Валерія Білоус-Гріджак: Серйозно почала ставитися до фехтування після початку війни
Українські шпажистки днями стали переможцями юніорського Кубка світу з фехтування у командних змаганнях. Юніорська збірна у складі Валерії Білоус-Гріджак, Емілі Конрад, Аліни Дмитрук та Анни Максименко здобула перемогу на турнірі в іспанському Бургосі.
Українські спортсменки у фіналі були кращими за суперниць із США, здолавши їх із рахунком 45:34. На шляху до фіналу наші дівчата перемогли представниць Болгарії (45:29), Гонконгу (45:26) та Польщі (45:34).
Одна з учасниць зіркової команди, 17-річна львів'янка Валерія Білоус-Гріджак, розповіла кореспондентові Коротко про про цю перемогу та своє бачення сучасного фехтування.
Святкували перемогу, смакуючи чурос з гарячим шоколадом
- Валеріє, що для вас означає ця перемога?
- Означає, що ми працюємо у правильному напрямку. Це результат великої спільної роботи.
- Як складався для вас турнір? З ким із суперниць було найважче змагатися і чому?
- У цьому турнірі мені було найважче у бою зі спортсменкою з Гонконгу. Минулого сезону я їй програла на чемпіонаті світу за вихід у четвірку, і цей бій для мене був як реванш.
- Як святкували командою цю перемогу?
- Після змагань ми з дівчатами пішли прогулятися вечірнім Бургосом і поїли чурос з гарячим шоколадом.
- Які стосунки між дівчатами всередині команди?
- Ми завжди підтримуємо одна одну. Якщо щось не виходить, ніхто не злиться, а навпаки - можуть по-доброму посміятися.
- Які всі за характером? Чи підходите ви одна одній? Часто проводите час разом поза залом?
- У нас у всіх різні характери, але я думаю, що це балансує нашу команду.
Дівчата в команді дружать, і Валерія вважає це однією із запоруок успіху. Фото: инстаграм Валерія Білоус-Гріджак
Смак перемоги ще не відчула
- А коли зрозуміли, що фехтування для вас - це не просто гурток після школи, а серйозно?
- Я почала серйозніше сприймати фехтування, коли почалася війна. Коли моя сім’я переїхала за кордон, фехтування було єдиним, що приносило мені задоволення і стало моїм способом залишатися собою. Я почала тренуватися ще серйозніше, щоб потрапити до збірної, мати можливість подорожувати, прославляти Україну та бачитися з друзями.
- Пам’ятаєте момент, коли вперше відчули смак перемоги? Що це був за момент?
- У мене було багато виграних боїв, і це завжди приємно, але смак перемоги я ще не відчула. Думаю, я його зможу повноцінно відчути, коли здобуду медаль на Кубку світу в особистому заліку.
- Були на спортивному шляху моменти розчарування? Коли емоції були настільки негативними, що хотілося кинути спорт?
- Після поразок часто відчуваю розчарування - що я недостатньо відпрацювала, не була підготовлена. Але щоб кидати спорт - ні. Мені не дає здатися віра в себе і розуміння: якщо цього разу не вийшло - я над цим попрацюю, і наступного разу вийде.
- Які емоції відчуваєте перед виходом на бій? Драйв, хвилювання, бажання, тривога, впевненість? Що ви відчуваєте?
- Перед виходом на доріжку може бути невеликий мандраж, але коли я вже вийшла, забуваю про все і фехтую впевнено.
- Як не «губитися», коли знаєш, що перед тобою більш титулований і дуже сильний суперник?
- Коли я фехтую з титулованими дорослими спортсменками, мені легше - цікаво з ними позмагатися та виміряти свої сили. Навіть якщо я програю, я не засмучуюсь.
- Складніше психологічно, коли від тебе нічого не чекають на турнірі, чи навпаки - коли ти фаворитка?
- Минулого року я дебютувала в юніорській збірній, і фехтувальники світу мене мало знали, тому не сприймали як серйозну конкурентку. Я не знала, як виступлю, тому просто фехтувала. Зараз мене вже знають, борються зі мною, і я теж не хочу програвати, адже маю певний рівень, тому психологічно зараз трохи важче.
