Завантажити ще

Погроза Лаврова: чи реальні «системні» атаки на Київ та на кого розрахований цей випад Москви

Погроза Лаврова: чи реальні «системні» атаки на Київ та на кого розрахований цей випад Москви
Фото: Genya SAVILOV/AFP через Getty Images

Глава російського МЗС Сергій Лавров після останнього масованого удару по Києву публічно заявив, що такі атаки тепер стануть системними, тобто постійними та масштабними. За гучним ультиматумом головного путінського дипломата криється прагматичний розрахунок. Кремль навмисне піднімає ставки, намагаючись залякати Захід та змусити Дональда Трампа натиснути на Україну повернутися за стіл переговорів на умовах Москви. Журналіст Коротко про розбирався в ризиках і причинах цієї загрози.

Раз на тиждень масований удар можливий

Під час останньої масованої комбінованої атаки на Україну в ніч проти 24 травня 2026 року Росія використала загалом 90 ракет і 600 безпілотників різних типів. Витрати на подібні комбіновані атаки вимагають величезної кількості боєприпасів та оцінюються у сотні мільйонів доларів. Але чи це означає, що підтримка безперервного і наростаючого темпу («системного характеру», як сказав Лавров) вкрай утруднена? І чи встигає промисловість РФ компенсувати витрату далекобійних ракет тими темпами, які необхідні для ударів по великих захищених містах України?

- На жаль, росіяни мають змогу один раз на тиждень проводити масові комбіновані нальоти дронами та ракетами в межах 500 БпЛА плюс 50-60 ракет різного типу. Наприклад, ракета Х-101 у них виробляється у кількості двох одиниць на добу, "Калібр" - одна. По балістичних ракетах вони вийшли на рівень приблизно 2-3 ракети на добу. Ракети «Циркон» та «Орєшнік» виробляються повільніше. Тобто за тиждень можливий черговий масовий наліт, - констатує військовий експерт Олександр Коваленко.

«Психічна атака» Путіна

Можна припустити, що ці погрози щодо системних атак та ультиматуми, які Сергій Лавров передав держсекретарю США Марко Рубіо (із закликом евакуювати посольства з України), мають дві цілі.

Перша – схилити Київ та його європейських союзників до переговорів у вигідному для Кремля форматі та наслідків – здавання Україною своїх територій.

Друга – залякати західних дипломатів. Це психологічний тиск, покликаний змусити США та європейських союзників вплинути на Київ для припинення ударів по російській території. Проте посольства США, країн ЄС та Польщі у Києві вже відкрито заявили, що не мають наміру залишати місто. І це робить дипломатичний розрахунок Кремля безуспішним. Тобто це класична путінська дипломатія «примусу до миру», яку він використав у Чечні, Грузії, а тепер безуспішно намагається нав'язати й Україні.

Ну і, звісно, ​​погрози Лаврова розраховані і внутрішнього споживача. Це бажання сподобатися "ура-патріотам" та частині військових, які все більше перетворюються на опозицію Путіну.

- Останній масовий удар по Києву не приніс якогось великого пропагандистського ефекту, він із погляду пропаганди майже нульовий. У Росії відреагували на удар по Києву без захоплення, а скоріше з критикою, сарказмом та незадоволенням. Це стосується насамперед войовничої частини російської аудиторії: z-військкорів, прихильників війни тощо. І це розчарування, мабуть, здивувало Кремль. Потрібно було піднімати ставки та демонструвати жорсткість, агресивність, бо Путіна вже навіть у Росії не сприймають як сильного керівника. Тому потрібна демонстрація сили та демонстрація ескалації війни – це компенсація за відсутність перемог на фронті, – упевнений політолог Володимир Фесенко.

Чи заковтне Трамп наживку Путіна?

Крім того, метою загроз Росії може стати і президент США Дональд Трамп. Росію розчаровує, що він припинив тиснути на Київ, щоб той погодився на мир в обмін на окуповані території. Але чи піде на це сам Трамп? Поки що американці дуже стримано реагують на погрози Путіна.

- У Росії дуже розчаровані тим, що американці припинили активність тиску на Україну. Вони не порушують, як це вони робили ще кілька місяців тому, питання про виведення українських військ із Донбасу, – пояснює Володимир Фесенко.

Тому вони хочуть впливати на Трампа ескалацією війни, щоб знову підштовхнути президента США та його адміністрацію до переговорів на російських умовах. Щоб Трамп знову повірив, що Росія виграє війну і Україна нічого не може протиставити Росії.

