЄС зазначають, що Німеччина, Нідерланди та Італія також наполягають на тому, що складний "процес, заснований на заслугах" має дотримуватися без винятків із геополітичних причин - навіть якщо вони розуміють тиск на Україну та Молдову щодо швидкого вступу.
- Звичайно, ми не хочемо послабити [президента України Володимира] Зеленського… але переважна більшість держав-членів не має зараз бажання вести цю дискусію, - сказав високопоставлений дипломат великої європейської країни.
Перемога Петера Мадяра на угорських виборах у неділю, яка завершила 16-річне правління Віктора Орбана, відродила надії, що Будапешт може пом’якшити свою давню позицію щодо вступу України. Але Мадяр, схоже, збирається зберегти позицію свого попередника, заявивши на пресконференції, що не хоче "прискореного" вступу Києва.
За словами дипломатів, вступ нових членів також породжує ризик появи інших "троянських коней" у столиці ЄС, які можуть використовувати право вето. Саме тому Єврокомісія хоче "захистити" процес розширення, наприклад, позбавляючи нових членів права вето на кілька років після вступу.
Україна розглядає членство в ЄС як гарантію безпеки від майбутньої російської агресії. Однак країни ЄС не готові приймати Україну вже наступного року, а посли різко виступили проти радикального підходу до розширення на початку березня, який передбачав би пришвидшений графік вступу.
Найсильніші союзники України, включно зі Швецією та Данією, тепер просувають ідею завершення переговорів до кінця наступного року. Але запуск переговорів щодо договору про вступ потребує згоди великих країн ЄС, а це складне завдання.
- 14 квітня речник Єврокомісії Балаж Уйварі заявив, що Європейська комісія розраховує надати перший транш кредиту на загальну суму в 90 мільярдів євро для України у другому півріччі 2026 року.
- У березні Politico писало, що єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що очікування Києва щодо вступу до ЄС уже на початку наступного року є нереалістичними. Вона наголосила, що передусім необхідні мир і проведення реформ.
- 17 березня прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що Україна вперше в історії отримала повний перелік умов для вступу до ЄС.