Спортсмен жертвує часом, який міг провести із сім’єю
- Часто зустрічав порівняння, що фехтування схоже на шахи. Чи згодні ви з цим твердженням?
- Так, дійсно. Фехтування схоже на шахи: у нас також є тактики і стратегії, потрібно передбачати дії суперника та швидко приймати рішення.
- Чи можна у фехтуванні «перегоріти» перед стартом? З вами таке бувало?
- Буває, що я дуже багато тренуюся перед змаганнями, і за кілька днів до старту на тренуваннях у мене може зовсім не виходити - програю багато боїв. Але це нічого не означає, адже на самих змаганнях я все одно добре фехтую. Тому коли таке трапляється, я знаю, що на старті все буде добре.
- Чим жертвує спортсмен у своїй кар’єрі?
- Я думаю, що спортсмен жертвує часом, який міг провести із сім’єю та близькими. Через постійні роз’їзди я можу довго не бачити свою родину, але знаю, що вони завжди поруч і вболівають за мене.
У майбутньому дівчина не проти спробувати сили в ролі фотомоделі. Фото: инстаграм Валерія Білоус-Гріджак
Доводиться тренуватися у холоді і без світла
- На вашу думку, чи достатньо світ зробив для ізоляції Росії у спорті?
- Я думаю, що світ робить певні кроки, але цього недостатньо.
- Яка ситуація зараз у фехтуванні з росіянами? Чи є у них шанс на повернення?
- Російським та білоруським спортсменам раніше дозволяли виступати лише в особистих змаганнях, а тепер - ще й у командних. Це складно сприймати, адже як може існувати «нейтральна» команда?
- Як тепер, коли війна вже триває не один рік, сприймається фраза «спорт поза політикою»?
- Сьогодні сказати, що спорт поза політикою, дуже складно. Війна впливає на всіх, і як спортсменка я відчуваю відповідальність представляти Україну та прославляти її на міжнародній арені.
- В яких умовах доводиться тренуватися?
- Я більшу частину часу проживаю за кордоном, але під час змагального сезону приїжджаю в Україну. Тренуватися доводиться навіть без світла, а в залі буває дуже холодно.
Сильна і рішуча, як Лара Крофт
- Чим займаєтеся поза спортом?
- Практично нічим, бо спорт займає майже весь мій час. Окрім фехтування, я також люблю займатися йогою та пілатесом, але це більше як хобі.
- Що для вас є ідеальним відпочинком?
- Ідеальний відпочинок для мене - просто полежати у кімнаті в ліжку та подивитися серіал. З таким насиченим графіком іноді хочеться просто нічого не робити.
- Яка ви за характером?
- Я спокійна і навіть сором'язлива, але коли виходжу на доріжку, стаю впевненою в собі. Під час бою я можу кричати, і люди дивуються, бо в житті я не така.
- У вас дуже цікавий інстаграм: походи в гори, тренування, картинг, фотосесії. Ви любите активний відпочинок і схильні пробувати різні речі?
- Так, я люблю пробувати різні речі. Звісно, не завжди вистачає часу, але влітку, коли сезон закінчується, я подорожую, ходжу в походи і пробую щось нове.
- Вам подобається брати участь у фотосесіях? Чи бачите себе у ролі моделі?
- Можливо, у майбутньому я б хотіла знятися для якогось журналу або спробувати себе як модель.
- Образ Лари Крофт в одному з постів - це ваш улюблений жіночий персонаж? Чим вона на вас схожа?
- Це був костюм на Геловін. Так, мені подобається її персонаж, вона дуже сильна і рішуча - це те, що нас об'єднує.
- Які бренди одягу вам подобаються?
- Більшість мого гардеробу - спортивний одяг: Nike, Adidas, Under Armour. Якщо говорити про повсякденний одяг, то я люблю українські бренди, наприклад, Must Have, CHER17 та Solmar.
- Чи є у вас улюблена страва?
- Я вегетаріанка. Моя улюблена страва - веганський рамен.
- Про що мрієте зараз?
- Я не люблю ділитися потаємним. Але зараз, звісно, головна мрія - щоб закінчилася війна.
Образ Лари Крофт близький Валерії і в житті. Фото: инстаграм Валерія Білоус-Гріджак