- Але цей трюк Путіна з бажанням натиснути на Трампа, щоб той знову почав тиснути на Україну, також не пройде. Трампу зараз не до Росії, його турбує Іран. До української теми він повернеться, але пізніше, після того як буде вирішено питання з Іраном. Тобто ефекту налякати, викликати якусь нервозність у американців так і не вийшло, - пояснює політолог.

На Європу путінська загроза не справила жодної дії

У країнах ЄС відреагували на масовану атаку 24 травня різким дипломатичним засудженням, прямою відмовою виконувати вимоги РФ щодо евакуації та обіцянкою посилити українську ППО. Особливе обурення європейських лідерів викликало чергове використання балістичної ракети «Орєшнік» та навмисні удари по цивільній інфраструктурі та об'єктах культури Києва.

У відповідь на попередження МЗС РФ із закликом до іноземних дипломатів залишити столицю перед «системними ударами» посол ЄС в Україні Катаріна Матернова назвала цю заяву «шедевром лицемірства». Вона офіційно заявила: «Київ стоїть, і ми також. Ми нікуди не поїдемо».

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас назвала використання «Орєшніка» по Київській області «безрозсудною ядерною грою на межі» та політичною тактикою залякування. Президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц одноголосно засудили цю атаку як жорстку та «безжальну ескалацію».

Саме Європа є третім адресатом погроз Лаврова. Росіяни хочуть спровокувати ту саму ситуацію, що була на початку війни, коли у лютому 2022 року іноземні дипломати залишали Київ.

- І ось зараз Кремль хоче повторити цей ефект. Для них втеча дипломатів із Києва має бути ознакою перемоги. Реальної перемоги на фронті вони досягти не можуть, але їм треба показати, як європейські дипломати тікають із Києва. Ось на це робиться ставка. Це психічна атака, головне, щоб з'явився цей ефект паніки. Але й це їм не вдалося, усі іноземні дипломати залишаються на своїх місцях, – резюмує Володимир Фесенко.

Американці обмежилися ракетами для ЗРК Hawk

Чи збільшуватимуть американці Україні військову допомогу, особливо в ракетах, чи "примушуватимуть до миру", як того хоче країна-агресор?

- Подальші постачання американських ракет залежатимуть від самих американців, бо тут є дуже неприємна правда для самих США. Вона полягає в тому, що у них виробництво однієї антиракети Patriot займає більше часу, ніж у росіян виробництво однієї балістичної ракети, - пояснює Олександр Коваленко.

Проте зараз поставки за програмою PURL (закупівля європейцями зброї для України в США) тривають. Командування НАТО в Європі офіційно підтвердило, що ракети-перехоплювачі, за які вже заплатили європейські союзники в рамках спільного американського фонду PURL, продовжують регулярно відвантажуватися Україні. Адміністрація Дональда Трампа ці закупівлі не блокує.

Але тепер дещо змістилися акценти, і ставка робиться на ракети середньої дальності (HAWK). 22 травня 2026 року Держдепартамент США екстрено схвалив продаж та обслуговування обладнання для ЗРК Hawk на суму $108,1 млн. Головний плюс Hawk - величезні складські запаси (у світі вироблено понад 40 тисяч таких ракет). Ними посилюватимуть захист від крилатих ракет та дронів «Шахед», щоб розвантажити системи Patriot в Україні. Але балістичні цілі такі ракети не можуть збивати.

А Європа продовжить допомагати

Європейські союзники збирають по власних складах дефіцитні ракети, щоб Київ міг відбивати атаки балістики - ракети «Орєшнік», «Кинджал» та «Іскандер». Головним координатором тут виступає Німеччина, яка сама постачає нові партії дефіцитних протиракет PAC-3 до Patriot. Більше того, Берлін офіційно пообіцяв, що європейські поставки для Patriot не зупиняться, незважаючи на логістичну кризу через війну на Близькому Сході.

Європейці також постачають Києву альтернативні Patriot системи – ракети Aster 30 для ЗРК SAMP/T. Президент Зеленський підтвердив, що у 2026 році Україна отримує модернізовану систему SAMP/T спеціально для тестування та роботи проти російської балістики. Для Європи це єдина незалежна від США альтернатива Patriot.

- По балістиці працює тільки Patriot, що є у нас зараз, і останні модифікації ракет Aster 30 для SAMP/T. Але їх також немає у великій кількості. Patriot є в Японії та Південній Кореї, але за їхніми законами вони не можуть продавати їх у країни, що воюють, без дозволу розробника – США. Отже, нам потрібно звертатися до США, щоб ті дозволили продавати ці ракети, наприклад Польщі, а вона передаватиме їх нам, - пояснює військовий експерт Олександр Коваленко.