Назад у Середньовіччя? За що критикують проєкт нового Цивільного кодексу
Після того як 254 народні депутати у першому читанні віддали свої голоси за проєкт нового Цивільного кодексу України, мережа завирувала емоціями. Громадські активісти, політики, юристи навперебій пишуть, що документ відкидає суспільство на багато років назад, чинить перешкоду євроінтеграції, містить ознаки дискримінації і тощо. На майдані Незалежності вже відбувся нечисленний мітинг протесту за участі сапфічних жінок, більш масштабні акції плануються на середину травня. Ну хоч прибрали пункт про дозвіл в Україні шлюбів із 14 років.
Кодекс містить 832 сторінки, над якими майже 7 років "билася" численна група науковців та експертів. Які саме моменти викликають критику, розбиралася журналістка Коротко про.
Нерівне право на визнання сім’ї
Відомо, що «батьком» нового Цивільного кодексу є голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Після голосування 28 квітня він заявив, що "Це найбільша законодавча кодифікація, найбільший проєкт закону за всю історію України, який вносився до українського парламенту”. Монументальна праця має другу назву - Кодекс права приватного. Він складається з 9 книжок, які охоплюють всі сфери міжлюдських відносин, однак пристрасті розгорілися в основному навколо одної - 6-ї книги: «Право сімейне».
Після того як законопроєкт про новий ЦКУ було внесено в Раду, понад два десятки правозахисних організацій оприлюднили спільну вимогу зупинити його просування. Основна критика лунала від представників ЛГБТ-спільноти, яка звертала увагу на практику Європейського суду щодо права на одностатеві шлюби. Нині чинний Сімейний кодекс жодним чином юридично не визнає такі стосунки. Шлюб вважається союзом між чоловіком та жінкою. «Дітище» Руслана Стефанчука нічого не змінило в цьому плані, а тому поглибило конфлікт.
Залишається юридично неможливим:
- зареєструвати шлюб між людьми одної статі,
- визнати через суд спільний побут фактичним (цивільним) шлюбом,
- усиновити дитину.
До цих норм додано таку, що дозволяє без суду розірвати шлюб із партнером, який змінив стать.
Громадська організація "КиївПрайд", яка відома "Маршем рівності", оголосила на 17 травня акцію за внесення правок у законопроєкт.
Замість «моральних засад»
Хвилю обурення викликало поняття «доброзвичайність», якому у новому кодексі присвячена окрема, хоч і невеличка стаття. Це переклад з латинської boni mores - термін римського права, де він означав, що міжлюдські взаємини, угоди та домовленості мають базуватися на добрих звичаях - повазі, почутті обов’язку тощо.
У редакції, що була проголосована депутатами, "доброзвичайність" тлумачиться як «сукупність моральних норм та принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві». Критики кодексу запідозрили, що під цим розмитим поняттям криється бажання держави керувати приватним життям громадян.
- Держава - це чиновники. Саме вони слідкують за дотриманням норм. Тому кожного разу, коли до закону додається якась нечітка "моральна норма", це означає, що її застосування - визначення, що "доброзвичайно", а що ні - буде покладено на плечі місцевого дрібного чиновника, - написав співзасновник партії «Демократична сокира» Віктор Трегубов.
«Доброзвичайність» згадується в документі кілька разів, зокрема і в контексті розірвання шлюбу. Народна депутатка Інна Совсун звернула увагу на рядки про те, що суд може вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає "доброзвичайності".
- Це настільки чиста, еталонна дичина, що будь-які епітети: «абсурдно, принизливо, по-iдioтськи» - тут просто зайві, - обурюється противниця законопроєкту.
Тему підхопили і розвинули в інших постах, хоча насправді нічого революційного не відбувається.
- Право давати час на роздуми перед розірванням шлюбу давно закладене в Сімейному кодексі: «Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства», - каже адвокат Максим Липовенко. - «Моральні засади» - це те, що замінили на «доброзвичайність».
Юрист підтверджує слова Стефанчука про те, що більшість норм, які зараз викликають у вразливого народу шок, перенесені у проєкт ЦКУ з чинного законодавства. Зокрема, право одного нареченого вимагати компенсацію за подарунки та підготовку до весілля від другого в разі відмови від шлюбу.
- Принципово новим можна вважати положення, що дружина або чоловік мають право домагатися відновлення дошлюбного прізвища того з подружжя, який поводився негідно. Це може придатися тільки в якихось унікальних випадках. Судитися, щоб колишній партнер змінив документи з Іванченко на Петренко, просто смішно, - наводить приклад Максим Липовенко.
Лазівки для зловживань
Проти прийняття законопроєкту 15150 за основу голосували тільки депутатки Інна Совсун та Наталя Піпа. Виступаючи з трибуни Верховної Ради, остання заявила, що «Кодекс легалізує придбання вкраденого: лісів, узбережжя, пам’яток, земель громад».
Застереження стосується і 9-ї книги «Публічність прав цивільних». Йдеться про те, що реєстрація прав приватної власності превалюватиме над інтересами держави та громад. Наприклад, коли пам’ятка історії або культури чи земля заповідного фонду не внесена у відповідний реєстр і вважається як сільськогосподарська, вона може бути придбана добросовісним набувачем, зареєстрована, і якщо впродовж трьох років держава чи громада не оскаржить в суді сумнівну угоду, об’єкт залишається у приватних руках.
Детально про механізми та ризики розповідає громадська ініціатива «Голка». Зокрема, правозахисники нагадують, що 9-ту книгу пропонувало виключити із законопроєкту Міністерство юстиції, але вона втрималася. «Якщо Верховна Рада проголосує “за” - повернути вкрадені ліси, узбережжя і пам’ятки через суд стане юридично майже неможливо. Не тому, що закон це забороняє. А тому, що він зробить крадіжку законною», - наголошують активісти.
Що ще є у законопроєкті
Поза дискусійними моментами проєкт Цивільного кодексу справді містить кілька цікавих новацій. Зокрема, він дозволяє дітям з 6 років відкривати рахунки і розраховуватися за свої покупки банківськими картками (зараз з 14 років). Визначає аліменти, що їх платить один із батьків, власністю дитини, закріплює за неповнолітніми (з 14 років) право одержувати аліменти на свій рахунок і розпоряджатися ними.
У телеефірі Руслан Стефанчук розповів, що в новому кодексі чітко прописані права громадян в цифровій сфері, зокрема, порядок успадкування цифрових активів, якого зараз немає. А ще «…право на інформаційний спокій - коли людину не може керівництво потурбувати в той період, коли в неї законний вихідний… ні месенджерами, ні вотсапами, ні ніякими іншими цифровими способами».
Із медичних нововведень експерти відмічають запровадження можливості скласти заповіт про розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом.
